ДИСЛЕКСІЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: КОРЕКЦІЯ, ВПРАВИ, ВИДИ І ФОРМИ

Проблема дислексії є дуже поширеною серед дітей шкільного віку. Такі діти насилу вчаться писати і читати. Труднощі бувають навіть у тих, чий рівень інтелектуального розвитку є високим, а також у кого відсутні проблеми зі слухом та зором. Проблеми виникають при сприйманні написаного тексту, є проблеми в координуванні рухів, ускладнено засвоєння орфографічних основ. Такі дітки набувають в результаті гіперактивність і синдром дефіциту уваги. Діти з дислексією відчувають проблеми з читанням і письмом.

ПРИЧИНИ

Першопричина проблеми криється в порушенні роботи мозку, в результаті чого в силу вступають психологічні та біологічні фактори. Батьки не повинні боятися, що дитина розумово відстала або недостатньо щось розуміє. Всьому виною дисфункція механізму окремої ділянки мозку.

Які причини появи такого порушення:

• хвороби в період внутрішньоутробного розвитку;

• ускладнені пологи, що спричинили асфіксію, обвиття пуповиною і відшарування плаценти;

• ушкодження центральної нервової системи;

• генетично обумовлені фактори;

• травматичні ушкодження голови, струс мозку;

• загальмоване функціонування окремих ділянок мозку.

Не можна виключити, що виною всьому буде загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) або затримка психічного розвитку (ЗПР).

ЗНМ характеризується відставанням у розвитку звукової і смислової сторін мовлення, що проявляється в несформованості фонетичних, лексичних та граматичних навичок.

Саме ЗНМ або ЗПР можуть виявитися причиною дислексії.

СИМПТОМИ

Неврологічна природа дає про себе знати максимально явно в період раннього шкільного навчання. Спочатку виявити наявність симптоматики такого порушення майже неможливо. Рання діагностика нереальна, тому що у дітей ще тільки починається засвоєння нових навичок (читання і письма), для них спочатку абсолютно природно помилятися.

Розпізнати порушення можна за такими симптомами:

• дитина постійно помиляється при читанні: неправильно вимовляє звуки, замінює склади, звуки, не розуміє прочитане;

• дитина не може правильно перевести букви в звуки;

• дитина не вміє розпізнавати слова швидко і правильно;

• дитина не може засвоїти елементарні навички письма.

Крім того, у дітей з подібними порушеннями зустрічаються такі прояви:

• тотальна дезорганізація;

• дисфункція дрібної моторики і координації рухів;

• складність в сприйнятті інформації;

• недостатня робота пам’яті;

• навички читання на « нулі», навіть при сильно розвиненому інтелекті;

• складності у визначенні направлень і положень.

Ознакою дислексії є невміння читати, навіть при розвинутому інтелекті

ВИДИ ДИСЛЕКСІЇ У ДІТЕЙ

Дислексія буває декількох типів.

ФОНЕМАТИЧНА ДИСЛЕКСІЯ

При фонематичній дислексії страждає фонематична система. Полягають її прояви в тому, що школяреві важко розрізняти звуки, що впливає на функцію розуміння.

Недорозвиненість ряду функцій фонематичної системи дозволяє розділити порушення на 2 форми. Отже, фонематическая дислексія виражається в наступних порушеннях:

1. Неправильне читання, яке пов’язане з несформованістю сприйняття фонем. При цьому дитині важко засвоювати літери, а також має місце часта заміна звуків, які схожі один з одним в акустичному і артикуляционном плані (д – т, ж – ш, б – п, с – ш і т.д.)

2. Неправильне читання, пов’язане з недорозвиненням можливості аналізувати фонематичні звучання. Для цього варіанту характерні такі порушення: читання по буквах, неправильне з’єднання звуків і складів.

При фонематичній дислексії можуть спотворюватися слова за рахунок пропуску приголосних звуків – наприклад, замість «марка» читається «мара». Також часто зустрічаються вставки голосних звуків між приголосними, наприклад, замість «пасла» – «пасула». Має місце порушення в перестановці звуків: замість «качка» – «какча». При різних формах фонематичної дислексії можливі перестановки складів і їх пропуски: замість «лопата» може бути і «лата», і «лотапа».

СЕМАНТИЧНА ДИСЛЕКСІЯ

При прояві семантичної дислексії немає спотворення звуків, слів і пропозицій, але дитина абсолютно не розуміє те, про що читає. Подібна ситуація найчастіше виникає, коли дитина читає тільки по складах. Поскладове читання заважає сприйняттю цілісності слів. Діти не можуть впізнати навіть знайомі слова, якщо читають їх складами. Проблема полягає в складності синтезу і поєднанні роздроблених частин в єдине ціле.

При семантичної дислексії дитина не може з’єднати частини в єдине ціле!

