Урок 10. Числівник як частина мови

Тема. Числівник як частина мови: значення, морфологфчні ознаки, чинтаксичні функції. Формування чилівника як частини мови. Число і числівник. Розряди числівників за значенням (кількісні, дробові, збірні, неозначено-кількісні), їх характеристика

· Пригадайте, яка частина мови називається числівником.

· Які морфологічні ознаки має числівник?

· Які розряди числівників за значенням ви знаєте?

· Яку синтаксичну функцію виконують числівники в реченнях?

· У чому полягає різниця між категорією числа і числівником?

Прочитайте скоромовки. Укажіть числівники.

* * *

Хитру сороку спіймати морока;

А на сорок сорок — сорок морок.

* * *

Сім братів — малярів

в королівстві кольорів.

Кожен маляр королює —

в кольорівсті малярує.

* * *

Бубоніла баба бабі:

— Ой, не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

На основі семантичних і граматичних ознак визначте, до якої частини мови належить кожне з наведених слів.

Одиниця, один, двійка, два, двоє, двійник, двічі, удвох, другий, двійнята, шість, шестеро, п’ятірка, п’ятірня, п’ятий, десяток, сотня, сто, сотник, мільйон.

Прочитайте прислів'я. Поясніть їх значення. Пригадайте інші прислів'я та приказки з числівниками.

1. Говорить так, як три дні хліба не їв. 2. Працює до сьомого поту. 3. Семеро одного не ждуть. 4. Робить п’яте через десяте. 5. Знаю, як свої п’ять пальців. 6. В три дуги зігнути.

Прочитайте тексти та підготуйте коротке повідомлення про функціонування числівників у різних мовах.

Текст № 1

У кожного з-посеред народів світу встановлюються свої особливості лічби та функціонування числівників. Так, наприклад, у мові корінних жителів російського острова Сахалін нівхів для обрахунку маленьких круглих предметів (куль, дробинок, ікринок, крапель) використовуються одні слова, для довгастих предметів (дерев, кущів, доріг) — інші. Окремі числові назви існують у нівхській мові й для членів сімей, птахів, риб, знарядь праці тощо. Своєрідність числівникової системи є непоодиноким явищем у світі, приміром, у мові фіджійців 10 човнів — це «боло», а 10 кокосових горіхів — це «каро». На щось подібне до такої системи обрахунку можна натрапити й у північноамериканських індіанців: вони по-різному називають 10 човнів, які беруть участь у військових операціях і транспортуванні продовольчих товарів. А в індіанців, які живуть в американському штаті Флорида, «на-куа» — це 10 яєць, а «на-банар» — це 10 кошиків (З посібника).

Текст № 2

Різною є й кількість самих форм числа, які вживаються в різних мовах світу. Скажімо, в українській мові первісно були представлені три форми числа — однина, множина та зникла нині двоїна, яка позначала парні предмети та предмети чи істоти у двох одиницях. У папуаській мові ава — чотири форми числа. Є й мови, у яких категорія числа відсутня взагалі, її значення передається за допомогою специфічних засобів. Так, у мовах М’янми кількість виражається своєрідними закінченнями: якщо об’єкти можна порахувати, то до основи слова додається закінчення mya (lu — людина, lumya — люди); якщо порахувати об’єкти не можна, то до основи приєднується закінчення do (lu — людина, ludo — люди). Інша особливість м’янмських мов — використання так званих лічильних слів, які обов’язково додаються до числівника: десять голів худоби, п’ять штук машин тощо. У м’янмійців є велика кількість лічильних слів, які вживаються залежно від розмірів, форми, довжини предметів, віку людей, їхньої спеціальності, стану та ін. Слід сказати, що в багатьох мовах уживаються такі лічильні слова, зокрема й в українській (З посібника).

Текст № 3

У деяких мовах значення множини передається за допомогою звичайного подвоєння слова — редуплікації. Це характеризує індонезійські, палеоафриканські, австронезійські мови, а також китайську, корейську і японську. Наприклад, в індонезійській мові orang — людина, orang-orang — люди, sedulur — друг, sedulur-sedulur — друзі й под. (З посібника).

