Урок 8. Відмінювання займенників.

Урок 8. Відмінювання займенників. Словотвірні характеристики займенника. Наголос у займенниках.

Займенники мають розгалужену систему відмінювання, тому що співвідносні зі словами кількох частин мови — іменників, прикметників, числівників.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка, бо не називає діяча, а звертає його увагу на нього ж.

Для особових, питальних, відносних хто, що і похідних від них неозначених і заперечних характерним є суплетивізм, тобто заміна основи: я — мене, ми — нас, він — його, вона — її, вони — їх, ти — тебе, ви — вас, хто — кого, що — чого. Вони становлять окремий тип відмінювання.

Присвійні, вказівні, означальні, а також неозначені і заперечні займенники (крім тих, що відмінюються за типом особових) відмінюються як прикметники, бо вони співвідносні з прикметниками.

Питально-відносний займенник скільки і вказівний стільки відмінюються як числівники.

Слід звернути увагу на розмежування паралельних форм займенників 3-ї особи у родовому і знахідному відмінках — без прийменника і з прийменником:

Р. (немає) його, але (прийшли) до нього

(немає) її, але (прийшли) до неї

(немає) їх, але (прийшли) до них (З посібника).

Провідміняйте займенники. Зробіть висновки про відмінювання займенників.

► Провідміняйте особові займенники я, ми, ти, ви.

► Провідміняйте особові займенники він, вона, воно, вони.

► Провідміняйте зворотний займенник себе.

► Провідміняйте присвійні займенники мій, моя, мої.

► Провідміняйте вказівні займенники той, та, те, ті.

► Провідміняйте означальні займенники весь, вся, все, всі.

► Провідміняйте питальні (відносні) займенники хто, що, чий.

► Провідміняйте питальні (відносні) займенники який, котрий.

На основі отриманих результатів, дайте відповіді на питання.

· Які займенники відмінюються як прикметники, числівники?

· Які займенники мають особливий тип відмінювання?

· Який займенник не має називного відмінка?

· Які займенники не мають форми множини?

Розкрийте дужки, поставивши займенники в потрібному відмінку. Вкажіть розряд займенника та з якою частиною мови він співвідносний.

1. У світі є священні імена, священні речі — честь, вітчизна, праця, і серед них, як зірка провідна, ясніє дружба всіх племен і націй. У дружбі цій ми вічно будем жити, її (ніяка) тьмі не погасить!.. Все, що маю, віддам коханій стороні (С. Крижанівський). 2. Краю мій, краю зоряний! У бою (ніхто) ти не скорений (В. Сосюра). 3. Черниш ще (хтось) зупиняв, про щось питав. (Деякі) вдавалося проскочити поміж вибухами, інші зникали на згарищах у клубах диму (О. Гончар). 4. Є святині, які (з, ніщо) не можна порівняти, зіставляти. Це — Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, відданість тій землі, де ти народився і осмислив сам себе, тому народові, який вигодував і зростив тебе. Нема (ніщо) дорожчого за Вітчизну (В. Сухомлинський). 5. Вітер з України! Ми (він) з дитинства відчували у найперших дотиках до світу (П. Воронько).

Провідміняйте наведені слова та словосполучення.

Її ім’я, нічиє кошеня, всякий письменник, ця робота, це ремесло, інша праця, чиє ягня, себе самого, свій рукопис, дехто, що.

Поставте займенники:

□ у давальному відмінку однини чоловічого роду: чий, нічий, свій, твій, мій.

□ у родовому відмінку множини: цей, той, весь, якийсь, чийсь.

□ в орудному відмінку: будь-що, будь-хто, дещо, ніхто, ніщо.

□ у місцевому відмінку: абихто, абищо, що-небудь, ваш, такий, казна-чий.

Неозначені займенники утворюються від питальних додаванням часток -будь, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь: будь-хто, що-небудь, казна-скільки. З частками будь-, небудь-, казна-, хтозна- займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь — разом.

Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні і пишуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі неозначені і заперечні займенники пишуться окремо: будь з ким, ні до кого, аби у кого, ні про що, ні від кого, казна з ким, хтозна до якого.

У деяких займенниках, співвідносних з прикметниками, виступають форми з суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-: всенький, отакенький, отакесенький, самісінький. Такі форми вживаються в розмовній мові; вони втратили відтінок пестливості і служать для підкреслення певної міри означуваного (З посібника).

Назвіть твірні основи та словотворчі засоби для поданих займенників, поясніть особливості утворення.

Абихто, будь-який, ніхто, аби з чим, чиємусь, хтозна з ким, чий-небудь, абищо, казна-який, казна-де, ніскільки, ні на якому.

Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У родовому й давальному відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в місцевому та родовому відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тóму, у цьóму, біля тóго, для цьóго, до тóго, із цьóго, не без тóго, не від тóго (М. Зубков).

Перевірте за орфоепічним словником правильність наголошення наведених займенників. Спробуйте сформулювати правило.

Абúякий, абúхто, кáзна-хто, сякúй-такúй, хтóзна-якúй, хто-нéбудь, що-нéбудь.

Поставте наголос у займенниках.

□ Абихто, абищо, абиякий, абичому, абиким, хто-небудь, чим-небудь, котрий, нікотрий, ніякий, нічому, самий, ніскільки, будь-хто, будь-чий, будь-кого, будь-ким, будь-чому, будь-який.

□ Тебе — до тебе, себе — до себе, кого — до кого, всього — на всьому, на тому — завдяки тому.

□ Самого себе. Себе саму. Себе одну. Самих себе. Того ж самого дня. Вражати в саме серце. Закоханий по самі вуха. З самого малечку.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Відредагуйте словосполучення і запишіть правильну форму займенників. Складіть діалог, використовуючи ці словосполучення.

Дякую Вас; пробачте мене; на котру годину призначили; скільки годин; властивий для нього; характерний йому; телефонував до нього; вибачити його; кепкувати над ним; окремі учасники.