Embedded Files
Віталіна Ганзина, творчість у 2024 році
Різдвяна Україна
Різдвяна Україна
На сайті Міністерства культури та інформаційної політики у проєкті "Поезія вільних" вірш, який увійшов до нової збірки "Квіти у вогні", яка не є ще оприлюдненою для загалу, але отримала відзнаку та стала лауреатом премії фестивалю "Різдвяна Україна".
Маю надію, збірка вийде у світ паперовою, я багато працюю, аби народжувались мої "паперові дівчатка".
2 лютого 2024 р., Віталіна Ганзина
Нічка ступає до хатки
Нічка ступає до хатки
Нічка ступає до хатки,
Місяць у шибку глядить.
Вже зайченяткові спатки
Дуже у хатці кортить.
Котик свої колискові
Тихо муркоче усім.
Хай у чарівному снові
Казка постукає в дім
!4 січня 2024 р., Віталіна Ганзина
Качки
Качки
Народившись у селі, з дитинства розумів: качка, курка, індика - це такі пожильці двору, які потребують випасання (гуси та індики - точно), та пильнування, аби не вищипали городину або не забрели куди деінде, на край вулиці. І йди, шукай - наймолодший відбувайло у сім'ї.
Столиця. Озеро у спальному районі й качки, які не тільки вільно плавають у ставочку, а ще і сміливо гуляють масивом. І кумедно бачити серед натовпу, що біжить повз аптеку, кав'ярню, магазини качку, крокуючу собі, куди їй треба. Діти, років п'яти-шести, погодувавши качку, беруть її в руки, несуть. Качка не пручається, ручна і звична. Але через кілька метрів батьки наказують поставити качку, і та - крокує далі. Перукарня, супермаркет, спортклуб - і качки. Просто - качки під ногами. Жителі мегаполіса, у якому народились і мають пожиттєву прописку. Таке.
25 січня 2024 р., Віталіна Ганзина
Ти - удома, уже не в полоні
Ти - удома, уже не в полоні
Ти - удома, уже не в полоні,
Вже так легко своїх обійнять!
Вже твої посивілії скроні
Поцілують батьки ізрання.
Вже зігрієшся в рідній оселі,
Бо мороз ще заводить танок.
І вже кіт біля тебе в постелі
Загорнеться безпечно в клубок.
Рідний сину, Вкраїнський герою!
Ти пройшов океани пустель.
Ти - стійкий, бо у тебе є зброя -
Це любов до Вкраїнських земель!
4 лютого 2024 р., Віталіна Ганзина
Єнот
Єнот
Ген, єнот увесь в «турботах»,
Йти не хоче на роботу.
-Ще попити треба чаю,
Де мій светр, я не знаю,
Я, он, спати дуже хочу,
Чом такі короткі ночі?
-На єнотячім труді
Всі по лікті у воді.
Всім сусідам і знайомим,
Ніколи сидіть у домі!
Та єнот наш на ділах
Не серйозний. На словах -
Трудівливий та завзятий
На яву – лиш лінкуватий.
-А мені не все одно!
Чо́му буть полоскуном
Маю я як, мій татусь?
Може я співа́ть візьмусь?
Може, на сопілці грати
Чи картини вишивати,
А чи день такий настане,
Я – пілотом знаним стану!
Та такого вихваляння,
І на мрії «полювання»
Недолюблюють всі ті,
Хто постійно у труді.
-Ти давай, сусіде, брате,
Час вже байдики кида́ти
Не словами ж-бо, бігом!
Мрі́ять будеш перед сном.
11 лютого 2024 р., Віталіна Ганзина
На сайті Берда Ліра літературна спадщина Бердянщини, починаючи з початку 20 століття і до 24 лютого 2022 року.
Сайт Бердянського клуба садівників-городників ім. Я. Й. Левіна. Тут усі події з 1990 по 2023 р., відео та фотографії за цей період: Клуб садівників-городників Левіна
На этом сайте Бердянского клуба садоводов-огородников им. Я. И. Левина собраны рецепты за 30 лет: Сад Левина рецепты
Page updated
Google Sites
Report abuse