Embedded Files
Японський сад: вишукана краса і чарівність.
Японський сад: вишукана краса і чарівність.
Мистецтво аранжування квітів
Мистецтво аранжування квітів
Японський сад - різновид саду або приватного парку, принципи організації якого виникли в Японії протягом УІІІ - ХУІІІ ст. Перша письмова згадка слова «нива» (сад) зустрічається в Ніхонгі ( «Літопис Японії) і датується УІІІст. У літописі це слово означає пустий сакральний простір, де мешкає божество. японія туристичний торгівля подорожування.
Звичай створення садів, прийшов до Японії з Китаю у УІ - УІІст. Перші сади майже не збереглися. Їх влаштовували на рівнині поряд з природними водоймами, іноді частиною садів ставали й прилеглі рисові поля.
Всі сади в Японії мають на меті створити у людини ілюзію простору і занурити її в ідеальний світ, далекий від справжнього недосконалого. Історично склалися такі типи садів: палацові, храмові, сади чайної церемонії, сади біля житлового будинку.
Характерність японського саду сформувалася завдяки традиційному прагненню до природності, бажанню жити згідно з її сезонними ритмами. Це призвело до створення хейанських пейзажних садів, або палацових садів (ІХ - ХІІ ст.), для яких характерними є надзвичайна декоративність і вишукані форми. Ці сади використовувалися для розваг вельмож, придворних свят, а також для роздумів і відпочинку. За площею вони займали величезну територію, на якій зручно і цікаво прогулюватися. Обов'язковими елементами палацових садів були мости, світильники, огорожі, лавки і ворота, також пагоди, аркові містки та композиції з природного каменю - все це налаштовувало відвідувача на споглядання й роздуми.
Пейзаж саду формується за допомогою дерев, кущів, бамбуку, трав, квітів і моху, які передають відчуття змін пір року. Серед дерев переважають передусім різновиди вічнозелених дерев (сосни, кипарисів) та листяних ( японський клен). Найпопулярнішими квітучими деревами є слива (уме) і вишня (сакура).
Переглянь відео і під музичний супровід відпочинь у японському саду.
Характерними елементами композиції японського саду є штучні гори і пагорби, ставки й острови, струмки і водоспади, доріжки і ділянки піску чи гравію, прикрашені камінням незвичної форми. При цьому враховували принципи китайської геомантії - фен - шуй (вітер і вода). Такі сади могли бут надзвичайно великими.
Доволі незначна різниця між світським і релігійним садом, властива для середньовіччя, дала можливість палацовим садам у майже незмінному вигляді перейти у храмові. Показовим у цьому відношенні є храм Фенікса в монастирі Бедоін, що був спершу палацом роду Фудзівара. З виникненням буддійських храмів і монастирів у них теж почали створювати сади, а в ХІУ - ХУІ ст., що вважалося класичним періодом японського садового мистецтва, сад став обов'язковою складовою храмового комплексу.
МИСТЕЦТВО ІКЕБАНИ
Слово ікебана в перекладі з японської означає "нове життя квітів", або "живі квіти". «Іке» означає шлях, «ана» - квіти, таким чином, разом виходить - новий шлях, нове життя квітів. Зрізуючи квіти, гіллячки, ми даємо їм нове життя, прагнучи при цьому не повторювати природу.
Ікебана зародилася в Китаї в VII столітті. Її винайшов священик-буддист. Спочатку вона використовувалася як підношення богам, Будді і створювалася тільки ченцями. У наш час цим займаються в основному жінки, але в давнину цим займалися виключно чоловіки-ченці. Згодом ікебану перейняли японці, і, як це часто бувало, вони переробили її на свій лад, і розвинули це мистецтво; популярність ікебани повільно зростала серед аристократії та самурайського класу. Щоб досягти душевного спокою та стану концентрації, перш ніж перейти до бою, самураї виконували церемонію “Ікебана” та “Чадо” для очищення. Сьогодні японські й китайські ікебани значно відрізняються одна від одної.
У кожній класичній формі відображено філософський принцип триєдності світу – три основних елементи композиції символізують Небо (більший елемент), Землю (менший) та Людину (середній).
Кожна японка повинна володіти мистецтвом створення ікебани. Це обов’язковий предмет у школах та коледжах. Оскільки ікебана пов’язана із релігійно-філософськими поглядами японців, саме тому її не можна продавати чи дарувати. Ікебанами прикрашають будинки і ставлять їх на самому видному місці в домі. Коли гість заходить до хати, то перше бачить рослину, вітається із нею, віддаючи тим самим шану природі та всьому живому, а потім вітається із господорями.
Якщо ви думаєте, що ікебана це просто квіти у вазі — ви помиляєтеся. Як і кожне мистецтво, яке має довгу історію, ікебана існує за певними канонами.
Асиметрія є основою всього прекрасного.
Що потрібно пам’ятати?
При створенні ікебани потрібно мовчати. Так само, як ми споглядаємо природу, ми мовчимо, так і під час роботи над ікебаною ми не повинні поспішати та говорити.
Відкинути все зайве. Головне в ікебані — мінімалізм, вона нас вчить обмежувати себе та бачити красу у декількох речах, в одній квітці.
Важливим є вибір вази чи контейнера.
Для того, щоб квіти у вазі стояли вертикально і не падали, використовують кензан.
Кензан — це металічний шипований блок, який кладуть у вазу та заливають водою. Стебла та гілки встромлюють у цей блок і таким чином вся композиція тримає вертикальну форму.
Підручник стор. 105-109
Які парки чи сквери є у твоїй місцевості? Які характерні риси вони мають? Презентуй їх.
Пошукова робота. За допомогою Інтернет-ресурсу знайди знайди матеріал про мистецтво ікебани і про "мову квітів" у культурі японців.
Для озакріплення знань , виконай підсумкову роботу по темі:
БАЖАЮ УСПІХУ!
Page updated
Google Sites
Report abuse