Кінематограф у країнах Далекого Сходу розвивався із часів появи цього виду мистецтва. В азійських фільмах простежується одна спільна властивість: вони просякнуті національною культурою і самобутністю, які є джерелом натхнення сюжетів, а все запозичене переробляється і подається крізь призму місцевих звичаїв і традицій. Зокрема, на японський кінематограф вплинув традиційний театр. Візуальний ряд непоспішний і споглядальний, що дивує західних глядачів, які звикли до активних дій і частої зміни картинки.
Образам японського кіно не властивий активний вияв емоцій – герої в діалогах рідко переходять на крик і майже ніколи не сміються. Світової слави японська кіноіндустрія зажила завдяки творчості режисера Акіри Куросави. До видатних кінострічок цього майстра надежать фільми "Расьомон", "Жити", "Ран", "Сім самураїв" (що отримав свій голлівудський римейк "Чудова сімка").
"Сім самураїв".
Японія. 16 сторіччя. Країна потерпає від громадянської війни. Бідні селяни наймають сімох самураїв для захисту від ватаги бандитів.
Помітною особливістю китайських фільмів є їхня «перейнятість» національною ідеєю, бажанням передати традиції, філософію, особливості суспільного життя Піднебесної. Відомі китайські фільми відтворюють переважно історичні сюжети, а найпізнаванішою рисою є неперевершені сцени протиборств, у яких герої демонструють бездоганне володіння прийомами різних бойових шкіл Сходу. Китайські фільми дуже часто не мають класичного американського happy end. Натомість у більшості фільмів один з головних героїв гине, але ця смерть зазвичай відбувається в ім’я держави, кохання, вірності.
Брюс Лі
Яскравий спалах китайського кінематографа на світовій арені асоціюється насамперед з ім’ям легендарного Брюса Лі.
Створивши школу джит-кунг-до – «кулак, що відбиває», він здійснив справжній переворот у кіномистецтві й зробив східні єдиноборства дивовижним кіноатракціоном.
Стрічки «Великий бос», «Кулаки люті», «У бій вступає дракон» та «Повернення дракона» ôактично започаткували цілий напрям у кінематографі – фільми кунг-фу.
Джекі Чан
Традиції Брюса Лі розвинув Джекі Чан з кінодоробком якого ототожнюють сучасну модель фільмів кунг-фу. Він водночас трансформував картини цього напряму, збагативши їх гумором.
Характерною особливістю акторського стилю Джекі ×ана є чудова пластика, яку майстерно використав режисер фільмів з його участю Саммо Хунг.
"Будинок літаючих кинджалів" - фільм Чжана Імоу
Фільм режисера Чжана Імоу "Прокляття золотої квітки"
Гонконзька кіноіндустрія – одна з небагатьох, здатних конкурувати за глобальну популярність на світовому кіноринку: упродовж кількох десятиліть Гонконг був третьою за величиною кіноіндустрією у світі (після індійського кіно і Голлівуду) і другою – за обсягом кіноекспорту. Гонконзький кінематограф успішно використав здобутки голлівудського кіно (використання привабливих для аудиторії жанрів (комедія, мюзикл, бойовик) випробуваних (особливо класичних) сюжетів і формул зйомки сиквелів і римейків успішних фільмів) у поєднанні різних форм китайського мистецтва (бойові мистецтва, китайські музичні жанри, зокрема китайська опера тощо.)
Аніме – це японський стиль кінематографічної анімації, що характеризується стилізованим, барвистим мистецтвом і футуристичним оточенням.
Простими словами Аніме – це особливий стиль мультфільму, створений чи натхненний японською анімацією. Це мальована чи комп’ютерна форма мистецтва, фантастичний світ, у якому є персонажі з яскравими зачісками, великими очима у поєднанні з особливим почуттям моди. Усі аніме-шоу – це мультфільми, але не всі мультфільми є аніме. Художній стиль, пов’язаний з аніме, дуже унікальний і впізнаваний.
