Телефонний діалог

- Алло, мій любий, так бува...

Весна, війна і кілометри. 

У шапці я! А ти у светрі?

Як обстановка бойова?

Коханий, страшно, шумно в нас!

Цвітуть сади на Оболоні.

Потерпли пальчики й долоні.

А відчуття - спинився час!

Нема ні чисел, ані дат...

Сивіють подружки - лелітки.

Ось, маскувальні в'яжем сітки...

Ти мій герою, мій солдат!

Хай Бог боронить усіх нас!

Так постаріли батько й мати!

А син питає: "Де наш тато?"

І вже закінчив перший клас.

І знов приліт. І знов фугас!

Спимо в холодному підвалі.

А що там далі? Що там далі?

У кума хата - лиш каркас...

- А знаєш, люба, так бува.

Весна, війна і міномети...

А ми тримаємо планету...

І нишком ниє голова.

Кохана, тепло в нас. Дощить.

Громи, і "Гради", і " Торнадо".

Розквітли маки - пахне ладан...

Життя і смерть - всього лиш мить!

А в основнлму " тихо" в нас!

Цілую пальчики й долоні.

Зростає син, а буде й доня!

У нас ще є, кохана, час!

Нема ні буднів, ані свят.

Сивіють ковила і скроні...

До крові репані долоні...

Влучаєш в ціль координат.

Вже скільки сходжено доріг...

Хай не сумують батько й мати!

Спасибі, дорогі дівчата,

Масксітки нам як оберіг!

І знов приліт. І знов фугас

Ми тиснемо курки й педалі...

А ПЕРЕМОГА буде, далі!

Іще поборемось за нас!

У небі колір кришталю.

Важкі у нас бронежилети...

Ген, полетіла знов ракета

Хотів сказати, що люблю!..

Забава Вікторія

4 лютого 2023

Рідна земле моя, чий спокутуєш гріх?

Рідна земле моя, чий спокутуєш гріх?

Що, коли і кому завинила?

Рідна земле моя, ти міцний той горіх,

Розколоти який не під силу!

Скільки їх вже було - лиходіїв і орд! -

Брали душу твою на поталу.

Але ми відбулися як вільний народ,

А від орд навіть сліду не стало.

Рідна земле моя, знову суне орда.

Налетіли на світ чорні круки.

Прийде оркам кінець, буде оркам біда.

Бо взяли ми у руки шаблюки.

Рідна земле моя, на гучні голоси 

Від жахіття весна голосила.

І сахається світ від твоєї краси - 

Ковилою коса посивіла.

Іще буде той день, іще буде той час, 

Що Дніпро розіллє свої води.

Завжди з нами Господь. І світ всенький за нас,

Адже прагнемо волі й свободи.

Нам би сіять хліби, святу землю орать,

Золоті ви мої хлібороби.

В бій відважно іде моя рать воювать,

Ми ж бо нація "вищої проби".

Відвоюємо гідно запеклі бої, 

Подолаєм тернисті дороги.

Брати й сестри мої, українці мої,

До ПЕРЕМОГИ!

Забава Вікторія

18 березня 2023

Вже не буде ось так, як було...

Олексійка немає сусіда.

Не отримає в виші диплом

І на море в Бердянськ не поїде.

Вже не буде ось так, як було...

Збожеволіла тітка Галина.

І щодня на шляху за селом

Зустрічає загиблого сина.

Вже не буде ось так, як було...

Не народить Марійка дитину,

Бо вагітну взяла у полон,

Гвалтувала ординська скотина.

Вже не буде ось так, як було...

Серед поля снаряди і міни.

Не встиг ангел махнути крилом -

Хліборобська зірвалась машина.

Вже не буде ось так, як було...

Альма-матер вербівська школа,

В душах сіяла вічне добро,

Не покличе за парти ніколи.

Вже немає таких, як були:

Хата скраю, до крику байдужих...

Ті, що маками розцвіли -

Народили міцних і дужих.

Мабуть нас захищають святі!

І ніхто, і ніщо нас не спинить!

Але й ми вже, на щастя, не ті -

Золотий генофонд УКРАЇНИ!

Забава Вікторія

9 квітня 2023

Спалахнуть на руїнах маки

Спалахнуть на руїнах маки,

Чорнобривці жовтогарячі...

