Урок № 18

Серед пам’яток культури далекосхідного регіону важливе місце належить архітектурі. Палаци, храми, архітектурно-паркові ансамблі гармонійно вписуються в мальовничі ландшафти довкілля. Буддійські пагоди, як і вежі готичних соборів, спрямовуються вгору — до неба. За тривалий період розвитку китайської цивілізації збереглося чимало споруд, які належать до світових шедеврів. 

Усвідомлення людиною єдності духу і тіла, неба і землі, властиве буддизму, знайшло відображення в культових спорудах – пагодах. Здебільшого характерною особливістю цих будівель є висота та багатоярусність,що також несе певні символічні змісти. Кожний ярус має свій дах із загнутими навісами, що виступають. Основа пагод має різну форму – круглу, квадратну, шести- та восьмикутну.

Храм Конфуція (Пекін)

АРХІТЕКТУРА ЯПОНІЇ

Японській архітектурі, що ввібрала традиції китайського мистецтва, притаманне прагнення до простоти. Будівлі світлі й відкриті, переважно складаються з прямокутних елементів. Велику частину споруд Японії будували з дерева, оскільки це гнучкий матеріал і, порівняно з каменем,

більш стійкий під час землетрусів.

Серед пам’яток дерев’яного зодчества, що дійшли до нас, вирізняються синтоїстські храми з масивними дахами, що виступають далеко за межі стін і надійно захищають їх від негоди.

Замок  Хімедзі, або замок Білої Чаплі

Хімедзі (Himeji) – один з найдревніших замків Японії. У 1993 році замок Хімедзі був доданий у список Великої Спадщини ЮНЕСКО. Дивовижна краса, грація і повітряна легкість споруди виправдовує його друга назва – Замок білої чаплі.

Хімедзі був зведений у чотирнадцятому столітті і протягом наступних століть неодноразово добудовувався, піддавався реконструкціям і переплануванням. У результаті з’явилися нові вежі і сади, а у вісімнадцятому столітті біля підніжжя замку розкинулося містечко з однойменною назвою. Жителями Хімедзі стали торговці, робітники, обслуга замку – всі ті люди, які працювали на господарів палацу.

Спочатку замок був побудований як бойове спорудження й хитромудрі японці придумали величезну кількість всяких прийомів і лабіринтів, покликаних заплутати нападників, вивести на помилковий слід і збити з пантелику. Так, у сімнадцятому столітті, за вказівкою чергового власника, навколо замку був розбитий сад – спіралеподібний лабіринт. Там були вузькі проходи, повороти і численні тупики – поки противник бродив по таємничому лабіринту захисники замку могли безперешкодно обстрілювати його з бійниць. Парадокс, але за всю історію свого існування замок жодного разу не взяв участі у війні, не піддався облозі і не був завойований.

СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА КИТАЮ ТА ЯПОНІЇ: