Ми молоді допоки думки свіжі

Ми молоді допоки думки свіжі.

Блукаю пляжем в холостій одежі.

Терплю жону як сон про любу тещу.

Які реберця, отакі і Єви.

Працюй на скнару — скнара платить двічі.

З роками честь простіше зберігати.    

Коригування вірне. Косметолог.     

Жінкам, які відмовили: - Даремно!

Мовчи, люстерко! Бачу все сама я.

Твій чоловік можливий між коханих.   

Продам дрова, що вчора наламала.        

Вона була, як всі – одна-єдина.     

Кидаю пити! Ще раз! Не докинув.

«Швидше б у шафу вже!» - Коханець мріяв.

На трьох дієтах!.. І не наїдався.

Я чесно відповів не те, що думав.

Нема життя від правил для здоров’я.

Склероз: учора влігся я тверезим.

Вам кава – на фіг, після чи відразу?

Брехало люстро, а тепер паплюжить.

Пішов у себе - там сидить дружина…

Так, він сволота. Та порядна, ніби.

Хотіла здуру стати ще мудріше.

Не спав я з нею! Тільки подрімали.

Мадам, ми тільки в фазі брудершафту. 

Склад розуму: навідуюсь нечасто.

Багато сил на слабкості втрачаю.

Шукав себе. Не там, де заховався.

Послав. Пішла. Сподобалось. Побуду.

Маразм міцнів. Склероз чинив ще опір.

Та я б відмовила, але ж не просять.

Все в руки йшло, а з рук йшло геть погано.

Здійснилась мрія.  Знати б ще – навіщо.

Нагавкалися? То ж хоч не свинячте.

Шукав вродливих — зберігав горілку.

Я їх послав, не кажучи ні слова.

Не матюком крив – шестистопним ямбом. 

У розкоші весь час поневірявся. 

Знайшов свій шлях він на кривій дорозі.

На совість не працюю, бо не платить.

Потрапив в очі я сліпій Феміді.

Засуджений як злісний лайкодавець.

Думки злигались, наче лесбіянки.

Я шість дружин тому був однолюбом.

Знайшов себе. Та не впізнав невдаху.

В рецепті щастя невиразний почерк.

«Я – зірочка, що впала!» - Недопалок.

Нова бабуся зранку – знак склерозу.

Мовчали по-сімейному – про різне.

Хай час лікує! Лікарю, не лізьте.

Знайшов роботу. Ще б знайти зарплату.

В розмові ні про що дотримувались теми.

Набридливо дзижчав слон, зроблений із мухи.

Мовчала в хусткочку від Дольче енд Габбана.

Зустрілась з чоловіком у сусідській шафі.

Ми тричі випили, доки шукали привід.

Не вписувався мій в трикутнику кохання.

Як є до тіла ключ, то викидай відмичку.

Ким бути – чи пристойним, чи самим собою?

«Щасливо» вже пожили. Перейшли на «довго».

Тим ваші думки гарні, що їх дуже обмаль.

Старе згадати нам циклопи не посміли.

Ми все ж знайшли - не те, що ми шукали.           

Все приїдається. Та тільки не поганки.

Від пункту "А" до "Б" йшла через "Д" дорога.          

Хоч маєш журавля, а тягне на синицю.

Леонід Лібкінд

Переклад Володимира Чернєва

Мы молоды, пока нестаро мыслим

Мы молоды, пока нестаро мыслим. 

Бродил по пляжу в неженатом виде. 

Терплю жену как дочь любимой тёщи. 

Какие рёбра, таковы и Eвы.            

Работай на скупого — платит дважды.   

Года идут — честь сохранять всё проще…  

Исправленному верить. Косметолог.            

Всем женщинам, кто отказал мне: - Зря вы!  

Молчи, свет-зеркальце! Сама всё вижу.     

Муж тоже может быть среди любимых…   

Продам дрова — недавно наломала.         

Она была, как все — неповторима.            

Бросаю пить! Ёщё раз! Не добросил.           

«Скорей бы в шкаф уже!» - мечтал любовник.  

На трёх диетах!.. И не наедалась.  

Я честно вам сказал не то, что думал.    

Жить не даёт здоровый образ жизни.       

Склероз: вчера чуть трезвым не улёгся.     

Вам кофе сразу, после или нафиг?   

Нам врали зеркала — теперь клевещут.    

Ушёл в себя, а там жена встречает…    

Да, сволочь. Но порядочная, вроде.    

Мечтала сдуру стать ещё умнее.  

Не спал я с нею! Лишь разок… вздремнули    

Мадам, мы только в фазе брудершафтa. 

Мой склад ума: наведываюсь редко.      

Как много сил на слабости уходит.          

Искал себя, но не нашёл, где спрятал.       

