Такими є більшість виступів на політичних зібраннях та різноманітних зборах. Вони вміщують привітання когось, визнання чиїхось досягнень та заслуг, визначення суспільної та моральної цінності певних вчинків конкретних осіб. Сюди можна віднести виступи політичних діячів у переддень виборів. Матеріал, який використовується у таких виступах, дібрано та скомпоновано таким чином, щоб привернути увагу слухачів, підкреслити значення певних традицій чи звичаїв, увиразнити значимість певних осіб. Такі виступи звернені до почуттів
2. Виступ з метою переконати
Мета виступу — за допомогою логічних доказів довести або спростувати певну думку. Такий виступ звернений і до розуму, і до почуттів. Суть справи викладають, оперуючи логічними міркуваннями, намагаючись вплинути на емоції та почуття аудиторії. Тема такого виступу зазвичай дискусійна. Мета оратора — досягти того, щоб слухачі погодилися з його думкою щодо спірного питання. Проте такий виступ ніколи не має на меті заклику до безпосередніх вчинків
3.Інформаційний виступ
В інформаційну добу такий вид виступу є найпоширенішим. Певною мірою до цього виду можна віднести і пояснення вчителя, і відповідь школяра, і лекцію у ВНЗ, і повідомлення тележурналіста. В основу такого виступу, як правило, покладено конкретне, точне й правдиве повідомлення слухачам фактів, явищ, подій
4. Виступ з метою спонукати
Заклики до певних дій можуть бути прямими і опосередкованим, можуть носити політичний характер, економічний, стосуватися релігійного життя, благодійництва тощо. Успіх виступу залежить від забезпечення таких умов: сказане повинне знайти відгук у душах людей; слухачі мають бути спроможними до дій чи вчинків, до яких їх закликають (скажімо, надати матеріальної підтримки біженцям із затоплених повінню місцевостей)
5 .Розважальний виступ
Його можна почути на концертах, вечорах, святкових банкетах, тобто там, де люди зустрічаються, щоб відпочити в приємному товаристві. Це популярна весела лекція, тост, слово на весіллі або святкуванні ювілею. У такому виступі жарт має поєднуватися з серйозною думкою, правда з вигадкою, об’єктивність із перебільшенням. Тут може бути і гумор, і іронія, і самоіронія, і карикатура. В основу такого виступу може бути покладене оповідання про пережиту подію, випадок, свідком якого довелося бути. У такому виступі має бути конкретність, новизна, добре, якщо у виступі присутній конфлікт, контрасти
ПІДГОТОВКА ДО ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ
Передумовою успіху оратора є, звичайно, його природні дані, обсяг знань і набутий життєвий досвід. Але навіть найдосвідченішому і найталановитішому промовцю потрібна спеціальна підготовка до виступу.
Виділяють такі найважливіші етапи підготовки до кожного публічного виступу: визначення цільової настанови, збирання фактичного матеріалу, систематизація матеріалу і продумування логічної послідовності виступу (складання плану), добір мовних засобів для реалізації задуму, психологічна підготовка до виступу. З цього переліку видно, що підготовка до виступу майже нічим (крім останнього етапу) не відрізняється від підготовки до написання твору чи реферату (тому засвоєння елементів дидактики є, по суті, продовженням усієї системи розвитку мовлення учнів і передусім оволодіння публіцистичним стилем, усною формою якого є більшість видів ораторського мистецтва).
Передусім необхідні знання предмета, про який оратор збирається говорити, розуміння теми з усіма питаннями, які слід висвітлити, усвідомлення мети виступу, з'ясування рівня підготовленості слухачів до сприймання змісту.
Успіх виступу не можливий без достовірного і переконливого матеріалу. Тому слід ретельно добирати і перевіряти факти, цифри, імена, приклади* дати, цитати. Суттєву роль відіграє і добір способів і засобів унаочнення, що забезпечать сприймання найважливіших положень, висловлених оратором.
Систематизуючи факти, оратор намічає послідовність їх використання, складає план виступу.
Кожен розгорнутий публічний виступ (промова, лекція, доповідь) являє собою логічне міркування. Тому, по-перше, він повинен складатися з традиційних частин будь-якого роздуму — вступу, головної частини, закінчення, поєднаних у нерозривне логічне ціле. По-друге, як і в усякому роздумі, схема викладу (усієї теми або часткового питання) має передбачати послідовність: теза — аргументи (докази) — висновок.
Вступ має на меті привернути увагу слухачів, активізувати їх думку, зацікавити темою. Він має бути коротким і цікавим, хоч форма може бути різною, залежно від теми, змісту, складу слухачів. Бажано почати з якогось цікавого факту, коментування якого забезпечило б перехід до головної частини.
У головній (найважливішій!) частині виступу оратор послідовно, відповідно до наміченого плану веде слухачів до розуміння основної ідеї. Виклад матеріалу в головній частині зосереджується навколо кількох найважливіших питань, і тому весь виступ логічно та інтонаційно має поділятися на окремі розділи і підрозділи. Це дозволяє слухачам сприйняти хід думки оратора.
У процесі підготовки необхідно передбачати пропорційність, співмірність таких частин.
Кінцівка виступу має містити висновки з усього сказаного, виділити основну ідею, поставити завдання, закликати до певних дій (відповідно до виду публічного виступу і його мети).
Після докладного продумування плану і композиції оратор здійснює фіксацію майбутнього виступу на письмі. Зробити це можна по-різному:
написати повністю текст;
підготувати план-конспект, в якому визначити головні питання теми і фактичний матеріал до кожного з них;
обмежитися лише планом.
Вибір форми письмового запису залежить від самого оратора, від оцінки рівня своєї підготовленості.
Для того, щоб у записі можна було легко орієнтуватися, він повинен бути зорово виразним, з використанням легких для сприймання графічних позначок — підкреслень, дужок, виділення кольором тощо. Це дозволить оратору при потребі швидко знайти необхідний матеріал, а, отже, сприятиме його впевненості в собі під час виступу.
Завдання :
1.Творча лабораторія
► Уважно прочитати текст. На основі поданого початку підготувати виступ на тему «Моя майбутня професія», використавши засоби привернення уваги до адресата мовлення.
ШАНОВНІ СТАРШОКЛАСНИКИ!
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — одне з найважливіших умов відчуття радості, задоволення, щастя. Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все майбутнє молодої людини. Бо роботі ми присвячуємо значну частину свого життя, прагнемо досягти успіху, визнання. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне якнайсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей...