Ганзина Віталіна
Віталіна Ганзина, вірші 2022 року
Слова і музика - Vitalina Ganzina.
8 травня 2022 р.
Знаковий день. Сьогодні - День пам'яті полеглих у Другій світовій війні. Весь цивілізований світ зараз з Україною, адже у нас дні пам'яті про Бучу, Гостомель, Херсон, Ірпінь, Азовсталь...кожного дня.... Війна дала можливість мені покласти на музику власний крик душі. Микола Токарчук, Віра Штука, я сьогодні оприлюднюю наш з вами продукт. Вдячна долі за зустріч з вами, за підтримку і вашу роботу!
Вдячна всім захисникам нашої землі,яких знаю особисто, нашим усім бердянцям, які сьогодні на фронтах! Всім волонтерам і мамі з татом. За те, що я люблю лише одну країну, і любитиму її до кінця. Бердянськ - Україна! Мамо! Сьогодні День матері. Я не з тобою. Але пісню ви чули з татом першими.
Вона буде до перемоги України тут.
У вись глибоку кинуть зір -
Враз попливуть думки пророчі,
Немов струмки з високих гір.
У синьому - свобода й сила,
Відважність духу і надій.
І хліб вже, ген, заколосився,
Щоб жовтого додать у стрій.
Два кольори пророчо й гордо
Хай майорять в очах повік.
А завтра в сильного народу
Народження Країни мрій!
23.08.20 р. зі збірки
"Намистом розсипались зорі"
Віталіна Ганзина
Де спомин застига навік:
"Бердянськ, - скажу без слів лукавих, -
Стрілою в серденько проник".
Тут хвиль прозорих шум привітний,
За небосхилом - пароплав.
Немов дівочий стан тендітний,
Азовський берег тонко впав.
І що б сказати - повернутись
Сюди бажає кожен з тих,
Хто щастя мав хоч раз пірнути
До моря синього глибин!
"Намистом розсипались зорі" 2020 р...
Хто б подумав тоді, що ми можемо бути не в рідному місті за таких причин... боляче.. Бердянськ - рідний, український!
9 травня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Де б не чув солов’їних пісень,
Чи узимку, чи в спеку улітку,
Пам’ятай про єдине щодень:
Ти на землю святу материнську
Лиш з повагою гордо ступай,
Це твоя найрідніша колиска,
Рідну мову шануй і вивчай.
Для товариша будь без вагання
Помічник у найважчі часи,
Хай для тебе дорога пізнання
Розкриває найкращі світи.
Ти – майбутнє для тата і мами,
Ти – Людина незнаних висот,
Ти збудуєш прекрасну державу
Із найкращих родинних чеснот!
2022 рік
Віталіна Ганзина
Тут смужка з гір висить,
А вдома - смужка моря.
Тут мряка моросить,
А вдома - кулі й горе.
Тут всі напрочуд добрі,
А вдома - просто рідні.
Тут вільний неба обрій,
А там - всі мрії плідні.
Тут затишно і щиро,
Та ріже спокій втома.
Хоч там немає миру,
А тут немає дому...
20 квітня 2022 р.
Віталіна Ганзина
І цеглина торкнеться стіни.
Немає такої ЇЙ ТРЯСЦЯ, війни
Тривала щоб вічно ночами,
Щоб міни ми терли ногами,
Й хатИ будували віками!
Відмалюємо!
І немає таких галерей,
Щоб вічно стояли без скла і дверей,
Немає садочків і шкіл,
Які з попелищем навпіл
Наук не здарують довкіл.
Помандруємо!
До високих і сильних Карпат,
До татарських білесеньких хат,
По Дніпру корабель погуляє,
А як скажуть "Війни вже немає"
То на весь світ трембіта заграє!
Поцілуємо!
Вояка, що вернЕться з війни.
Хто в розлуці лишався сумний,
Хто зневірився, й просто, упав,
Бо дороги додому не знав
І до горя у лапи попав.
Полікуємо!
Всі ті рани, що маєм в собі,
Їх загоїм у щирій мольбі,
І уклонимось низько усім,
Хто у тілі своїм молодім
Захищає для кожного дім!
Вночі, 16 березня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Немає слів таких, щоб підібрати,
Щоб виразити горе все і біль
Не можу я усім про це сказати
Що хтось більше не вернеться у дім.
Нема стільки сліз, щоб оплакати втрати
Не маю безкінечності із сил...
Щоб всіх хто кривду завдавав здолати
І винищити всіх, хто смерті нам хотів!
Народ наш жалістю пройнятий до кісток
Він добрий, чуйний, та зробивши крок
Щоби забрати те, чим так ми дорожили.
Пробудиш силу, що здатна вбивати,
Аби всіх нас від них захищати.
Не буде милосердя та не закінчаться сили!
Ви нас не здолали і не підкосили,
Усі наші втрати, лиш додають сили!
16 березня 2022 р.
Віталіна Ганзина
За вікном дме вітер пронизливий
Все колише, зриває, шумить.
Моє тіло мурахами вкрилося
І на мить стало страшно тут жить.
Так лякає цей гуркіт, тривожить..
Ніби там за вікном йде війна
Ніби ми будем зараз схоплені
Там всередині спокою нема,
Не одразу впізнала я вітер,
Прислухалася довго ще я
А в думках, лише страх і відчай
Бо здавалось не вітер, - війна..
Страшно так гудить він і свище
Й не затихне так довго ніяк
Я ховаюсь під ковдрою, й пишу
І ніщо вже не тішить, ось так..
26 березня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Що ж зробила із нами війна!?
Я уже не скажу', що сильна,
Бо упевнена, досить слабка..
Не навчилась стримувати сліз
І тремтіння тіла спиняти
Мені треба зробити лиш крок
Крок для того, щоб встати!
Сил немає, лиш туга і жаль,
Не себе, а все те що навколо
В голові так мало бажань
Хочу тиші, і спокій надворі..
26 березня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Берці вдягнув - і вперед!
Не мамин теплесенький плед,
Ні хати рідненький поріг
Тут Воїна вже не вберіг...
Загинув, боронячи край,
Де квітів стелився розмай,
Де сонце палюче й Азов
Не ждало агресій і змов...
Поліг... але слава луна!
У правди дорога одна.
І житиме подвиг навік
Того, хто Вкраїну беріг!
20 квітня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Я про тебе молитви пишу,
Я про тебе складаю пісні,
Руки пишуть, а очі сумні ...
Наші мужні титани руїн!
Назбираємо в полі зернин...
І нестимемо вам по стерні,
Ви у нас неповторні й одні!
Де ж отут загубилась Вона,
Україна. Де міць неземна?
Чи вже боса лягла на перон,
Чи чекає останній вагон...?
11 травня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Буває..і сльози рясні.
Буває, один по стерні,
Буває, думки осяйнІ.
Буває, летиш до зірок,
Буває, притишуєш крок.
Буває веселий танок
Танцює парад із думок.
Буває, бракує легень,
Вдихнути новИй білий день.
А хочеш зібрати до жмень,
Легких безтурботних пісень.
Посидь поруч тихо, а там
Відкриєшся новим світам.
Тут істину криють літа -
Як схочеш - ти вільний. Ти птах!
14 травня 2022 р.
Віталіна Ганзина
І воюємо,
Зупиняємо,
Атакуємо,
Бога молимо,
І вмираємо,
Засинаємо
І втрачаємо...
Проводжаємо,
І прощаємо.
Зустрічаємо,
І навчаємо,
Захищаємо
І долаємо,
Віру маємо
І плекаємо,
Точно знаємо,
Не програємо!
15 травня 2022 р.
Віталіна Ганзина
В землі відвага не гниє,
Не взяти мужність у полон,
Коли міцних в строю мільйон.
Ми твердо знаєм: ми - народ!
Не укладем зі злом угод,
Не зрадим землю, на якій
ЗдобУли дух собі міцний!
20 травня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Як б'ються об землю?
І дещо тривожно струна щохвилини
Всередині рветься буремно?
Ти чуєш, піщини як воду "хапають"
Неначе на сотні чи тисячі літ?
І прудко у землю суху проникають,
Бо виросте там новий світ.
2 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Мій клас давно похмурий і пустий.
В оцю пору' не сукню одягаю,
Щоб до дітей іти на випускний.
Не вчу із ними вірші та промови,
Не репетирую розмашистих вальсІв.
У нас війна. І кулі, мов у змові
Свистять уздовж засіяних полів .
- Ти ж вчитель. Учні будуть інші.
Он шкіл мільйон, то що тобі оця?
- бо там не учні, там - багато більше...
Мій рік навчальний досі без кінця...
7 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Нам даЄться для нових вершин?
Як пізнаєш долю швидкоплинну,
То піднімеш душу із руїн!
Дні народження у війні. Мала сподівання, що все скінчиться, але....може хто відсвяткує до кінця року у перемозі....
19 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Хай попри сльози і руїни,
І попри зради, попри біль -
Стоїм усі! І маєм ціль!
Стоїм за правду і свободу,
За мрії вільного народу,
Хоч маєм ми терпкі години,
Квітуй, рідненька Україно!
24 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Україна в огні не спочине,
Не зімкне ні на хвильку очей.
Мужньо сонце щоранку зустріне,
Хоч не знає воно цих ночей.
Україна в огні розіп’ята,
Кожен день у ворожий туман
вилітають малі ластів’ята,
Хоч назад не вертають від ран.
25 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Де ще так умудряються люди,
Що при мові співучій кожен своє
"Іноземною" ляпає всюди.
25 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Натомлений день проводжа.
А завтра вже нову вершину
Підкорить співуча душа.
Спочине вночі,а на ранок
У груди повітря вбере,
І піснею кликать світанок
Щосили й щодуху почне.
27 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Не ляже в землю попелисту!
Не зробить кремль з України
Суцільне пекло і руїни!
Народну віру й силу духу,
Через благання і розрухи
Не зруйнувати! Не розбить!
Допоки в серці кров бринить!
27 червня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Співучих стрічаю птахів.
Поміж утому,
Біжу до хатини батьків.
Так поспішаю
Між мальвами я до села.
Та знаю, вже знаю...
Лиш сном та подія була....
3 липня 2022
Віталіна Ганзина
Понабігали хмари...
Кіт - вусища в плющ,
Сірко туди ж, до пари.
Так удвох в кущах
Чекають на "спасіння",
Ось - і град на дах.
Вже й небо темно-синє.
А кіт і пес собі
Не дуже є друзяки:
-Чого сюди прибіг? -
Кіт мовить з переляку.
-Та ти мене не бійсь.
Як злива повщухає,
Тоді-от - стережись!
А тут - біда єднає.
3 липня 2022
Віталіна Ганзина
Я знаю, яка має бути весна.
Як матимуть квіти тягнутись до сонця крізь землю.
Як пташка шукає домівку свою,
вертаючись з теплих і ситних країв в холоднечу.
Як матиме пахнути свіжа рілля.
Як сонце встає на бескрайньому, мирному сході.
Як вранці цілує родина моя.
І більш ніж таке, мені щастя в житті і не треба.
То хто ж ти, чудовисько з людським лицем, тварюка без роду, без матері й неба?
Ти хочеш відняти все це у мене? Не вийде! Готується пекло для тебе, химеро.
Ти думав забуду колишнє життя? Повірю у смуток, війну і неволю?
Ти дурень! І як таких носить земля? Душі твоїй, мабуть, і Бога не треба.
І знаю я ще, що відтвореться з пекла земля.
І слава, і воля постане над світом буремним.
І матір не взвиє над мертвим дитям. І пташка гніздечко знайде в Україні!
5 липня 2022
Віталіна Ганзина
У кожного рідна земля -
То вічна і батькова пристань,
Де півник гуляє чубИстий.
Де вишня в саду і малина,
Де зелень висока в долині.
Де мами вареники з сиром,
Де виросли в правді і в мирі.
Любіть, діточки, Україну,
Плекайте, як ніжну билину,
Хай вабить між тисяч доріг
З котом лиш єдиний поріг...
