Коли здійняти в небо очі,

У вись глибоку кинуть зір - 

Враз попливуть думки пророчі,

Немов струмки з високих гір.

У синьому - свобода й сила,

Відважність духу і надій.

І хліб вже, ген, заколосився,

Щоб жовтого додать у стрій.

Два кольори пророчо й гордо

Хай майорять в очах повік.

А завтра в сильного народу

Народження Країни мрій!

23.08.20 р.  зі збірки

"Намистом розсипались зорі"

Віталіна Ганзина

Тут немає дому

Тут смужка з гір висить,

А вдома - смужка моря.

Тут мряка моросить,

А вдома - кулі й горе.

Тут всі напрочуд добрі,

А вдома - просто рідні.

Тут вільний неба обрій,

А там - всі мрії плідні.

Тут затишно і щиро,

Та ріже спокій втома.

Хоч там немає миру,

А тут немає дому...

20 квітня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Відбудуємо

І цеглина торкнеться стіни.

Немає такої  ЇЙ ТРЯСЦЯ, війни

Тривала щоб вічно ночами,

Щоб міни ми терли ногами,

Й хатИ будували віками!

Відмалюємо! 

І немає таких галерей,

Щоб вічно стояли без скла і дверей,

Немає садочків і шкіл,

Які з попелищем навпіл

Наук не здарують довкіл.

Помандруємо!

До високих і сильних Карпат,

До татарських білесеньких хат,

По Дніпру корабель погуляє,

А як скажуть "Війни вже немає"

То на весь світ трембіта заграє!

Поцілуємо!

Вояка, що вернЕться з війни.

Хто в розлуці лишався сумний,

Хто зневірився, й просто, упав,

Бо дороги додому не знав

І до горя у лапи попав.

Полікуємо!

Всі ті рани, що маєм в собі,

Їх загоїм у щирій мольбі,

І уклонимось низько усім,

Хто у тілі своїм молодім

Захищає для кожного дім!

Вночі, 16 березня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Вітер

За вікном дме вітер пронизливий

Все колише, зриває, шумить.

Моє тіло мурахами вкрилося 

І на мить стало страшно тут жить.

Так лякає цей гуркіт, тривожить..

Ніби там за вікном йде війна

Ніби ми будем зараз схоплені

Там всередині спокою нема,

Не одразу впізнала я вітер,

Прислухалася довго ще я

А в думках, лише страх і відчай

Бо здавалось не вітер, - війна..

Страшно так гудить він і свище

Й не затихне так довго ніяк

Я ховаюсь під ковдрою, й пишу

І ніщо вже не тішить, ось так..

26 березня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Берці

Берці вдягнув - і вперед!

Не мамин теплесенький плед,

Ні хати рідненький поріг

Тут Воїна вже не вберіг...

Загинув, боронячи край,

Де квітів стелився розмай,

Де сонце палюче й Азов

Не ждало агресій і змов...

Поліг... але слава луна!

У правди дорога одна.

І житиме подвиг навік

Того, хто Вкраїну беріг!

20 квітня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Маріуполь, тримайся, прошу!

Я про тебе молитви пишу, 

Я про тебе складаю пісні,

Руки пишуть, а очі сумні ...

Наші мужні титани руїн!

Назбираємо в полі зернин...

І нестимемо вам по стерні,

Ви у нас неповторні й одні!

Де ж отут загубилась Вона,

Україна. Де міць неземна?

Чи вже боса лягла на перон,

Чи чекає останній вагон...?

11 травня 2022 р.

Віталіна Ганзина

І співаємо,

І воюємо, 

Зупиняємо, 

Атакуємо,

Бога молимо,

І вмираємо, 

Засинаємо

І втрачаємо...

Проводжаємо,

І прощаємо.

Зустрічаємо,

І навчаємо,

Захищаємо

І долаємо,

Віру маємо

І плекаємо,

Точно знаємо, 

Не програємо! 

15 травня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Ми не питаєм: "Хто хто ми є?"

В землі відвага не гниє,

Не взяти мужність у полон,

Коли міцних в строю мільйон.

Ми твердо знаєм: ми - народ!

Не укладем зі злом угод,

Не зрадим землю, на якій

ЗдобУли дух собі міцний!

20 травня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Дощ? Чи ти чуєш краплини

Як б'ються об землю?

І дещо тривожно струна щохвилини

Всередині рветься буремно?

Ти чуєш, піщини як воду "хапають"

Неначе на сотні чи тисячі літ?

І прудко у землю суху проникають,

Бо виросте там новий світ.

2 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Я - вчителька? Уже й не знаю...

Мій клас давно похмурий і пустий.

В оцю пору' не сукню одягаю,

Щоб до дітей іти на випускний.

Не вчу із ними вірші та промови, 

Не репетирую розмашистих вальсІв.

У нас війна. І кулі, мов у змові

Свистять уздовж засіяних полів .

- Ти ж вчитель. Учні будуть інші.

Он шкіл мільйон, то що тобі оця?

- бо там не учні, там - багато більше...

Мій рік навчальний досі без кінця...

7 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Яка ж красива в нас країна!

Хай попри сльози і руїни,

І попри зради, попри біль - 

Стоїм усі! І маєм ціль! 

Стоїм за правду і свободу,

За мрії вільного народу,

Хоч маєм ми терпкі години,

Квітуй, рідненька Україно!

24 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Україна

Україна  в огні не спочине,

Не зімкне ні на хвильку очей.

Мужньо сонце щоранку зустріне,

Хоч не знає воно цих ночей.

Україна в огні розіп’ята,

Кожен день у ворожий туман

вилітають малі ластів’ята,

Хоч назад не вертають від ран.

25 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Де фенОмен такий на планеті ще є,

Де ще так умудряються люди,

Що при мові співучій кожен своє

"Іноземною" ляпає всюди.

25 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Щебече у вітті пташина,

Натомлений день проводжа.

А завтра вже нову вершину

Підкорить співуча душа.

Спочине вночі,а на ранок

У груди повітря вбере,

І піснею кликать світанок

Щосили й щодуху почне.

27 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Ні Кременчук, ні інше місто

Не ляже в землю попелисту!

Не зробить кремль з України

Суцільне пекло і руїни!

Народну віру й силу духу,

Через благання і розрухи

Не зруйнувати! Не розбить!

Допоки в серці кров бринить!

27 червня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Їду додому,

Співучих стрічаю птахів.

Поміж утому,

Біжу до хатини батьків.

Так поспішаю

Між мальвами я до села.

Та знаю, вже знаю...

Лиш сном та подія була....

3 липня  2022

Віталіна Ганзина

Зараз буде дощ.

Понабігали хмари...

Кіт - вусища в плющ,

Сірко туди ж, до пари.

Так удвох в кущах

Чекають на "спасіння",

Ось - і град на дах.

Вже й небо темно-синє.

А кіт і пес собі

Не дуже є друзяки:

-Чого сюди прибіг? - 

Кіт мовить з переляку.

-Та ти мене не бійсь.

Як злива повщухає,

Тоді-от - стережись!

А тут - біда єднає.

3 липня  2022

Віталіна Ганзина

Валя дуже засмутилась:

- Де всі пряники поділись?!

Тут і там уже шукала, 

Десь всі ласощі пропали!

Цілий ґвалт здійнявсь у хаті,

Тільки кіт Васько пухнатий

На дивані міцно спав,

Де той пряник - добре знав!

12 липня  2022

Віталіна Ганзина

В - це буква волонтера.

Його законна похвала.

Його робота є тепера

Повірте, дуже не мала.

Зібрати, склеїти, зробити,

Дістати, скласти, привезти,

Продуктів людям закупити,

Які лишились без хатин...

Його робота - безкоштовна,

Лиш із турботи й доброти.

Проте, хай навіть молитовно

Подяку прояви і ти.

Вони в окопи до солдата

Спішать щодуху звідусіль.

Щоб тато повернувсь до хати,

Про це подбати маєм всі! 

Проєкту "Абетка звитяги" - бути! 

24 липня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Соняшки у зеленому листі

Дужий вітер завзято гойда.

У серпневому квіти намисті,

Дощова на листочках вода.

Небо хмари між віття ганяє,

У танок до дощу за заклика...

Сонях тягнеться неба і знає,

Хмарок праця чека нелегка.

15 серпня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Віддати останнє з собою...

в дорогу

Хапатись сміливо за зброю

З порогу.

Сміятись чи плакати дружно

Й сміливо

У досить болючі й сутужні

Хвилини.

І вірити, міцно. І вітер -

За плечі.

А може, зібрати нехитро

Ті речі

Які можна тільки вмістити

У серці.

Копійку, щоб хлопцям купити

Ті берці. 

І слово, щоб матері душу

Зігріти.

Ти можеш? - я мушу!

Бо тут - мої діти!

17 серпня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Чому ти такий важкий,

Як смола на ногах в'язка?

Чому досі смуток терпкий

Як до рук доторкнеться рука?

Та ж наче вже сотні літ

Ми нові прокладали шляхи.

Чому ж іще теплий слід

Полишає той спомин лихий.

Така столиця сьогодні була... красива...

22 серпня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Добіга наше літо кінця.

Трохи сумно і трохи незвично.

А Тобі кольори до лиця,

Моя Рідна, Відважна, Пшенична.

Завтра осінь. Не наша, не та,

Що учитель стріча на порозі.

Та душа хай Твоя розцвіта

Хоч і часто в журбі і тривозі.

Твоє серце- велике. Для всіх.

Твої сльози нам землю тамують.

Знай, Єдина, сто наших доріг -

Всі до тебе, Вкраїно, прямують!

31 серпня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Яке вночі красиве небо...

Який же місяць золотий..

Як хоче хтось спитать у тебе:

"Ти маєш вибір непростий?

Чи може, в тебе є печалі,

Що визирають із кишень?

Чи може, кличуть знову далі,

Складають в майбуття пісень?"

А може, ти блукаєш довго 

В своїх думках на самоті?

То йди до знаного порогу,

Гам гучно люблять в німоті.

10 вересня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Коли дарують квіти просто так?

Коли гуляють парком до вечір'я?

Коли, минувши витримку і такт,

Вже в небі пораховані сузір'я?

Коли усі пробаченні гріхи?

Коли образи прогнані й забуті

Ти розтопив. Бо дні - немов птахи,

І завтрашнього може вже й не бути...

18 вересня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Красива осінь....жовта, вогняна.

У горобини - віття у намисті,

А за вікном..із іменем "Війна", 

Зрадлива тітка... зовсім не барвиста....

"Набудьтеся разом на цій землі"....

19 жовтня 2022 р.

Віталіна Ганзина

Безумовного, сьогодні твій день,

Ти співаєш вкраїнських пісень,

Ти стрічаєш відважних бійців,

І твій дух ще сильніше зміцнів!

Ми на пам'ять полеглих в бою

Покладемо любові броню.

Нам звільняли держави сини

Чудодійні в полях кавуни,

І безмежні простори пшениць,

І молитви жінок горілиць.

І розправивши жовте, Херсон

Буде з синім на тлі в унісон!

Буде вільним ще більше, ніж був,

Хоч багато неволі почув....

11 листопада 2022 р.

Віталіна Ганзина

Мамо, вже скоро додому.

Вже скоро вітання оці

Крізь рОки і днини потому

Злетять із усіх папірців.

І будуть і квіти і радість,

І буде родина разОм.

А зараз твої я печалі

Хоч подумки вкрию теплом...

Мамі часто випадають народини на День пам'яті жертв голодоморів ...і ми ставили свічку щорічно. Цьогоріч в рази більше важкості на душі...це мине...

Усе колись минає...

26 листопада 2022 р.

Віталіна Ганзина

- А ти знаєш, на серці - крижина.

Павутиння холодних ночей.

І чиєсь чи дитя, чи дружина,

Більш не має найрідних очей.

Не зустріне з порогу зі сміхом,

Не спитає: "що мав ти за день?"...

Серед снігу, морозів і віхол,

Ми так само втрачаєм людей....

Ця зима нам торує печалі,

Цей мороз - забирає серця....

Але ж душі, ви ж вічні, повстАлі!

Скоро буде нам біль "до лиця"....

 Віра Штука, моя дорога. Герої - не вмирають! 

Твій (ваш) тато - герой України!  За нас усіх він був Там! І я дякую долі за Вас, хто дав прихисток у перші дні війни!

Вічна пам'ять нашим Захисникам щодня!

15 грудня 2022

Віталіна Ганзина

Нехай остання свічка догора, 

Нехай востаннє місяць цей посяє.

В нове життя давно усім пора, 

Де полум'я свободи не згасає.

Нове з нуля дарує хай тепло,

Нове народить місяць у надії.

І без свічок, щоб нам життя було,

У боротьбі зітчем країну мрії! 

30 грудня 2022

Віталіна Ганзина