Тема 6. Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників

Пригадайте, як творяться присвійні прикметники від назв людей.

Як творяться присвійні прикметники від географічних назв?

Утворіть словосполучення за схемою: «прикметник + іменник». Укажіть суфікси прикметників. Поясніть, від яких іменників неможливе утворення присвійних прикметників.

Парта школи, книга Івана, телевізор Андрія, кіт Наталки, автомобіль Сергія, зошит Марії, сусід Василя, вікно сусіда, олівець товариша, басейн інституту, мед ведмедя, спів півня, хвіст вовка, вусик бджоли.

Виділені іменники замініть присвійними прикметниками. Порівняйте. Який варіант речення більш милозвучний?

1. Малий Чіпка прислухався до мови баби і обіцяв бути добрим, не чинити зла. 2. В образі Мотрі — матері Чіпки — Панас Мирний показав долю трудящої жінки в умовах кріпосництва. 3. Від лагідної усмішки Галі Чіпці легшало на душі. 4. Захоплювалася Чіпкою і дружина Грицька Христя (З посібника).

1. Прочитайте виразно текст. Знайдіть прикметники, визначте їх розряд. Відшукайте нестягнені форми прикметників.

ЧУМАЦЬКІ ШЛЯХИ

Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали осінні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози, звані мажами й мажарами, у неблизьку подорож.

Проводжали чумаків урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий, статечний, найшановніший у громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою небезпек дорогою.

Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій скруті. Адже дорога важка, далека. Можуть і нападники підстерегти. Тоді чумакам доведеться відкласти батоги й узятися за пістолі, рушниці та шаблі, щоби не дати себе пограбувати, щоб дорогоцінна сіль припливла білою валкою аж із Криму чи Карпат до рідного села.

Їх палить немилосердне сонце, січуть дощі, періщать вітри, а вони тихо просуваються українськими степами. Скриплять вози, ремигають воли, минають дні, ночі, і звучать поміж високими могилами чумацькі пісні. Вони розлогі, мов степ, і повільні, мов крок волів, сумні й веселі, але все-таки більше сумні, бо в кожній дорозі могла спіткати чумаків трагічна пригода. І хвороби їх скошували, і кулі ворожі. Тому так часто в їхніх піснях ідеться про смерть чумака далеко від рідної хати.

Та забіліли сніги,

Забіліли білі,

Ще й дібровонька.

Та заболіло тіло,

Чумацькеє біле,

Ще й головонька.

Давно відійшло в минуле чумацтво, полишивши нам після себе народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі часи. А ще полишило слід у високих небесах. Безмісячної ночі там можна бачити світлу туманну смугу, зіткану з незліченної кількості зір. Астрономи називають її Молочним Шляхом. А в Україні вона з давніх-давен відома під назвою Чумацького Шляху (За М. Слабошпицьким).

► Знайдіть у тексті та поясніть випадки субстантивації.

► Знайдіть у тексті приклад нестягненої форми прикметника. Обґрунтуйте доцільність його вживання.

Утворіть прикметники з суфіксами -н-, -ен-, -ан- (-ян). Поясніть написання н і нн у суфіксах. Складіть кілька речень.

За кінцевим приголосним основи прикметники поділяються на прикметники твердої та м’якої груп. До твердої групи належать прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. Наприклад: добрий, вразливий, минулий, прекрасний, народний, чистий. Сюди ж належать і всі присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн, а також короткі форми прикметників: зелен, повен, годен, рад, жив.

До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [j]: осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй (З посібника).

Лінгвістичне дослідження. Чи можна стверджувати, що всі прикметники твердої та м'якої групи відмінюються за поданим зразком? Доберіть власні приклади та зробіть висновок. Які форми мають прикметники короткої форми та повної нестягненої форми?

Більшість прикметників української мови функціонує в повній змінній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має в називному, знахідному та кличному відмінках однини коротку (незмінну) форму з нульовим закінченням: ясен, дрібен, зелен, повен, славен, красен, винен.

Нестягнені форми можливі лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини прикметників жіночого й середнього роду, а також у цих відмінках у множині: гарная, гарную, гарнеє, гарнії; синяя, синюю, синєє, синії. Вони трапляються здебільшого в народній творчості та поезії (З посібника).

Розподіліть наведені прикметники за групами.

Веселий, лисяча, теплі, дужий, рання, пізня, остання, вчорашні, гарячий, мідний, чудовий, росяні, ясен, вовча, братній, земляна, прекрасний, білолиця, земна, хмарні, сині, хороші, тутешня, майбутній.

Лінгвістичне дослідження

Один з учнів стверджує, що для правильного написання закінчень у прикметниках при відмінюванні досить запам’ятати відмінювання прикметників зелений і синій, і за цим зразком писати закінчення всіх інших прикметників. Винятків тут немає. Перевірте це твердження.

Провідміняйте прикметники разом з іменниками.

Сергіїв зошит, круглолиций хлопець, пекучий біль, довгошиїй журавель, безкрає небо, відважний лицар, лисяча нора, Оксанин перстень, справжня радість.

Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте їх відмінок та вкажіть морфемну будову.

1. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 2. Айстри задумані, квіти останнії, Осені пізньої сльози багрянії (В. Сосюра). 3. І там ніхто мене вже не дістане, І срібен дощик йти не перестане (Ліна Костенко). 4. З нас кожен і міцнів, і ріс з гарячим серцем, небайдужим (О. Ющенко). 5. Соломії дуже сподобався Якимів план (М. Коцюбинський).

9. Складіть діалог у науковому стилі, використовуючи прикметники. Позначте суфікси прикметників у діалозі.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Випишіть із поданого тексту прикметники та зробіть їх морфологічний аналіз за схемою.

Морфологічний аналіз прикметника

1. Слово в тексті.

2. Початкова форма.

3. Розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний).

4. Ступінь порівняння (для якісних прикметників) і засоби його вираження.

5. Форма за флексією (повний (стягнений чи нестягнений) чи короткий).

6. Рід.

7. Число.

8. Відмінок.

9. Група за кінцевим приголосним (тверда, м’яка).

10. Синтаксична роль у реченні.

Гарячий кримський полудень. Море синє-синє, воно тремтить і переливається, грає тисячами барв... Чинари й тінисті орішники якось замліли від палаючого сонця; вони скупчились над холодним струмочком, ніби чекають чогось... Маленька татарва з голими ніжками бігає вздовж гірської річки, перестрибує з камінця на камінець. Під горою коло чинар — кам’яний мур, і в ньому — кінчик залізної труби, з котрої дзюрчить вода. Це — така татарська криниця (X. Алчевська).

► Зробіть морфемний аналіз виділених прикметників.