Урок № 32

Розвиток кінематографа й телебачення сприяв активній популяризації мистецтва. Зокрема, стали доступними для великої глядацької аудиторії різноманітні мистецькі події, що відбуваються у світі. Фестивалі, театральні прем’єри, концерти класичної або естрадної музики, які ми хотіли б відвідати, але через великі відстані чи інші обставини не можемо цього зробити, саме завдяки телебаченню приходять до нас - і ми насолоджуємося мистецтвом, не виходячи з дому.

Театральні вистави, концерти, різноманітні мистецькі заходи на телебаченні можна передавати у прямій трансляції чи в запису.

Завдяки телебаченню сьогодні ми можемо у прямій трансляції побачити театральні вистави з будь-якої точки світу. Особливістю прямої трансляції є те, що вона здійснюється з місця її постановки без попереднього запису. Прямі трансляції переважно бувають приурочені до визначних дат або подій у житті театру, наприклад, відкриття або закриття театрального сезону, прем’єрні вистави, ювілейні постановки, опери з особливим складом запрошених виконавців, бенефіси, вечори пам’яті тощо.

Такі трансляції для глядачів можуть бути як безкоштовними (транслюватися по домашніх телеприймачах), так і платними, якщо здійснюються у певних приміщеннях (як правило, це - цифрові кінотеатри), куди заявлено платний вхід (переважно телеканали купують ліцензію - дозвіл на таку трансляцію). Таку форму останнім часом використовує, наприклад, оперний театр La Skala, відкриваючи новий сезон.

Інтернет є потужним засобом впливу в сучасному медіапросторі і має великі можливості для підвищення інтересу користувачів до мистецької спадщини. Завдяки інтенсивному розвитку у ХХІ столітті інтернет-техно-логій з’явилася можливість інтернет-трансляцій театральних постановок . 

Телевізійна чи мережева трансляція театрально-концертного дійства є передусім засобом технічної передачі вистави в момент її сценічного здійснення. А завдяки використанню специфічних телевізійних прийомів (зміні планів, переміщенню камери, суміщенню кадрів тощо), наближенню виконавця до глядача, виділяючи його крупним планом, у традиційне дійство привносяться специфічно телевізійні художні доповнення. А показ зацікавленої, схвильованої, розчуленої публіки в залі допомагає глядачеві повністю поринути в атмосферу дійства. 

Але частіше по телебаченню транслюються вистави у формі екранної версії - адаптації. Спектакль знімають заздалегідь на сцені театру; режисер готує його до виходу на екран, активно застосовуючи засоби кіно - плани, ракурси, монтаж тощо та художні прийоми телемистецтва. 

Український екран початку ХХІ століття відзначився цілою низкою кіномюзиклів: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Шалений день, або Одруження Фігаро», «Попелюшка», «За двома зайцями» та ін. До виконання цих творів запрошувалися відомі естрадні виконавці, у них прослідковується наскрізна музична драматургія, рівноцінність акторської гри, співу та хореографії, ознаки, що дають усі підстави називати їх телемюзиклами.

Однією з візитівок Гонконгу є світлове шоу «Симфонія вогнів», яке вражає своєю масштабністю і різнобарв’ям. Його проводять на дахах і стінах сорока гонконгських хмарочосів, які підсвічуються різнокольоровими вогнями, і перед глядачами з’являються химерні казкові дракони, герої народних китайських переказів, красиві квіти й різноманітні геометричні фігури. Крім світла прожекторів, одночасно запускаються феєрверки та звучить гучна класична музика в сучасній обробці. Шоу складається з п’яти актів, кожен з яких сповнений таємного змісту, як це здавна прийнято в китайських традиціях: пробудження, життя, спадщина, співпраця, святкування. Фінал - найбільш вражаюча частина «Симфонії», коли калейдоскоп вогнів буквально «підриває» нічний простір, з дахів хмарочосів угору спрямовуються вогні феєрверків, а урочиста музика доповнює святковий настрій. 

Сучасний світ характеризується прагненням митців до освоєння нових просторів, зокрема електронного зображення, технологічних об’єктів тощо, і створення на їх основі (чи за їхньою допомогою) різноманітних арт-об’єктів, які часто стають самоцінними й самостійними творами мистецтва. Особливістю мистецтва нових медіа є відсутність фізичної оболонки творів, що створені за допомогою технологій, включаючи цифрове мистецтво, комп’ютерну графіку, комп’ютерну анімацію, віртуальне мистецтво, мережеве мистецтво (нет-арт), інтерактивне мистецтво тощо. Простіше кажучи, замість пензлів, фарб, музичних інструментів тощо медіа-митці використовують комп’ютер і різні мови програмування.

Завдяки медіа-арту створюються різноманітні інтерактивні, електронні світи, які занурюють людину у віртуальну реальність. Продуктами медіа-мистецтва є відео та медіа-інсталяції, у яких здійснюється публічний показ художніх «конструкцій» з телевізійних і відеоприладів, підпорядкованих єдиному художньому задуму; арт-проекти, наприклад інтернет-сайти, які є самостійними витворами мистецтва і можуть існувати тільки в цифровому мережевому просторі тощо.

Більшість того, що нас оточує, наскрізь просякнуто мистецькими впливами: наприклад, споживача (чи користувача), звичайно, зацікавить відео-ролик з яскравим музично-візуальним рядом, білборд з креативним художнім оформленням або інтернет-сайт із захопливою анімацією. У повсякденні нас оточують різноманітні дизайнерські речі та арт-акції, на які ми природно емоційно відгукуємося і складаємо певне власне ставлення. Тобто мистецтво повсякденно оточує нас, впливає на наші емоції, формує наші смаки і ставлення до світу.

І це важливо, адже мистецтво - духовний, емоційний, ціннісний досвід людства, який об’єднує людей різних націй, континентів і віросповідань, спонукає до роздумів і творчості.