Embedded Files
Із біографією Лесі Українки ознайомтеся самостійно за таким посиланням https://lib.if.ua/exhib/1455025690.html
Також перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY
Словникова робота
Вітаїзм — це напрям в українській літературі та мистецтві першої половини XX ст. Проявився в кількох модерністських напрямах (неоромантизм, футуризм, експресіонізм). Ґрунтується на засадах гуманізму, загальнолюдських духовних цінностей, мистецьких критеріїв; активний романтизм. В українській літературі вітаїзм також стверджував життєвість, незнищенність нації. Представленийтворами М. Хвильового, Є. Маланюка, О. Ольжича, У. Самчука.
Знайомство з літературознавчим поняттям „неоромантизм”
Неоромантизм — течія раннього модернізму в європейській художній культурі кінця ХІХ — початку ХХ століття, умовне найменування комплексу різноманітних течій та естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі 19-20 століть як реакція на позитивізм в ідеології та натуралізм в мистецтві. Ці течії відродили ряд естетичних принципів романтизму — пафос особистої волі, заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики тощо. Спорідненість неоромантизму з декаденством проявляється в тому, що він створює штучний світ. Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького, авантюрного, „екзотичного” роману, основи якого заклали Майн Рід та Фенімор Купер.
Неоромантизм генетично пов'язаний з романтизмом. Характерними рисами неоромантизму є прагнення поєднати ідеал з дійсністю, привернути увагу до чуттєвої сфери людини, емоційно-інтуїтивного пізнання світу; усвідомлення індивідуальної і суспільної свободи, піднесення постаті визначного героя, який, зазвичай, є самотнім. Самотність у неоромантиків є виміром самоцінності й трактується як філософська категорія, що визначає високість душі. (Визначення записується в зошит.)
На естетику неоромантизму справили вплив філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, наукові відкриття З. Фройда, взаємодія з реалістичними тенденціями.
Персонажі у творах неоромантиків
Як і попередники — представники романтизму 19 століття, неоромантики заперечували прозу „обивательського” життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами „надлюдини”, вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.
Довідка. Тлумачення поняття „надлюдина”
Надлюдина, за Ніцше, автора теорії про надлюдину,— не раб загальноприйнятих думок і цінностей. Це людина гранично індивідуалістична, має сильну волю, сама обирає для себе моральні цінності, сама вирішує, що є добро і зло. це людина, яка не визнає осуду інших, зі зневагою ставиться до слабких і невдах, відчуває відразу до загалу як до натовпу.
Сюжет неоромантичного твору
Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.
Неоромантизм увійшов в україномовну літературу в кінці ХІХ століття і привніс корінні зміни в розвиток художньої свідомості, продовжуючи певні усталені традиції. „Покоління Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Богдана Лепкого, Олександра Олеся, Миколи Вороного та інших... різко повернуло корабля української літератури в загальноєвропейське річище, при цьому не тратячи питомих національних ознак. Воно заперечило „народницький напрям” і „тенденційну поезію” (терміни Лесі Українки) й почало фактично витворювати явище, що ми тепер звемо неоромантизм”. (В. Шевчук).
У теоретичних працях Лесі Українки тлумачення „неоромантизму” має три аспекти: по-перше, стилю як певного лексико-синтаксичного оформлення художнього тексту; по-друге, як певної техніки „ліплення” характерів, що включає різкий поділ персонажів на головних і другорядних; по-третє, як певний мистецький „синтез”, як створення демократичного образу ідеалу людини майбутнього. У своїй літературній практиці поетеса прагнула до гармонійного поєднання цих трьох аспектів. Неоромантичні мотиви вона втілює, як правило, в ускладнених умовних художніх формах, із залученням багатозначних символів: алегорій, з варіативним повторенням певного ряду образів, що набувають відтак нової глибини значення. Леся Українка зробила найбільший внесок у розвиток неоромантизму у вітчизняній літературі.
4. Аналіз мотивів поетичної творчості Лесі Українки
Мета роботи: визначення головного мотиву творів та пошуку в них рис неоромантизму.
„Хто вам сказав, що я слабка...” (вірші поза збірками)
Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка к волі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння,—
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени... Яка журба,
чи хто цвіте, чи в'яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти —
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
Ø Визначте головний мотив поезії.
Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя.
„Сторононька рідна! Коханий мій краю” (збірка „На крилах пісень”, цикл „Сльози-перли”)
Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.
Сторононько рідна! коханий мій краю! чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне... як глухо, як тихо...
Ой лихо!
Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Осяяти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой горе!
О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?
Ой боже!
Коли ж се минеться! чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ой леле!
Завдання
Ø Визначте головний мотив поезії.
Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя.
„Нічка тиха і темна була” (збірка „Думи і мрії”. Цикл „Мелодії”)
Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору.
Нічка тиха і темна була.
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була.
Вітер сумно зітхав у саду.
Ти співав, я мовчазна сиділа,
Пісня в серці у мене бриніла;
Вітер сумно зітхав у саду...
Спалахнула далека зірниця,
Ох, яка мене туга взяла!
Серце гострим ножем пройняла...
Спалахнула далека зірниця...
Завдання
Ø Визначте головний мотив поезії.
Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя.
