2014

їх була сотня

так кажуть джерела ЗМІ

ми стали самотні

на кілька років німі

ненАвисть плюндрує

карбує чужі імена

історію пише

холодна моя війна

їх було більше

не кажуть джерела ЗМІ

ненАвиджу тишу

навколо усі чужі

народу не стало

і "плине, плине кача"

я зможу... ти віриш, мамо,

бо сильне твоє дівча.

NG

19 лютого 2022

Початок

24 лютого 2022 рік, 5:00

Чомусь так холодно мені,

Я шарф натягую на очі.

Рахую нескінченні дні.

Рахую нескінченні ночі.

Вагання майже не щодня:

І десь гримить на горизонті,

На жаль, немає вороття,

В тилу ще гірше, ніж на фронті.

Не звинувачуйте людей,

Бо кожен знає, де є правда,

Немає правильних дверей,

У час війни закрита брама.

І ключ самітньо на столі

Ще блискає аж до світанку.

Чомусь так холодно мені

Стояти на холоднім ґанку .

Не скажеш знову "обійми".

Для чого вікна і фіранки?

Тепер лиш спогади війни.

Це лютий був. О п'ятій ранку.

NG

23 березня 2022

Коханий, рідний, сину, тату,

Чекаємо щодня на  вас.

От як сердець із сотню мати,

Щоб зупинити день і час?

Хай Божа Мати вас укриє

Своїм Покровом і теплом.

А за вікном ще досі виє.

Не всі зібрались за столом.

Весна невдовзі завітає.

Тож не баріться на війні.

Міста і села вас чекають.

Без вас замовкли солов'ї.

Ще трішки, рідні, незабаром.

Картопля ж в хаті проросла.

До Великодня зовсім мало.

Війни не стане. Йде весна.

NG

Місяць від початку.

24 березня 2022

Квітень 2022

Як завжди сонце і весна,

І ароматів аж по вінця,

Та звістка зранку не одна

Про янголів, про українців.

Йому було лиш 2 чи 3,

Удома лялька зачекалась,

Та він не зможе вже прийти,

Струна життя десь обірвалась.

Загинув хлопчик, дитинча...

Маленьке татове створіння.

На небі Бог його стріча,

І спогади, немов видіння.

І марить, марить уві сні,

Кричить, заламуючи руки,

Нещасна мати голосить

Від болю, пекла і розлуки.

Як завжди сонце і весна,

Не всі тепер зростуть дерева.

А мати мертва і жива,

Їй просто якось жити треба.

NG

7 квітня 2022

люди змінилися

люди змінилися

долі змінилися

дивна ротація

вчора життям

наповнені люди

тепер окупація

птахи кружляють

все ворони, ворони

смуток навіюють

деякі борються

деякі моляться

деякі вірують

холодом дихають

поглядом знищують

в час окупації

БОЖЕ ВСЕВИШНІЙ

почуй мене грішную

і мою націю!

NG

10 квітня 2022

Вербна і Великдень

Сьогодні здивовано підняла брови: невдовзі Вербна і Великдень???

Не помітила...

Квітень???

Не побачила...

Син заріс, як лев???

Не видно було.......

Знаю, що 48 день......

NG

12 квітня 2022

Бердянцям)

Ще накупаємось у морі

Серед медуз, до болю рідних,

І зберемо усіх у колі

Веселих, щирих і привітних.

Ще наговоримося разом,

Наплачемося, бо всі поряд,

Забудемо усі образи,

Останній день, болючий погляд. 

Бердянськ зустріне тепле літо,

Наповниться веселим сміхом.

У школу підуть наші діти!!!

І буде мир. І буде тихо.

NG

16 квітня 2022

Сила кохання

З надією на мир і щастя кожної людини)

P.S. нічого особистого. Схотілося написати про вічне - кохання як воно є.

У залі розкоші і дивного мистецтва

Я все одно дивилася б на тебе.

Музейні експонати мають серце,

Коли наповнене душею небо.

І серед витворів найкращого ґатунку

Твій погляд був і буде бездоганний.

Ти найдорожчий в залі подарунок

І найцінніше, що було між нами.

NG 

17 квітня 2022

Иное

Живу в консервной банке из-под шпротов,

Закатана под прессом небытья,

Делю на каждый день свои банкноты,

На завтра, на сегодня, на вчера.

Холодным потом покрываюсь ночью,

Мне снится небо с желтой синевой,

Казалось, я сильна и непорочна,

Но что-то происходит вдруг со мной.

Знакомые мне сразу не знакомы,

Родные - неродные, не кривясь,

И вроде ничего, и вроде дома,

Но только вот другая ипостась.

И тот же ветер по утрам со мною,

И то же солнце светит в синеве,

Казалось, я все также будто дома,

Но что-то изменилось вдруг во мне.

Я перестала снова улыбаться,

Взамен смеюсь чертовски хорошо.

Вокруг меня предательство и бл@дство

И это сатанинское лицо.

NG

22 квітня 2022

Двое/Двоє

Уничтожить...
Разбить...
Растоптать...
Ненавидеть...
Извергнуть в пучину...

Захищати!
Чекати!
Знайти!
Врятувати
від лиха родину!

Опозорить...
Унизить....
Убить...
Плюнуть брату в лицо
или сыну...

Обійняти!
Любити!
Чекати!
Цілувати кохану
людину!

Можно бить, унижать, обплевать,
Ведь не важно, кто рядом с тобою!

Але можна й любити людей,
Кожну квіточку, небо і зорі!

NG, холодний квітень 2022
25 квітня 2022

Упіймала

Упіймала сонечко на городі у батьків,

Так яскраво світило мені в камеру,

А потім сховала у віршах серед рядків,

І шукала його в селі наново.

А потім ходила до річки, з якої дихає Берда,

Таких річечок у селі нашому багацько,

Стояла на батьківській землі я твердо,

За мною мої покоління, мати, мій батько.

Чай з мелісою мама нам усім заварила,

Куштували його зі смаком, із медом,

Боже, як це, оце все до болю любила,

Під нашим,  під українським небом.

Ховала світлини від ока того проклятого,

Поки їхала додому від тата і мами рідних, 

І під хрестом моїм, поки не розіп'ятим,

Ходила своїм шляхом жалюгідним. 

І чекала, дивлячись в небо блакитнєє, 

Тож літають,  можливо, наші соколики,

А воно, те небо, таке ж синєє-синєє,

І пшениці колосяться золоті смаколики.

NG

7 травня 2022

ДНІ

горохові дні настали

сипляться крізь пальці

схожі один на одні

ходять неандертальці

мильні дні настали

бульбашками літають

одні занадто зухвалі

інші до сонця сягають

жорстокі дні настали

щодня від новин холодні

одні світла не бачать

а інші злі та голодні

NG

11 травня 2022

Родина

Розкидало мою родину по Вкраїні.

Між нами кілометри сліз і болю.

І як я поясню своїй дитині,

Що маємо таку ми з нею долю.

І телефон сумує час від часу,

Зв'язок стає коштовністю прозріння,

З родини нашої створили біомасу,

Але ми маємо міцне коріння.

І хай зрубали нам гілки колючі,

Знесли всі стебла нашої родини,

Ми ще з коріння підірвемо кручі,

І буде рід, і мати, і дитина.

NG

15 травня 2022

Дощ

Дощить у місті ще і ще,

Купчаться хмари темно-сірі,

Бузок буяє білим-білим,

А я гуляю під дощем.

Привітна пані йде з плащем,

Навколо пахне свіжим киснем,

У небі то гримить, то блисне,

А я гуляю під дощем.

Всі обіцяють дощ іще,

Всміхаюсь, замовляю каву,

Шукаю в телефоні маму

Та розмовляю під дощем 

NG

21 травня 2022

Перші кроки

Крокує дитина несміливо,

Тремтять ноженятка малі,

Від страху аж руки посиніли,

Які ж оті кроки страшні!

На маму довірливо дивиться,

Всміхаються очі услід,

Бо їй усе чомусь не віриться,

Що ніжки карбують свій слід.

Так раптом життя починається,

І кожен свій шлях прокладе,

Крокують у світ ноженята ці,

А мати доріжку кладе.

NG

22 травня 2022

Весна

Ходить по землі весна,

Одягає в шати,

Зупинись, моя мала,

Годі мандрувати.

Одягнула світ хиткий

У чарівні фарби,

І засяяли зірки,

Мов коштовні скарби.

Ой вЕсно, моя вЕсно!

Повертай до хати,

Не ховай красу небесну,

Хмари пелехаті.

Закружляємо в танку,

Хай природа квітне!

Не віддам таку малу,

Познайомлю з літом!

NG, 26 травня 2021

Живий

В мені колись було багато світла,

Я сяяла любов'ю і теплом,

Тепер кудись те Боже світло зникло,

Сховалося за темним склом.

Дістала свічку, запалила знову,

Та вітер погасив її вночі,

Не врятували навіть світанкові

Мої молитви, сльози і плачі.

Шукала в небі сонячне проміння,

Зривалася немов в останній бій,

І раптом запалало провидіння:

Я запалала. Бо твоє "живий".

