Урок 2.Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у творах Українки

Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі (Слово, чому ти не твердая криця). Особливості поетичного стилю письменниці, її новаторство у галузі ритміки, строфіки

1. Ø Пригадайте, у творах яких поетів з вивчених раніше, ви зустрічали порівняння поезії зі зброєю?

Ø Прокоментуйте таке порівняння.

2. Тематичний словниковий диктант „Слово-зброя”

Слово-меч (О. Олесь, Леся Українка), слово-кинджал (М. Лермонтов), слово — твердая криця, слово-штик (В. Маяковський, В. Сосюра), слово — куля (В. Сосюра).

Актор і музикант Олександр Скляр колись сказав:

Когда война на пороге,

Нам не убежать, не спрятаться,

Надо просто выбрать оружие, которым сражаться.

Леся Українка обрала слово.

У віршах, які дослідники відносять до громадянської лірики, лірична героїня Лесі Українки — патріот, мужня та незламна, витривала, волелюбна людина, яка служить Батьківщині словом — пробуджує національну свідомість співгромадян, запалює в них прагнення волі, бажання змінити статус країни. Вона оспівує подвиг заради батьківщини і вірить у її звільнення від полону. Саме тому утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі створює порівняння слова зі зброєю: „Слово, моя ти єдиная зброє”.

Ми познайомимося з поетичним маніфестом, мистецьким кредо Лесі Українки, віршем „Слово, чому ти не твердая криця...”, розкриємо його ідейно-художній зміст і будемо з його допомогою навчатися справжнього патріотизму.

Ідейно-художній аналіз змісту поезії

Прослухати вірш за допомогою відео - https://www.youtube.com/watch?v=ZPXy92uGcoo

Виразне читання учнем (виконання індивідуального завдання) вірша „Слово, чому ти не твердая криця...” (збірка „На крилах пісень„. Цикл „Невільничі пісні”).

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб'єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою...

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Робота з поняттями теорії літератури (повторення)

Ø Дайте визначення поняття „поетичний стиль”.

Ø Що ми називаємо ритмікою?

Ø Що ми називаємо строфікою вірша?

План аналізу вірша (З бажаними варіантами відповіді)

1. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).

2. Тема поезії та провідні мотиви.

3. Ідея твору.

4. Жанр твору.

5. Ліричний герой.

6. Образи, символи твору.

7. Сюжетні лінії.

8. Настрій твору.

9. Художні засоби.

10. Віршований розмір, рима.

1.

Ø Визначте головний мотив поезії.

Ø Назвіть неоромантичні риси сюжету та ліричного героя.

Ø Які рядки поезії можна назвати афористичними?

Ø Доведіть або спростуйте думку: „Вірш Лесі Українки звучить дуже актуально”.

2. Сенкан

Складіть сенкан „Леся Українка”.

3.

М. Євшан, один із перших дослідників творчості поетеси, назвав поезію великої доньки українського народу „цілою програмою духовного та культурного відродження”, вогнем, „який має розпалити глухо роджений люд і зробити його видючим”. це „найсильніший вислів нової національної душі після Шевченка”. Доведіть цю думку прикладами з вивчених поезій Лесі українки

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Складіть самодиктант „Риси індивідуального стилю Лесі Українки”.

3. Індивідуальне випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення про образи світової літератури, які використовувала Леся Українка у своєму драматургічному доробку.

4. Зібрати інформацію про міфологічних персонажів драми-феєрії та давні уявлення народу про світ природи та взаємини з нею для обміну знайденим на уроці матеріалом.