Інтимна лірика Лесі Українки „Квіток, квіток...”. „Ви щасливі, пречистії зорі”
Інтимна лірика Лесі Українки своєрідна, навіть віддалено ніким не повторена у мотивах і образах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вона є виразом найболючішої, найпрекраснішої, найшляхетнішої часточки жіночої душі. Стосунки поетеси із Сергієм Мержинським — це історія взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного єднання і... кохання без відповіді, нездійснених мрій, вічної розлуки, гіркої самотності. Низка поезій, присвячених взаєминам поетеси із Сергієм Мержинським, не об'єднана в цикл, але сприймається як „лірична драма кохання”. Цей вірш — посвята Сергію Мержинському, який помер у березні 1901 р.
Виразне читання вірша, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору
Скупа весна твого скупого краю
Мені квіток багато не дала,
Тим спогадом собі я серце краю,
Як я тобі в дарунок їх несла.
То був останній дар.
„Квіток, квіток, як можна більше квітів
І білого серпанку на обличчя,
Того, що звуть ілюзією...” Боже!
Як часто ті слова вчуваються мені
Посеред ночі: „Квітів, безліч квітів!
Я ж так любив красу!.. ” Мій бідний друже,
Я принесла тобі всі квіти, що дала
Скупа весна твого скупого краю,
Я всі зібрала і в труну вложила,
Всю ту весну убогу поховала.
Як мало нам квіток дало життя,
А ми ж їх так любили! Чом, мій друже,
Ми не зростили більше їх для себе
В якому зільнику?.. Даремні жалі!
Ти спиш в землі між мертвими квітками,
І страшно думати мені про них
І про твій сон, я краще знов укрию
Серпанками ілюзії твій сон,
Щоб не чіпать страшних містерій смерті.
Я досить слухала її прелюдій,
Вони мені морозили всю кров,
Вони мене у камінь обертали;
Я досі того вимовить не можу,
Чого мене навчила пісня смерті.
Ні, ні, мій друже, спи спокійно, спи,
Я не скажу нікому слів таємних.
Квіток просив ти? Дам тобі їх більше,
Ніж та ворожая весна дала,
Весна та люта, що тебе забрала.
Я дам живих квіток, зрошу їх кров'ю,
І заблищать вони, немов рубіни, —
Не так, як ті бліді, убогі квіти
Весни лихої, і не будуть в'януть,
І в землю не підуть, і не умруть,
І ти знов оживеш в вінку живому
Живих квіток; ілюзії серпанок,
Серпанок мрій моїх тебе скрасить,
Та не закриє, будеш ти сіяти,
Як промінь сонця в мареві легенькім,
Що стелеться по золотому полі.
Нехай собі минає рік за роком,
Нехай мій вік уплине за водою,
Ти житимеш красою серед квітів,
Я житиму сльозою серед співів.
Виразне читання вірша „Ви щасливі, пречистії зорі...””, словникова робота в разі потреби, визначення головного мотиву твору
Ви щасливі, пречистії зорі,
ваші промені — ваша розмова;
якби я ваші промені мала,
я б ніколи не мовила слова.
Ви щасливі, високії зорі,
все на світі вам видко звисока;
якби я так високо стояла,
хай була б я весь вік одинока.
Ви щасливі, холоднії зорі,
ясні, тверді, неначе з кришталю;
якби я була зіркою в небі,
я б не знала ні туги, ні жалю.
Ø Визначте головний мотив поезії.
Ø Назвіть неоромантичні риси ліричного героя.
. Творче завдання
Пласти тематичний словниковий диктант „Риси характеру ліричної героїні Лесі Українки” за її віршами.
Патріот, мужня, незламна, витривала, волелюбна, чуттєва, вольова, сильна, непокірна, самотня тощо (перелік може бути продовжений).
2. Продовжити речення
Характерні особливості лірики Лесі Українки полягають у злитті... (автобіографічного, громадянського, інтимного, узагальненого, створеного за допомогою художньої уяви).
3.
Спробуйте скласти психологічний портрет ліричного героя Лесі Українки на основі творів, що аналізувалися. (Сильна духом особистість, яка вирізняється щирістю почуттів. Емоційна, інтелектуально розвинена, патріотична. Яка постійно шукає розв'язання най- гостріших духовних проблем життя. Відчуває зв'язок з природою, любить і славить життя попри все.)
4. Прокоментуйте вислів І. Франка
„Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності... Її поезія — то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна”.
Чи можна вважати цю оцінку творчості поетеси ілюстрацією до відповіді на попереднє завдання?
5. Установіть відповідність
Мотив творчості:
1 Ідея патріотизму
2 Утвердження незламного духу людини
3 Захоплення красою рідної природи
4 Оспівування кохання
Назва вірша
А „Квіток, квіток...”
Б „Сторононька рідна! Коханий мій краю!”
В „Хто вам сказав, що я слабка...”
Г „Нічка тиха і темна була”
Продовжити речення:
□ З тих віршів, що були прочитані на уроці, найбільш мене схвилював...
□ Життєвий досвід Лесі Українки, втілений у віршах, може допомогти людині...
□ Життєвий досвід Лесі Українки, втілений у віршах, може допомогти особисто мені...
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.
2. Повторити поняття символічність, романтичний образ, контраст, афористичність, актуальність твору, романтичний образ.
3. Творче завдання: Схвальну рецензію на книгу „На крилах пісень” написав О. Маковей, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси: „Перший — то сумовитий погляд авторки на своє життя і долю, другий — то культ природи, а третій — то культ України і світове горе”. Прокоментуйте цей вислів.
4. Індивідуальні завдання: підготувати виразне читання віршів „Мріє, не зрадь!”, „Contra spem spero”.
Page updated
Google Sites
Report abuse