Подейкують, джмелики отак дрімають на квітах, коли втомлюються. Жовтенькі, у пилку..
Ми часто помічаємо красу навколо? З війною за вікном - дякуймо за новий день всім, хто докладає до цього зусиль...
7 липня 2022
Віталіна Ганзина
- Де всі пряники поділись?!
Тут і там уже шукала,
Десь всі ласощі пропали!
Цілий ґвалт здійнявсь у хаті,
Тільки кіт Васько пухнатий
На дивані міцно спав,
Де той пряник - добре знав!
12 липня 2022
Віталіна Ганзина
Як не написати слово це тяжке....
Вінниця, і ти.... сьогодні у руїні
Дим здіймає чорний полум'я терпке...
Скільки буде горя, що кричить щодуху
З тіла твого, земле, крізь гарячий прах?
Як же не впустити в серце ту розруху,
Щоб змогти і далі міць нести в руках....
14 липня 2022
Віталіна Ганзина
Його законна похвала.
Його робота є тепера
Повірте, дуже не мала.
Зібрати, склеїти, зробити,
Дістати, скласти, привезти,
Продуктів людям закупити,
Які лишились без хатин...
Його робота - безкоштовна,
Лиш із турботи й доброти.
Проте, хай навіть молитовно
Подяку прояви і ти.
Вони в окопи до солдата
Спішать щодуху звідусіль.
Щоб тато повернувсь до хати,
Про це подбати маєм всі!
Проєкту "Абетка звитяги" - бути!
24 липня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Що серце вже розірване ущент.
росія вкотре нас у попіл стерла,
Правління хворе має "диригент".
Ми думали, уже не може важче
Розбити нерви нам палка біда ..
А ці все лізуть в Україну наче
Безмозка й дика пЕрвісна орда.
А почекайте ще, прекрасні "друзі",
Хто "нє решаєм, всьо рєшат без нас"
Плекайте пурпуровий світ ілюзій,
Вже скоро помста прийде і по Вас!
29 липня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Дужий вітер завзято гойда.
У серпневому квіти намисті,
Дощова на листочках вода.
Небо хмари між віття ганяє,
У танок до дощу за заклика...
Сонях тягнеться неба і знає,
Хмарок праця чека нелегка.
15 серпня 2022 р.
Віталіна Ганзина
в дорогу
Хапатись сміливо за зброю
З порогу.
Сміятись чи плакати дружно
Й сміливо
У досить болючі й сутужні
Хвилини.
І вірити, міцно. І вітер -
За плечі.
А може, зібрати нехитро
Ті речі
Які можна тільки вмістити
У серці.
Копійку, щоб хлопцям купити
Ті берці.
І слово, щоб матері душу
Зігріти.
Ти можеш? - я мушу!
Бо тут - мої діти!
17 серпня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Як смола на ногах в'язка?
Чому досі смуток терпкий
Як до рук доторкнеться рука?
Та ж наче вже сотні літ
Ми нові прокладали шляхи.
Чому ж іще теплий слід
Полишає той спомин лихий.
Така столиця сьогодні була... красива...
22 серпня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Трохи сумно і трохи незвично.
А Тобі кольори до лиця,
Моя Рідна, Відважна, Пшенична.
Завтра осінь. Не наша, не та,
Що учитель стріча на порозі.
Та душа хай Твоя розцвіта
Хоч і часто в журбі і тривозі.
Твоє серце- велике. Для всіх.
Твої сльози нам землю тамують.
Знай, Єдина, сто наших доріг -
Всі до тебе, Вкраїно, прямують!
31 серпня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Який же місяць золотий..
Як хоче хтось спитать у тебе:
"Ти маєш вибір непростий?
Чи може, в тебе є печалі,
Що визирають із кишень?
Чи може, кличуть знову далі,
Складають в майбуття пісень?"
А може, ти блукаєш довго
В своїх думках на самоті?
То йди до знаного порогу,
Гам гучно люблять в німоті.
10 вересня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Коли гуляють парком до вечір'я?