Семантична дислексія заважає дітям виконувати наступні завдання:

• з’єднати звуки в єдине слово, якщо ці звуки будуть вимовлятися окремо з невеликими паузами, наприклад, «ж – а – б – а»;

• прочитати слова і пропозиції, побудовані по складах: «ко-ро-ва жу-є тра-ву».

Правильно сприймати пропозиції заважає недостатня сформованість понять про зв’язок слів всередині пропозиції з точки зору синтаксису. Всі слова в реченні постають для дитини відокремлено, без зв’язку з іншими словами.

АГРАМАТИЧНА ДИСЛЕКСІЯ

Граматичний лад мовлення при граматичній дислексії, так само як і можливості узагальнення синтаксичних і морфологічних структур, має загальне недорозвинення. Даний дислектичний варіант проявляється в таких порушеннях:

• неправильні закінчення відмінків і числа ( «з-під лавка», «в гостей», «собака» – «собаки»);

• помилкове узгодження в відмінку, роді і числі прикметників і іменників ( «цікавий казка», дощі сильний »);

• помилкове вживання займенників ( «наші капелюх», «музей ця»);

• порушення утворення дієслівних форм 3-ї особи в минулому часі ( «хороший була день», «життя промайнула»);

• помилкове формування дієслів в різних часах ( «говорив» – «говорить», «чує» – «чув»).

У кого найчастіше проявляється аграматична дислексія? Найбільш часто вона стосується школярів, що мають системне недостатнє формування мовлення.

МНЕСТИЧНА ДИСЛЕКСІЯ

Всі букви при мнестичній дислексії засвоюються вкрай складно. Недиференційована їх заміна пов’язана зі збоями в процесах встановлення звукобуквених зв’язків, а також з проблемами в мовній пам’яті. При читанні порядок порушується, кількість скорочується, а звуки або слова пропускаються. В результаті зміст прочитаного тексту дитина не розуміє. Так проявляє себе мнестична дислексія.

Букви, подібні за написанням, вкрай важкі для запам’ятовування. Вони в підсумку стають взаємозамінними. Букви змішуються, змінюються на інші, схожі. Все це – результат неможливості розчленувати форми на зоровому рівні. Недостатній розвиток зорово-просторового сприйняття і уявлення доповнюється збоями в роботі зорового впізнавання, синтезу та аналізу.

ОПТИЧНА ДИСЛЕКСІЯ

Оптико-просторове сприйняття і впізнавання має порушення при оптичній дислексії. Оптична дислексія дещо ускладнює для дітей малювання простих малюнків (повторення за зразком або по пам’яті), але відтворення більш складних предметів призводить до появи неточностей, якщо дитина перемальовує зі зразка. Малюючи складне по пам’яті, малюк допускає помилок ще частіше.

При оптичній дислексії дитина не може передати в малюнку задумане!

Дитина спрощує заданий предмет, редукує кількість елементів, а також порушує розташування ліній. Діти не впізнають букви, якщо одна з них написана зверху над іншою. Помилкове написання букви не завжди розпізнається дітьми із порушеннями подібного плану. Вони не можуть додати відсутні елементи до запропонованої букви.

Такі діти дуже складно засвоюють букви, що схожі за написанням. Як приклад можна назвати букви С і О, Б і В, Н і П.

ДІАГНОСТИКА

Для виявлення дислексії дитина повинна пройти ряд обстежень, в процесі яких перевіряється його здатність до читання, слухання і розмови. Діти обов’язково проходять діагностику у психолога та логопеда, а також невролога. В ході даного обстеження з’ясовується, які особливості розвитку дитини та її здатності до навчання, підбирається найбільш ефективний вид навчання.

Серед інших досліджень проводиться ще одне: наскільки успішно дитина сприймає прочитане або прослухане. Саме цей вид аналізу дозволяє зробити висновок, який спосіб навчання буде найбільш ефективним для кожної конкретної дитини. Всі дослідження дають характеристику активного і пасивного словника, дається оцінка мовлення і вимови, а також роботи пам’яті і уваги.

У діагностичну діяльність входить визначення емоційного стану, який впливає на складність читання. З’ясувати цю особливість можна, зібравши анамнез – інформацію про родину, в якій будуть перераховані емоційні порушення і розлади психологічного плану.

Корекція

В основі корекції будь-якого виду дислексії, так само як і ЗПР і ЗНМ, лежить корекційна робота з логопедом, психологом, а також лікування у невролога і за необхідністю у дитячого психоневролога. Форма дислексії визначатиме спосіб її корекції:

• оптична: виправляється активним впливом на оптико-просторове сприйняття;

• мнестична: слід впливати шляхом розвитку мовної, зорової та слухової пам’яті;

• фонематична: виправляється корегуванням мовленнєвих навичок, а також шляхом формування адекватного уявлення про звукобуквений склад слів;

• семантична: вимагає навчання нормам мовної граматики і відпрацювання навичок складового синтезу;

• аграматична: вимагає посиленої роботи над створенням стійких граматичних систем.