Слово “аніме” – це скорочення від “анімація”. У Японії це слово використовується для позначення всієї анімації. Проте поза Японією слово стало терміном, який означає анімацію лише у японському стилі.
Багато зусиль до популяризації аніме у світі доклав Хаяо Міядзакі. Його повнометражна анімаційна стрічка «Віднесені привидами» (2001) отримала премію «Оскар» і стала сучасною класикою.
Як виглядають герої / персонажі аніме?
Ви, мабуть, бачили на екранах персонажів з великими очима, розпатланим волоссям, довгими руками та ногами? Цей перебільшений дизайн допомагає персонажам легше висловлювати емоції, яких багато в аніме.
Також емоційності аніме додають технічні прийоми анімації, такі як драматичні крупні плани та збільшення, інтенсивне освітлення та яскраві кольори.
Але крім характерного зовнішнього вигляду, аніме полюбилося шанувальникам завдяки своїм складним персонажам та захопливим сюжетним лініям.
Види аніме
Чи знаєте ви, що існують різні типи аніме? Кожен вид аніме орієнтований на певну цільову аудиторію.
Сьонен. Це категорія аніме, створена спеціально для хлопчиків молодшого віку. Зазвичай головний герой цього аніме – чоловік, що має м’язи, хороші здібності до бойових мистецтв і якісь здібності збільшувати свою силу. Персонажі, які відповідають цьому стилю характеру, включають Сон Гоку (Перли Дракона), Нацу Драгніл (Хвіст Феї) та Монкі Д. Луффі (One Piece). Основна риса характеру цих персонажів — це їхня подяка своїм друзям і готовність боротися за них. Наприклад, в One Piece брат Луффі, Ейс, був захоплений морськими піхотинцями. Щоб врятувати його, Луффі увірвався до в’язниці Морського Дозору, Імпел Даун, і розпочав масштабну битву на Марінфорді, штаб-квартирі Морських піхотинців.
Сейнен. Аніме сейнен призначений для хлопчиків-підлітків та чоловіків віком від 15 до 24 років. У перекладі з японської, слово “сейнен” буквально означає «молодь», але чоловіки старше 50 теж люблять сейнен. Аніме сейнен, як правило, має більш жорстокий та /або психологічний характер. Також може містити контент порнографічного характеру, але це не є основною темою цього виду аніме.
Сьодзьо. Цей тип аніме орієнтований на жіночу аудиторію підліткового віку (для дівчаток віком від 12 до 18 років). Сьодзьо часто перекладають як «молода дівчина». Це жіночий аналог Сьонен. Ці аніме, як правило, зосереджені на романтичних і міжособистісних відносинах, але це зовсім не означає, що вони не мають пригод. У сьодзьо майже завжди головна роль – жінка.
Дзьосей. Ця категорія аніме, призначена для дорослої жіночої аудиторії віком від 18 до 40 років. Дзьосей відрізняється більш реалістичним, менш ідеалізованим зображенням романтики та життя, ніж у роботах для молодих дівчат. Цей тип аніме часто є сюжетами з життя або романтичними казками про дорослих жінок, хоча останніми роками також стали популярні пригодницькі бойовики, схожі на Сьонен. Аніме дзьосей, як правило, містять більш реалістичні взаємостосунки (на відміну від часто ідеалізованих Сьодзьо) .
Кодомомуке (Кодомо). Це дитяче аніме. Кодомомуке перекладається з японської як «призначене для дітей» і зазвичай означає аніме, призначене для дітей молодше, ніж звичайні глядачі Сьонен і Сьодзьо. Твори кодомомуке, як правило, є простими творчими історіями, які навчають юних глядачів моралі та інших основних цінностей.
Мистецький проєкт : «Кіно в сучасній Японії» (для учнів 10-А класу) , «Бойові мистецтва у кінематографі країн Далекого Сходу» (для учнів 10-Б класу).
Результати презентувати на уроці.