Коли, минувши витримку і такт,
Вже в небі пораховані сузір'я?
Коли усі пробаченні гріхи?
Коли образи прогнані й забуті
Ти розтопив. Бо дні - немов птахи,
І завтрашнього може вже й не бути...
18 вересня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Поглинає сутужна мара.
Крізь печалі, та все-таки - сміх,
Хоч і сліз невимовних парад...
Не біда. Ми збагнемо усі
Наших днів величаву мораль.
Твої мрії й надії - міцні!
Ти один своїй долі коваль!
26 вересня 2022 р.
Віталіна Ганзина
У горобини - віття у намисті,
А за вікном..із іменем "Війна",
Зрадлива тітка... зовсім не барвиста....
"Набудьтеся разом на цій землі"....
19 жовтня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Ми загубили до мети шляхи.
І є мільйон нездІйснених ідей,
Які збирають часу порохИ.
І є мільярд тобі недАних слів,
І є думки, що плутаються знову ...
А ти зімлів, як знов мене зустрів.
А може, то мені забрало мову ...
Друзі, дороге маленьке, але таке рідне моє коло читачів... Сьогодні за вікном пливе така яскрава, і здавалося б, щорічна осінь... але барви геть не ті.... ми стоїмо у ці важкі часи, ми віримо і знаємо, що переможе слово,переможе думка, переможе правда і відвага. Все ще попереду!
Дякую вам! Книги пустила на додрук. Скоро будуть
19 жовтня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Кольорів до душі подаруй.
Остуди її рани глибокі,
А якщо до снаги - залікуй!
Хай дрімає, та знає, що скоро
Віти сонні і геть золоті,
У весняну омріяну пору
Всі прокинуться в новім житті!
Сьогоднішній парк "Феофанія" порадував нас кольоротерапією... поки не почався дощик.
29 жовтня 2022 р.
Віталіна Ганзина
Ти співаєш вкраїнських пісень,
Ти стрічаєш відважних бійців,
І твій дух ще сильніше зміцнів!
Ми на пам'ять полеглих в бою
Покладемо любові броню.
Нам звільняли держави сини
Чудодійні в полях кавуни,
І безмежні простори пшениць,
І молитви жінок горілиць.
І розправивши жовте, Херсон
Буде з синім на тлі в унісон!
Буде вільним ще більше, ніж був,
Хоч багато неволі почув....
11 листопада 2022 р.
Віталіна Ганзина
Не зламати наш великий дух.
Не запнути у сталеві ґрати,
Не загнати в вулиці розрух.
Ви нас мучили голодними роками,
Спопеляли український рід.
Ми - не з вами! Ми давно НЕ З ВАМИ!
Нам не страшно, попри біль і гніт.
Ви не гідні зватися хоч кимось,
Ви не гідні жодного дитя,
Що на нашій земленці вродилось,
А від вас утратило життя....
Дві з половиною доби без води, світла, телефонного зв'язку і тепла.Ці слова переповнені ненавистю до краю. Ми не скаржимось, ми віримо в Україну! Ми віримо у хлопців у окопах,у рятувальників, лікарів. Уклін...
Запаліть свічку пам'яті завтра ( хоч ми під свічками щовечора)... І якщо хтось не знає,чому кожну четверту суботу листопада ми запалюємо свічки на своїх підвіконнях - значить він досі так і не зрозумів нічого, навіть попри війну....
25 листопада 2022 р.
Віталіна Ганзина
Вже скоро вітання оці
Крізь рОки і днини потому
Злетять із усіх папірців.
І будуть і квіти і радість,
І буде родина разОм.
А зараз твої я печалі
Хоч подумки вкрию теплом...
Мамі часто випадають народини на День пам'яті жертв голодоморів ...і ми ставили свічку щорічно. Цьогоріч в рази більше важкості на душі...це мине...
Усе колись минає...
26 листопада 2022 р.
Віталіна Ганзина
Усе, що світиться навколо.
Листа в минуле напиши,
В любов окутай кожне слово.
Не гнівай долю, бо святе -
Тримати у руці долоню,
В якій любов ота цвіте...
