Урок № 9.  Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови 

Лексика української  мови збагачувалася впродовж усього історичного поступу. Виникнення синонімічного розмаїття пов'язане з процесом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ, тому що  потрібно не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього.

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. 

Водночас синоніми обов'язково чимось різняться між собою — відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. 

Дібрати  синоніми до слова, а також дізнатися відтінки значень чи сферу використання допоможуть словники синонімів.

Приклад:

Кричати, гримати — ці слова виражають відтінки значень; верещати, лементувати, горланити, горлопанити — виражають експресивність, емоційність; кричати — стилістично нейтральне слово, а вищати, галасувати — відноситься до розмовного, художнього стилів; кричати використовується активно як літературне слово, а йойкати, фукати, галакати — рідко, тому що це діалектизми.

Коричневий сполучується  майже з усіма іменниками (шарф, стіна, наплічник), каштановий — може бути  колір волосся й масть коня; гнідий — масть коня, а карий — так кажемо про очі; бронзовою може бути медаль і засмага, шоколадний буває торт і засмага.

Синоніми складають синонімічний ряд, згрупований навколо головного (стрижневого) слова, яке й виражає основне лексичне значення. Синоніми  завжди виражаються однією частиною мови.

Приклад:

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя - вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗПЕ́ЧНИЙ (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/)

Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження.

Приклад:

Кавер — переспів, голкіпер — воротар, ОК — гаразд, авангардний — передовий, симптом — ознака, фон — звук, пресинг — тиск, вокзал — двірець.

Такі пари називають ще абсолютними синонімами. Слова в них відрізняються хіба сферою вживання: чинник характерне для побуту, а фактор — для науки, документів.

Зверни увагу!

Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: гострий (гостролезий), гострий (дошкульний, уїдливий), гострий (чіпкий, уважний, проникливий (погляд), глибокий (про розум)), гострий (гостроязикий, дотепний), гострий (напружений, драматичний), гострий (шпилястий (про скелі)).

Стилістичні синоніми обмежені тією чи іншою сферою вживання, належать до різних стилів мовлення.

Приклад:

Слово друг має нейтральне забарвлення і вживається без обмежень, друзяка, брат характерне для розмовного стилю, тоді як виразно вульгарне братан, кент несе негативний відтінок.

Контекстуальні синоніми – цікаве явище в мові, адже зближення за значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру.

Приклад:

Слова двигун та звір не є синонімами, але в розмовному, художньому, деяких жанрах публіцистичного ці слова можна взаємозаміняти.

Зверни увагу!

На основі синонімії грунтуються такі стилістичні явища, як перифраза та евфемізм. 

Перифраза — описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: Ольга Кобилянська — робітниця свого народу; ріки — водні артерії. Інколи назви країн чи міст теж мають перифрази: Одеса — Південна Пальміра; Фінляндія — Країна Тисячі Озер.

Евфемізм — слово або вислів, що пом'якшує або завуальовує зміст сказаного. Вони виступають замінниками грубих, непристойних зворотів; вживаються з почуття страху чи сорому: розстріл  — найвища міра покарання, 10 років без права переписки.

На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичні, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.

Приклад:

Уже — вже, учитель — вчитель, йти — іти, імовірно — ймовірно.

Антоніми (грец. αντι — «проти», ονομα — «ім'я») — слова, протилежні за значенням. Антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища (ознаки, риси характеру, дії).  Вони об'єднуються в антонімічні пари. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами. Дібрати антонім до слова допоможе словник антонімів.

Приклад:

Гостинний — непривітний, жорстокий — лагідний, приймати (на роботу) — звільняти (з роботи), рівно — криво, розкіш — бідність, над (столом) — під (столом).

Безтурботна — заклопотана (людина), спекотний — холодний (день), недозрілий — стиглий (овоч).

В антонімічні відношення можуть вступати окремі значення полісемічних слів.

Приклад:

Глибокий — мілкий (ставок), глибоке — поверхове (дослідження). Чиста — брудна (сорочка), чиста — незаплямована (совість).

Антоніми бувають загальновживані (лексичні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення незважаючи на сферу використання (постійний — тимчасовий); контекстуальні ж набувають протилежного значення тільки в контексті внаслідок переносного вживання слова.  Контекстуальна антонімія  дозволяє створювати свіжі, індивідуальні антитези, які розкривають оригінальне світосприймання митця.

Приклад:

У душі моїй –

Місця немає туманам.

У душі моїй –

Сонце червоне буя... (В. Симоненко)

Маски – колишні лиця.

Цукор – весела сіль (І. Павлюк).

Явище антонімії стало основою для таких художніх засобів, як антитеза й оксиморон.

Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у творі справлятимуть враження протилежних явищ.

Стислість і висока емоційність антитези надають багатьом висловам виразності, афористичності.

Приклад:

Ліпше вмерти  біжучи, ніж жити  гниючи (І. Багряний).

Краще вмерти  стоячи, ніж жити  на колінах (Долорес Ібаррурі).

Коли гримить  зброя, закони  мовчать (Ціцерон).

Антитезу часто використовують у прислів'ях, приказках, загадках,  заголовках.

Приклад:

«Правда і кривда» (М. Стельмах); «Мир хатам, війна палацам» (Ю. Смолич); «Війна і мир» (Л. Толстой).

З великої хмари — малий дощ (Нар. творчість).

Перекладати з хворої  голови на здорову (Нар. творчість).

З такими друзями й ворогів не треба (Нар. творчість).

Хто вранці на чотирьох ногах, удень — на двох, а ввечері — на трьох? (Нар. творчість)

Оксюморон (оксиморон) –  стилістичний прийом,  що полягає в створенні нового поняття через поєднання протилежних за значенням слів (поєднання непоєднуваного).

Приклад:

Гарячий лід, початок кінця, живий труп, убога розкіш, сльози радості, пекучий холод.

У синонімічні чи антонімічні зв'язки можуть вступати не тільки окремі слова (лексеми), а й сталі вислови (фразеологізми).

Фразеологічні синоніми — це варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом.

Приклад:

Однакові — схожі; на один копил, одного поля ягода, одним миром мазані, на один аршин, два чоботи пара, з одного тіста, обоє рябоє, одним духом дишуть, волос до волоса; яке їхало, таке й здибало.

Перегнути палку (перестаратися) — передати куті меду.

Фразеологічні антоніми — фразеологізми, що мають  протилежне значення до нейтрального слова або іншого сталого вислову. На відміну від синонімів, їх набагато менше.

Приклад:

Як кішка з собакою (ворогувати) — (жити дружно) водою не розлити. Як на долоні (зрозуміло) — (заплутано) темний ліс. Не покладати рук (старанно) — (недбало) аби день до вечора, спустивши рукави.

Зверни увагу!

Дізнатися синоніми чи антоніми до фразеологізмів можна в словниках фразеологічних синонімів чи антонімів.