Урок 4. Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників

ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ (ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ), ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й ФУНКЦІОНУВАННЯ В МОВЛЕННІ. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ, ПРИСВІЙНИХ У ЯКІСНІ Й ВІДНОСНІ

Складіть лінгвістичну довідку, давши відповіді на запитання.

· Пригадайте, яка частина мови називається прикметником. Наведіть приклади.

· Які морфологічні ознаки має прикметник?

· На які групи за значенням поділяються прикметники?

· Які прикметники називаються якісними?

· Які прикметники називаються відносними?

· Які прикметники називаються присвійними?

· Які синтаксичні функції виконує прикметник?

Доберіть до поданих іменників прикметники, що називали б ознаку кольору, розміру, віку, смаку, запаху, матеріалу, зовнішності та внутрішнього світу.

Сонце, день, поле, стіл, чашка, хліб, вода, ліки, вишня, шлях.

У поданих реченнях знайдіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та синтаксичну функцію. Поясніть, чим відрізняються ці граматичні категорії в іменників та прикметників. Укажіть, де прикметник лише увиразнює іменник, а де виконує синтаксичну функцію головного члена речення.

1. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою, ждуть безмежні плавні, озера й непрохіддя боліт, усі вони — від могутніх лелек-ватажків до молоденьких лелечок-перволітків — народилися у тих далеких зелених краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелече перелітне життя є не що інше, як безупинне вертання і повертання до своїх народжень, до того, що назавжди лишається найріднішим (П. Загребельний). 2. І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна. Світле безмежжя здавалось крихким (О. Гончар). 3. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (О. Кобилянська). 4. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

Випишіть у три колонки якісні, відносні та присвійні прикметники.

Широкий степ, сьогоднішня газета, тутешні жителі, батькова порада, свіжий вітер, чорняве дівча, солов’їний голос, дешева книга, цікава розповідь, дністрові води, сильний чоловік, материна сльоза, карі очі, безкрая рівнина, червона тканина, гіркий перець, морські хвилі, Сергіїв твір, вовча лапа, Лесина поезія, височезна сосна, сумна пісня, далека дорога, дощові краплі.

Уживаючись у переносному значенні, відносні прикметники можуть переходити до розряду якісних. Наприклад: золотий ланцюжок — відносний; золота душа — якісний; срібний перстень — відносний; срібний голос — якісний. (З посібника).

Присвійні прикметники можуть втрачати свою конкретну предметну ознаку і набувати загальної родової віднесеності чи властивості, тоді вони переходять до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників.

Наприклад: ведмежа голова — присвійний (голова ведмедя); ведмежа шуба — відносний (шуба з хутра ведмедя); ведмежа послуга — якісний (погана).

Не виражають значення присвійності ті прикметники, що входять до складу фразеологічних зворотів і термінологічних назв, наприклад: дамоклів меч, гордіїв вузол, торічелієва пустота, петрові батоги (назва трави, ботанічний термін) (З підручника).

Прочитайте речення. Відшукайте в них відносні та присвійні прикметники, вжиті у значенні якісних.

1. Романові дома довелось покуштувати березової каші (С. Васильченко). 2. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя основу (М. Волощук). 3. Той, хто бачить тільки недоліки, той просто сліпець... Та не потрібні нам і рожеві окуляри (Л. Дмитренко). 4. І чисте срібне сяйво на скронях зайнялося, як одсвіт гроз великих, як блиск бурхливих літ (М. Бажан). 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка) 6. Став він не остання спиця в колесі (Панас Мирний).

Складіть речення з наведеними словами так, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому — якісне значення.

М’який, вишневий, срібний, лисячий.

Розподільчий диктант. Запишіть у три колонки словосполучення: в першу колонку словосполучення, в яких прикметники вжито з якісним значенням, у другу — з відносним, а в третю — з присвійним. Зробіть висновки про те, які характерні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від відносних та присвійних.

Залізні дроти, залізні нерви, золота медаль, золоті руки, зелений светр, зелена юність, заячі рукавиці, заяча душа, заяча лапа, Чорне море, чорне золото, чорне взуття, собача будка, собачий холод, курячий бульйон, літня пора, літня спека, літня жінка, орлиний зір, орлиний ніс, орлине око, вовчий хвіст, вовча натура, вовчий апетит, вовчий кожух, легкий вітерець, легке завдання, легкий рюкзак, прокрустове ложе, соболині брови, соболине гніздо, соболина шапка.

► Пригадайте кілька фразеологічних висловів. Схарактеризуйте прикметники в них.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Складіть твір-опис на тему: «Зимовий ранок», використовуючи виражальні можливості прикметника.

Відео дивитися за посиланням - https://www.youtube.com/watch?v=TWbzJR9jZgc