Текст № 4

Категорія числа в більшості мов виявляється у двох формах — однини та множини. Проте первісно в багатьох мовах було по три числові категорії — однина, двоїна, множина. Двоїна позначала парні предмети та предмети кількістю в дві одиниці. Три числові форми були представлені в таких мовах, як санскрит, давньогрецька, давньовірменська та ін. Три категорії часу було й в українській мові, нині ж форми двоїни іменників та дієслів у літературній мові не вживаються, але збереглися в деяких діалектах. А от, скажімо, в папуаських мовах активно функціонує ще й четверта форма числа — троїна (З посібника).

Текст № 5

Австралійські аборигени використовують дуже своєрідну систему утворення числівників: у них 1 — це «мал», 2 — «булан», 3 — «гуліба», 4 — «булан-булан», 5 — «булан-гуліба», 6 — «гуліба-гуліба» і т. д. (З посібника).

► Порівняйте категорію числа у відомих вам мовах (українській,

російській, англійській, німецькій, французькій тощо).

► Порівняйте числівники української, російської, англійської, німецької, французької мов.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Що нового ви довідалися про формування числівника як частини мови?

Слова на позначення числа виникли у праіндоєвропейський мовний період. Причина їхньої появи — вимога господарювання: щоб обліковувати зроблене, знайдене, треба було вміти рахувати. Проте перші числа і сучасні числівники — різні лінгвістичні поняття. Сучасні числівники мають абстрактний характер: вони не передають відмінностей між предметами, які перелічують.

У мовознавстві доведено, що числівники пов’язані з конкретними речами, предметами. Первісне нечислове значення числівників першого десятка втратилося, але етимологія деяких пізніших відома. Наприклад, сорок — мішок, у який складали чотири десятки соболевих шкірок на повну шубу; числівник п’ять походить від слів із значенням «рука»; десять у деяких мовах означає «дві руки», а числівник двадцять — «людина».

У давні періоди розвитку мови числових значень було більше, ніж у сучасних мовах. Їх різноманітність відображена у старих українських назвах вимірів: копа, пасмо, чисниця, лікоть, мірка тощо.

Із часом зв’язки числових назв із їхніми безпосередніми етимонами (первісне слово, основа чи морфема, від яких походять у сучасній мові слова) втрачалися, самі числові назви абстрагувалися, перетворившись на абстрактні слова — числівники (За О. Крижанівською).

Вибірковий диктант. Запишіть числівники в чотири колонки за розрядами.

Одна ціла і п’ять десятих, кільканадцять, мало, декілька, обидва, тридцять, сім цілих три десяті, тисяча, багато, двісті тринадцять, сто дев’яносто сім, троє, сімнадцятеро, тридцять один, шістсот дванадцять, чимало, п’ять цілих і дві сотих, півтора, чотири восьмі.

Прочитайте речення, знайдіть числівники й визначте їх розряд за значенням. Укажіть синтаксичну функцію числівників.

1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть. 2. Двоє рідних дітей межа переділила. 3. Нарозказував міх, торбу і три оберемки. 4. І один у полі воїн. 5. Семеро одного не ждуть (З народної творчості). 6. Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня). 7. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М. Коцюбинський). 8. Підпустивши звіра метрів на п’ятдесят, Кіндрат Калістратович вистрілив (Остап Вишня).

Доповніть прислів'я числівниками. Поясніть значення фразеологізмів. З кількома складіть речення.

1. ... разів відмір, а ... відріж. 2. ... п’ятниць на тиждень. 3. ... вода на киселі. 4. Бути на ... небі. 5. ... голова — добре, а ... краще. 6. ... як палець (Народна творчість).

Запишіть числівники словами. Визначте їх розряд за значенням.

1. «Найгіршою» матір’ю серед звірів української фауни вважається козуля. У 80 випадках зі 100 за найменшої небезпеки вона кидає козеня, а в 60 випадках зі 100 вона не повертається до нього навіть після того, як небезпека минула. 2. Найменша змія нашої фауни — степова гадюка. Довжина її тулуба — до 55 см. 3. Найменша кількість помахів при польоті у метеликів: махаона — 5, білана бруквяного — 6 на секунду. Найбільша у джмеля — до 233, медоносної бджоли — 260, комара — до 594, а в деяких представників дергуна пірчастовусого — навіть до 1000 помахів за секунду. 4. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. км². Особливістю моря є зараженість його вод сірководнем, починаючи з глибини 150-200 м. (З кн. «Україна в цікавих фактах»).

► Чи відомі вам ще якісь цікаві факти про українську природу?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Уявіть, що ви потрапили в часи Київської Русі. Складіть діалог між князями, використовуючи числівники.