Послал. Пошла. Понравилось. Побуду.       

Маразм крепчал. Склероз сопротивлялся.      

Я б отказала, но никто не просит.            

Всё в руки шло, но шло из рук вон плохо.      

Мечта сбылась. Вот вспомнить бы, какая…   

Нагавкались? Давайте не свинячить.        

Искал красивых — экономил водку.           

Сумел послать, не говоря ни слова.            

Не матом крыл он, а глагольной рифмой.       

Он в роскоши влачил существованье.       

Нашёл свой путь на не своей дороге!        

На совесть не пашу — она не платит.        

Попался на глаза слепой Фемиде.         

Был осуждён как злостный лайкодатель.  

И мысли путались. Ну с кем попало!        

Пять жён тому назад был однолюбом.      

Нашёл себя. Друг друга не узнали.         

В рецепте счастья неразборчив почерк.    

Звездой упавшей мнил себя окурок.      

Проснуться с новой бабушкой - к склерозу. 

Молчали по-семейному – о разном.       

Пусть время лечит! Не мешайте, доктор!   

Нашёл работу. Где б найти зарплату?            

В беседе ни о чём придерживались темы.    

Назойливо жужжал слон, сделанный из мухи.             

Молчала в тряпочку от Дольче энд Габбана.                

Мы с мужем встретились в шкафу семейной пары.     

Мы трижды выпили, пока искали повод.                      

Не вписывался муж в любовный треугольник.            

Не стойте над душой, имея доступ к телу!                  

Кем быть? Собой или приличным человеком?           

Пожили «счастливо» и перешли на «долго».              

Тем ваши мысли хороши, что их немного.                 

ПомЯнуть старое циклопы не решались.                    

Не сразу, но нашлось не то, что мы искали.               

Всё приедается. Но только не поганки.                      

Из пункта «А» до «Б» шла через «Ж» дорога.     

Имеешь журавля, а тянет на синицу.

Леонид Либкинд    

ВБИЙ РАШИСТА

(відповідь рашистам через 80 років)

Знаю: любий тобі твій дім,

В рушниках – Миколай в куту,

З димаря зранку сизий  дим

Кличе всіх до сніданку тут.

Знаю: любиш вишневий сад,

Пам’ятаєш дзижчання бджіл,

В річці – гомін гусячих стад,

Що прийшли з навколишніх сіл.

А бабусина смакота!

Зморшки літ на її лиці,

Сиві вуса її кота,

І рушник-надія в руці.

Триста років тому козак

Тут криницю собі копав

І залишив тобі цей знак:

Стіл дубовий в саду вкопав.

Два по сорок років тому

Люцифер через сад попер.

Дали відсіч фашистському

Звіру – били його на смерть.

Та прокинувся знову Вій:

З трьох боків лізе руській мір.

Всі гріхи тих злочинних дій

Перевершив російський звір.

І пологовий дім, і сад,

Немовля, через річку міст,

І дитячий дім-інтернат –

Все з землею зрівняв рашист.

Українцю, брате, вставай!

Побратиму підстав плече,

Щогодини вбивай, вбивай -

Тих, хто суне до нас з мечем.

Не дозволь цим російським псам

Відчувати безкар`я смак,

Бо нічого святого там,

На московщині геть нема.

То ж убий рашиста, щоб він,

А не ти в сиру землю впав,

Щоб оцей поховальний дзвін

На московській землі лунав.

Хай від горя завиє та,

Що його народила там,

Хай вдовицею стане та,

Що чекає собі манта.

То ж убий хоча б одного,

Танки смузями підривай.

Сто разів побачиш його,

Сто разів його і вбивай.

12 вересня 2023 р., Володимир Чернєв

Наші старші нас вважали

Дещо із свіженького (уривок):

Наші старші нас вважали поколінням втраченим: 

Замість математики – море та футбол.

Дідусі нам натякали, як вони батрачили,

А у нас на думці зранку – твіст і рок-анд-рол.

Он батьки – і воювали, і встигали вчитися,

І, крім математики, вчили «сопромат»:

«Як здолаєш цю науку, - можеш одружитися, 

Цілуватися і навіть - мати дитинчат». 

То ж і ми взялись за розум та футбол закинули,

Бугі-вугі с твістами відійшли «на нет».

Подивились, як за правду люди в тюрмах гинули, -

І почали виручати правду із тенет.

23 листопада 2023, Володимир Чернєв

Канал Володимира Чернєва на youtube:
@user-yl9gp7ym6q

Фільмування, відеомонтаж та коментарі
Чернєва Володимира Васильовича:

БердянсЬк 

Мітинги Бердянська з 2014 

Зона АТО 

Переклад українською хітів у 2023 

Переклад українською хітів у 2024 

Чернєв Володимир