ВПРАВИ

Корекція дислексії здійснюється шляхом систематичних занять, це різні прийоми і вправи, які спрямовані на поліпшення психічного і розумового розвитку дітей:

• Вправа «Коректор». Для роботи знадобиться довільний текст з завданням для дитини: викреслювати тільки ті букви в словах, які ви будете йому називати. Почніть з голосних, потім переходите до приголосних. Засвоїв дану вправу, ускладнюйте завдання. Тепер запропонуйте дитині обводити голосні в кружечок, а все приголосні – підкреслювати. Наприклад, озвучте завдання так: «Підкресли, будь ласка, всі« п », а все« і »обведи в кружечок». Робіть упор на ті звуки, які даються дитині найскладніше. Така вправа допоможе дитині швидше запам’ятати всі букви, навчить їх писати і не помилятися при читанні.

• Вправа «Бубличок». Розвиваюча гра для корекції дислексії спрямована на розвиток дрібної моторики, а також сприяє стимулюванню роботи пам’яті і уваги. Кожен пальчик по черзі слід складати «кружечком» в парі з великим пальцем. Починати слід з вказівного пальця і закінчувати мізинцем. Закінчивши дію в одну сторону, починайте зворотну дію. Спочатку робіть вправу однією рукою, а потім ускладнюйте, пропонуючи малювати двома руками одночасно. Методика буде ефективною, якщо проводити її щодня по 10-15 хвилин. Мінімальний курс – 2 місяці.

Розвиває дрібну моторику

• Вправа «Дзеркальне малювання». Вправа спрямована на активізацію роботи мозку. Для роботи знадобиться чистий аркуш паперу. Дайте його дитині, забезпечивши також олівцями або фломастерами. Слід одночасно двома руками малювати однакові дзеркальні фігури або букви. Для початку виконайте дане завдання разом з малюком. Засвоівши його принцип, дайте йому можливість зробити все самостійно. Для ефективної корекції обов’язково робити дану вправу щодня!

Диктанти

Корекція дислексії у молодших школярів може проводитися за допомогою диктантів. Невеликі тексти по 200 символів будуть зовсім без втоми для дітей, а це значить, що і кількість помилок буде менше. Виправляти помилки не потрібно. Їх потрібно позначати на полях ручкою контрастного кольору (зеленого або чорного, але тільки не червоною). Зробивши позначки, дозвольте малюкові самому відшукати свої помилки. Такі завдання покликані позбавити дитину від помилок , прискорити подолання порушення.

Тренування артикуляції

Доцільний метод корекції дислексії, коли ви вимагаєте від дитини повільного читання або промовляння слів при списуванні. Дайте малюкові відчуття успіху під час домашніх ігор, адже йому так потрібна підтримка після всіх невдач в школі. Читання на швидкість не потрібно. Для дитини є величезним стресом навіть коли він читає повільно і помиляється. Надмірний тиск може лише погіршити ситуацію і викликати невроз.

Читання вголос потрібно практикувати в ігровій формі, не створюючи у дитини відчуття вправи!

Важливо працювати не на кількість, а на якість. Не поспішайте самі і не квапте дитину. Оптимально написати або прочитати небагато, але з мінімальною кількістю помилок.

ПРОФІЛАКТИКА ДИСЛЕКСІЇ

Знизити ризик виникнення дислексії і дисграфії можливо, якщо робити спеціальні вправи для профілактики. Метою таких завдань повинно бути освоєння бази грамотного письма й мовлення. Профілактика дислексії проходить на прикладі ігор, а не уроків. Загальна тривалість – 40 хвилин:

1. Гра з картками, на яких буде написано по одному слову. З цих слів можна скласти словосполучення, яке ви і озвучуєте. Потім ви просите дитини побудувати речення на слух самостійно з наявних карток.

2. Для профілактики доцільним буде метод «Пишемо вголос». Прочитайте дитині невеликий уривок зі знайомої казки і спостерігайте за процесом його написання. Бажано обирати для диктування текст, який би подобався дитині.

3. Розвинути фонематичні навички можна за допомогою гри «Знайди слово». Для роботи знадобляться підготовлені картинки, підписані з тильного боку. Назвавши слово, малюк повинен самостійно знайти картинку, яка йому відповідає. Слово може бути будь-яке – наприклад, «стіл» або «хмара».

4. Гра в складання слів з складів. Необхідно придумати назви тварин або предметів по складах, а потім попросити дитину скласти з них слово – наприклад, «по-мі-дор» або «кіш-ка».

Такі ігрові завдання для профілактики дислексії допоможуть малюкові навчитися грамотному читанню та письму. Подібні вправи засновані на розвитку зорової пам’яті, адже дитині сприймати набагато легше те, що вона бачить, а не лише чує.