11.53
नाहं वेदैर्न तपसा न दानेन न चेज्यया ।
शक्य एवंविधो द्रष्टुं दृष्टवानसि मां यथा ॥ ५३ ॥
nāhaṁ vedair na tapasā
na dānena na cejyayā
śakya evaṁ-vidho draṣṭuṁ
dṛṣṭavān asi māṁ yathā
पदच्छेद: पदपरिचय: पदार्थ: padacchedaḥ padaparicayaḥ padārthaḥ
разбиение слов, грамматика слов, значение слов
на — не; (ав)
ахам — Я; (1.1)
ведаих̣ — изучением Вед; (м, 3.3)
на — не; (ав)
тапаса̄ — суровой аскезой; (с, 3.3)
на — не; (ав)
да̄нена — раздачей пожертвований; (с, 3.3)
на — не; (ав)
ча — и; (ав)
иджйайа̄ — поклонением; (ж, 3.3)
ш́акйах̣ — возможен; (м, 1.1)
эвам-видхах̣ — такой; (м, 1.1)
драшт̣ум — увидеть; (ав)
др̣шт̣ава̄н — видящий; (м, 1.1)
аси — являющийся; (лаТ, 2.1)
ма̄м — Меня; (2.1)
йатха̄ — как (ав)
अन्वय: anvayaḥ
अहम् एवंविधः वेदैः न , तपसा न , दानेन न , इज्यया च न द्रष्टुं शक्यः यथा मां दृष्टवान् असि।
aham evaṃvidhaḥ vedaiḥ na , tapasā na , dānena na , ijyayā ca na draṣṭuṃ śakyaḥ yathā māṃ dṛṣṭavān asi|
or
[tvaṁ] yathā māṁ dṛṣṭavān asi, evaṁ-vidhaḥ ahaṁ na vedaiḥ , na tapasā, na dānena, na ca ijyayā draṣṭuṁ śakyaḥ.
Дословный перевод:
(Ты) как Меня видящий есть, такой Я ни Ведами, ни аскезами, ни дарами, ни поклонениями увидеть (не) возможный.
The Subodhinī commentary by Śrīdhara
atra hetumāha nāhamiti | spaṣṭo'rthaḥ ||53||
Sanskrit Commentary By Sri Shankaracharya
।।11.53।। --,न अहं वेदैः ऋग्यजुःसामाथर्ववेदैः चतुर्भिरपि? न तपसा उग्रेण चान्द्रायणादिना? न दानेन गोभूहिरण्यादिना? न च इज्यया यज्ञेन पूजया वा शक्यः एवंविधः यथादर्शितप्रकारः द्रष्टुं दृष्टवान् असि मां यथा त्वम्।।कथं पुनः शक्यः इति उच्यते --,
Перевод
Образ, который ты видишь сейчас своими трансцендентными глазами, нельзя постичь, изучая Веды, совершая тапасью, раздавая пожертвования или проводя обряды поклонения. Эти методы не подходят для того, чтобы постичь Мою истинную природу.
व्याकरणम् vyākaraṇam - грамматика