Ми не вміємо скіглити й плакать, 

Бо така українська вдача!

На руїнах у чистім полі,

Сивину вітер в степ розвіє.

Бо така українська доля -

Ковилою в світах сивіє.

Між оливи, в саду Гетсиманськім

Проросте і верба, і тополя.

Українська натура повстанська -

Непоборна жага до волі.

На руїнах червона калина...

На руїнах дуби ошатні...

Бо ми є! Бо ми - УКРАЇНА!

Світ побачив, на що ми здатні!

Забава Вікторія

21 квітня 2023

А знаєш, і біль, і муку

А знаєш, і біль, і муку -

Це все треба пережить!

Бо найцінніша наука - 

Життя неповторна мить.

І строгий екзаменатор

Стрімкий і нещадний час.

А ти в цім житті аматор...

У кожного свій Парнас!

А знаєш, любов і зрада...

А бачиш, і мир, і війна...

Не запитаєш поради,

Бо непомірна ціна!

Не загубити б честі.

Не зрадити і не вбить.

Тільки хрести-перехрестя...

У всесвіті ти лише мить!

Забава Вікторія

10 травня 2023

Є в мене тут знайомий соловей.

Є в мене тут знайомий соловей.

Він син того, що вдома жив на вишні.

В мережках свіч каштанових алей

Вслухається у спів його Всевишній.

Ось тут є в мене ластівка. Така ж,

Гніздо щоріч звивала над порогом.

Пів світу облітала. Ген... Аж-аж...

Мені, як посланець від Бога.

Виводить дзвінко соло красень шпак.

І п'є нектар черешень і шовковиць.

А мій воює вдома, у степах

Чатує тишу. Вартовий околиць.

Весна змінила вдруге антураж.

Війна збілила Богу скроні.

Вдягають птахи вдруге комуфляж -

Мій степ і світ боронять...

Забава Вікторія

27 травня 2023

На вулиці Алли Оношко

На вулиці Алли Оношко

З акації жовтої тин.

Розквітли бузки і волошки

У пам'ять, з дитячих світлин.

Тут молодість мами і тата.

Дідусь і бабуся живі.

В конюшні, в гнізді ластів'ята.

Веселки у дні дощові.

В дворі зтетеріла груша -

Онуки, як горобці! 

Набрали дюшесу-грушок

У пелени і штанці.

Ромашковий килим двору,

Барвінки і воронці.

І, півень, як на підборах,

Червоні зодяг штанці.

А я його не боюся!

Під стіл іще пішки ходжу.

У всесвіті жити вчуся.

В ромашках, як в лісі, сиджу.

А мама білують хату.

В бабусі на скронях сніг.

І призьбу підводять тато.

Дідусь в холодочку приліг.

Чадить під вишнЯми кабиця.

Збирається десь на дощ!

Узвар вичах. І як годиться,

В макітрі вмліває борщ.

Озветься баян, чи, гармошка,

А це вже, як вулична гра!

То Нечет, дядько Альошка,

Тітці Шурі веселої гра.

І двері на дві половини,

І птахи на полотні

Гостинно припрошують в сіни...

І сниться та хата мені...

А півники на віконницях!

На образах рушники...

Бабуся сердешно молиться...

Хурделиця у шибки...

На вулиці Алли Оношко,

Ще казка озветься в мені,

Крокує Котигорошко. 

Телесик пливе у човні.

В черешках, ген-ген, за горОдом,

Видзвонюють солов'ї.

І щедро там нива родить

На рідній моїй землі.

Аж скривилась вишнева оскомина,

Жовтих слив найсолодші меди...

Там душа зачепилася спомином.

Там душа ще не знала біди.

Вже над хатою ворон крече.

І та хата стара, на весь світ.

Пішли в пам'ять із хати у вечір

Мій пра-пра дід, а слідом і дід...

Стоїть пам'ять моя глинобитна.

Де був дах - там лелека жив.

Мого роду тепло і світло

Гріє душу поміж рубежів.

На вулиці Алли Оношко

Стрекоче ворожий дрон.

І світяться ребрами дошки,

І хати без вікон-ікон.

Ще скільки у нас таких вулиць...

Ще скільки таких у нас хат...

Душа тихо спогадом тулиться

До Кліо нещадних лещат...

Забава Вікторія

4 липня 2023