Лиш не тримай її в полоні.
Не згадати сьогодні Григорія Савича не зможу. Маємо постаті, які створили історію і країну.
"Любов виникає з любові: коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю" Г.С.Сковорода.
3 грудня 2022
Віталіна Ганзина
Павутиння холодних ночей.
І чиєсь чи дитя, чи дружина,
Більш не має найрідних очей.
Не зустріне з порогу зі сміхом,
Не спитає: "що мав ти за день?"...
Серед снігу, морозів і віхол,
Ми так само втрачаєм людей....
Ця зима нам торує печалі,
Цей мороз - забирає серця....
Але ж душі, ви ж вічні, повстАлі!
Скоро буде нам біль "до лиця"....
Віра Штука, моя дорога. Герої - не вмирають!
Твій (ваш) тато - герой України! За нас усіх він був Там! І я дякую долі за Вас, хто дав прихисток у перші дні війни!
Вічна пам'ять нашим Захисникам щодня!
15 грудня 2022
Віталіна Ганзина
До оселі принесуть.
Щоб усі були щасливі,
Ті, хто у біді живуть.
-Та сьогодні янгол - тато.
Береже усю сім'ю
Від напастей, що занадто
Землю полонЯть мою.
Вірте, друзі, в казку щиру,
І моліться за усіх,
Хто плекає нитку миру,
Щоб почуть дитячий сміх!
Чарівна ілюстрація Леся Драбич , з якою ми вже такий тривалий час працюємо над новою книгою доповнює мої слова пошани і подяки до кожного тата, брата, батька, які забезпечують нашим дітям Різдвяне диво не дивлячись на страшні події. Пишаємось, віримо у #ЗСУ !
Христос ся рождає!
24 грудня 2022
Віталіна Ганзина
Втомлена рідна земля.
-Ти вже, мабуть, сивочолий...
Вчора ще був немовлям.
Вітер штовхає у спину,
Сніг налипає важкий.
- Ти не голодний,мій сину,
Носиш той светр цупкий?
Важкість керує словами,
Рік добігає кінця.
Вірить і жде кожна мама,
Зійде ця туга з лиця.
-Сину, ялинки немає,
Нікому в дім принести.
Давні світлини гортаю,
Там вона є, як і ти...
-Ні, це востаннє не разом,
Знаю, додому вернЕш!
Я дочекаюся часу -
Ти онучат приведеш.
Буде Різдво у родині,
Будуть веселощі скрізь!
-Зараз - там холодно нині?
Подумки хоч відізвись....
27 грудня 2022
Віталіна Ганзина
Нехай востаннє місяць цей посяє.
В нове життя давно усім пора,
Де полум'я свободи не згасає.
Нове з нуля дарує хай тепло,
Нове народить місяць у надії.
І без свічок, щоб нам життя було,
У боротьбі зітчем країну мрії!
30 грудня 2022
Віталіна Ганзина
А в нас отак! Фото вбитих людей не буду. Вони вночі хотіли бути з родинами, а вбиті!
Я не знаю, які там "підсумки року" ще робить хтось...
Києве, ми стоїмо?
Країно, ти є ще живою?
Рани загоюємо,
Чи промиваєм водою...
Ми промиваєм, а ви
Скоро погрузнете в пекло!
Плач наш, слова, молитви
Нас обігріють... нам тепло.
Без вас. Тепло! У підвалі!
Але, охолонувши, можу сказати, що деяких людей я б ніколи у житті не зустріла, аби не оце все ... Та і ніколи б не жила у Києві.
31 грудня 2022
Віталіна Ганзина
На сайті Берда Ліра літературна спадщина Бердянщини, починаючи з початку 20 століття і до 24 лютого 2022 року.
Сайт Бердянського клуба садівників-городників ім. Я. Й. Левіна. Тут усі події з 1990 по 2023 р., відео та фотографії за цей період: Клуб садівників-городників Левіна
На этом сайте Бердянского клуба садоводов-огородников им. Я. И. Левина собраны рецепты за 30 лет: Сад Левина рецепты