Кінцеві приголосні основи

Суфікси

Зміна приголосного

Приклади

-к-, -ч-, -ц-       +      -ськ-    -ств-      →       -цьк-    -цтв-

парубок — парубоцтво, парубоцький, ткач — ткацький, ткацтво, кравець — кравецький, кравецтво

-г-, -ж-, -з-      +      -ськ-    -ств-    →   -зьк-    -зтв-

боягуз — боягузтво, Париж — паризький, Рига — Ризький

-х-, -ш-, -с-   +   -ськ-   -ств-    →    -ськ-    -ств-

Чехія — чеський, товариш — товариський, птах — птаство

У словах, основи яких закінчуються суфіксом -к-, при творенняі прикметника за допомогою суфікса -ськ- суфікс -к- випадає: Чукотка — чукотський, П’ятихатки — п’ятихатський

Винятки: баскський, тюркський, нью-йоркський, меккський, лакський.

Творення ступенів порівняння прикметників і прислівників

-г-, -ж-, -з-   + -ш- (звук) при творенні ступенів порівняння прикметників і прислівників   →    жч

дорогий — дорожчий, дужий — дужчий,   низький — нижчий, близький — ближчий, вузький — вужчий;

-с-  + -ш-   при творенні ступенів порівняння прикметників і прислівників → щ

красивий — кращий, товстий — товщий, високий — вищий

-к-, -ч-, -ц-   →  ч  +   -н- 

безпека — безпечний,

-цьк-  →  чч +  -ин-  

вояцький — вояччина,

виняток: галицький — Галичина;

-ськ-, -ск-, -сок-      →    щ   +    -ин- 

віск — вощина, пісок — піщина, полтавський — Полтавщина,

-зьк-  →   жч   +   -ин-   

Збаразький — Збаражчина

-ск-, -шк-   →   щ     + -ан- (-ян-) 

дошка — дощаний,    ляск — лящання

-ск-, -ст-   за творення II дієвідміни дієслів   →   щ

вереск — верещати, простиш - прощу

-зк-   за творення II дієвідміни дієслів     →   жч

брязк — бряжчати

-ск-, -ськ-, -шк-    у присвійних прикметниках від власних імен    →     сч, сьч, жч, щ

Параска — Парасчин, Пріська — Прісьчин; Мелашка — Мелащин

Відновлення слів

► Перепишіть, уставляючи пропущені букви відповідно до правил чергування приголосних.

1. Смуга — на сму..і, сму..ка. 2. Молоко — у моло..і, моло..ний. 3. Ріг — на ро..і, нарі..ний. 4. Сонце — соня..ний, соня..ник. 5. Рік — у ро..і, торі..ній. 5. Пшениця — пшени..ний. 6. Ходити — хо..у. 7. Рука — ру..ний, двору..ник, нару..ники. 8. Омолодити — омоло..ений.

Моделювання мовних одиниць

► Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів і поясніть, які при цьому відбуваються зміни звуків:

а) прикметники за допомогою суфікса -ськ:

Кривий Ріг, Прага, Запоріжжя, Кавказ, киргиз, Бахмач, Овруч, Золотоноша, Петрик, Житомир, Кременчук, Камчатка, Прилуки,

Кременець, Закарпаття, Чорнухи, товариш, матрос, Цюрих, Острог, білорус, чех, Хуст, Донець, Збараж, Дрогобич, Ла-Манш, Одеса, Буг.

б) іменники за допомогою суфікса -ств:

Птах, товариш, брат, агент, козак, багатий, учитель, студент, боягуз, заступник, юнак, молодець, посол, громадянин, опікун, співробітник, рибалка, керівник, слідчий.

в) іменники за допомогою суфікса -ин:

Житомирський, черкаський, вінницький, пісок, донецький, київський, ровенський, одеський, чернігівський, турецький, лісок, кріпацький, харківський, гуцульський, уманський, німецький, галицький.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Чергування з — із — зі (зо)». Доповніть її прикладами.

Чергування з — із — зі (зо)

Прийменник

Правило

Приклад

з

з [о]

З огляду на обставини.

[о] з [п; пп (крім с, ш)]

Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко).

[п] З [о]

Диктант з англійської мови.

із

із [з, ц, с, ж, ч, ш]

Із шовку виготовили вітрила.

[п] із [з, ц, с, ж, ч, ш]

Разом із сходом сонця.

[з, ц, с, ж, ч, ш; пп] із [п]:

Лист із Бразилії.

[о] із [з, ц, с, ж, ч, ш]

Родина із семи чоловік.

зі

зі [пп (з, ц, с, ж, ч, ш)]

Зі школи повідомили.

[о] зі [з, ц, с, ж, ч, ш]

Прибери книжку зі стола.

зо

[п,о] зо [два, три, мною]

Позичив зо дві сотні. Пройшли зо два кілометри. Разом зо (зі) мною

Вибіркова робота

► Прочитайте вголос речення, вибираючи із дужок правильний варіант прийменника.

1. (з, із, зі, зо) бору соснового шум.. іде (Леся Українка). 2. Коли ж я випірнув (з, із, зі, зо) води, в лице так свіжо вітер віяв... (В. Сосюра). 3. А вже весна, а вже красна! (з, із, зі, зо) стріх вода капле (Народна пісня). 4. Сонце гріє, вітер віє (з, із, зі, зо) поля на долину (Т. Шевченко). 5. (з, із, зі, зо) заходу насувають темно-сині хмари (П. Колесник). 6. У ніч (з, із, зі, зо) суботи на неділю. 7. Мотор запрацював. (з, із, зі, зо) страшним ревом «яструбок» свічкою пішов у небо (Ю. Яновський). 8. Поспитавши разів (з, із, зі, зо) три «хто» й «чого треба», Хорбутиха впустила мене до хати (І. Муратов). 9. Несеться сумний голос трембіти і будить (з, із, зі, зо) сну полонину (М. Коцюбинський). 10. Конференція (з, із, зі, зо) питань слов’янської філології. 11. А ми ж не раз (з, із, зі, зо) ним ходили по кислиці (В. Сосюра).

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Лінгвістичний аналіз

► Випишіть із тексту слова, у яких простежується чергування приголосних. Доберіть до них споріднені слова або змініть їхню форму, щоб відбулося чергування.

► З’ясуйте, чи відбувається порушення чергування звуків у тексті. Чому? (Для збереження ритмомелодики поетичних рядків.)

► Поясніть уживання розділових знаків.

Дорога. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах. Ллється з-поза хмар проміння тепле і голубувате (М. Рильський).