NG

28 травня 2022

Зрада

А ви любіть Україну, де вас немає,
Де гроші готівкою б'ють по кишені,
Де ви лишили тих, хто в травні,
Тримали кулю в мішені.

Тих, хто прокинеться вдома,
Де порт розміновують знову,
А син плаче ві сні, мов хвороба,
А ви любите БРД як основу.

А ходіть зі мною у чергу!
Давайте гроші за березень в кеші,
Бо там уже пишуть скаргу,
Бо там типу всі стали "наші".

А ще щось для мобільного в картці,
Бо в мене немає виходу,
Zет малюю на якійсь лопатці,
Не хочу хвалити того ірода...

Я боротимусь, бо ж прийдуть по мене,
Не встигла поїхати до Києва,
Як класно дременути в небо
І як важко до жовто-синього.

Патріоти якось усі здИміли,
А я сиджу собі в місті тихо,
І кожен раз хмари бачу синіми,
Хоч пливуть по небу на втіху.

А потім приїдуть наші "герої",
Ми ж за вас тут сраку рвали,
І тоді ми купимо зброю...
Вибачте, але ми не чекали...

По российски: не предавали...

NG, 24 червня 2022

Українці розучилися спати

Я боюся ранків останнім часом,

Ще боюся читати ранкові новини,

Забуваю, що значить слово РАЗОМ,

Здригаюся від дзвінка своєї дитини.

Розлюбила прогулянки нашим містом,

Ще ненАвиджу море і тепле сонце,

Із романтика стала враз реалістом,

Не вітаюся... навкруги незнайомці.

Часто думаю, чи зможу вбивати,

Проклинаючи ворога з люттю.

Третя ранку...я змушую спати

Своє тіло без крові та суті.

ЧотирнАдцять ракет... Київ стогне...

В телефоні "мамо, жива я".

Відчуття, ніби серце холоне,

Ніби воронів ціла зграя.

Часто думаю, чи зможу вбивати,

Проклинаючи підлі створіння.

Українці розучилися спати,

П'ятий місяць якогось сп'яніння...

NG

26 червня 2022

Сварка

Вони сьогодні говорили з лихом

Образами, словами каяття,

Мовчали криками доволі тихо

І руйнували віру у життя.

Вона плювала фразами в обличчя,

Він стримував свій гнів в очах,

І так раділо цьому потойбіччя,

Бо безліч "так" розтануло в словах.

Він геть пішов, не зачинивши двері,

Вона тремтіла в душі під дощем,

І пульсувала кров її артерій,

І плакала від слів іще, іще.

Мовчали вічність, тіло розчинивши,

Зустрівшись, різали навколо світ,

Пішли під біль, на крок не зупинивши,

А по спині стікав холодний піт.

Вона жила вночі від того часу,

Він малював її майже щодня,

І кожен відчував свою образу,

Бо втратив віру у своє життя.

NG

30 червня 2022

Совість

Заплющені очі не бачать.

Вуха затулені не чують.

Серце не стукотить у грудях.

Його зупинили злі люди.

Така собі особистість у шафі.

Їй холодно дуже і темно.

Її не чіпайте, не треба.

А скажете щось, даремно.

Колись була дуже весела.

І бігала по тротуарах.

Тепер сховалася в клунях.

Про неї мовчать в кулуарах.

Холодна така і хвора.

Знайома усім випадковість.

У кожного є вона вдома.

І звати її СОВІСТЬ.

NG

18 липня 2022

У храмі

Запалила свічку в храмі.

Боже,  дай мені зусиль,

Затягнути свої рани,

Не залишитись без сил.

Свічка танула від спеки

Чорним димом навкруги.

Раптом у вікно лелека,

Певно заблукав сюди.

Сів на сходи біля мене,

Пір'я з крил своє струсив,

- Подивись, мала, на себе,

В тебе ще багацько сил.

Ти смілива, серцем сильна,

Бог мене сюди послав.

Головне, що будеш вільна,

Так мені пообіцяв.

Помолилася очима

За батьків і за дітей,

І з надією та сином

Щезла в натовпі людей.

NG

19 липня 2022

Творчість NG до 24 лютого 2022 р.

NG 2020- січень 2022 ТВ Бердянськ 

Творчість NG після 24 лютого 2022 р.:

NG 2022 Окупація 

NG 2022 "Я вільна!" 

NG 2023

NG 2024 

Гумен Наталія 

На радіо "Удвох" читає свої вірші Наталя Гумен.Щодня.18.15

Пряме посилання на плеєр Радіо Удвох

https://bit.ly/3PVfLbG