Новорічні роздуми

Катерині Самойленко

НелегкА для нас година...

Що поробиш, Катерино?!

Розшматована родина,

Та чия в цьому провина?

Обезбожилась "людина",

Стала гірше, ніж звірина!..

Убива дочкУ і сина

Московитська ворожина.

Похилилася калина,

Україна - не єдина...

Та не вічна хуртовина

І ця клята трясовина!

Буде й Путіну кончина,

На Москву зійде "лавина".

Буде світлою ще днина,

Розпрямиться Україна!

І впаде в ріллю зернина,

Розцвіте ще більш долина,

Дасть плоди ще деревина,

Воз'єднається родина!

М Білефельд, 01.01.24

Андрій Будугай

Я зашлю вам міну

Мінометнику 

Олександру Лазорко

Я зашлю вам, "браття", міну

За удари ваші в спину.

За сплюндровану країну,

Щоб не мали ви спочину!

Я зашлю іще вам міну -

Маю я на те причину,

Щоб збирали в домовину,

По шматках недолюдину,

Що полізла в Україну -

Нашу матінку єдину!!!

М. Білефельд, 01.01.24

Андрій Будугай

В путь

Подружжю Латишевих

Перевіримо вітрило,

Упакуємо тюки,

Візьмем снасті та грузило, 

Якір, сіль, кінці, крюки.

.

Макарони й крупи - в банки,

Та насушим сухарі,

Дров прихопим три в'язанки -

Як бувалі рибарі!

.

Їжа в нас проста, нехитра,

Ще казан, запас води...

Візьмем ще компАс та відра,

І помчимся ми туди,

Де Азов штурляє хвилі,

Де мартини - як брати!

Де вітри суворі й милі,

Де з природою "на ти"!..

м. Білефельд, 05.01.24

Андрій Будугай

До сина

Богдану Будугаю - 

до 27-го дня народження

Нам випав хрест нелЕгкий, сину, -

Іти до фінішу без мами!

Можливо, що якусь провину

Нам витягнуть належить "з ями"?!

Ми пережили вже не мало.

І хай ускладнена дорога

Та нам здаватись не пристало, -

Цей хрест дається нам від Бога!

А значить Він дає і ліки

Долати негаразди Долі.

Ладнаємо кармічні стики

Повзем до Світла ми поволі.

І просим допомоги в Неба

Робити вірно кроки вгору

Бо є у Поступу потреба.

Здолаєм разом ми "Потвору"!

м. Білефельд, 09.01.24

Андрій Будугай

У молодшої доньки мого студентського друга, однолітки мого сина, якраз на сьогодні припадає 27-й день народження. Віршик "а ля Кіндер" до цієї події:

Іменини у Крістіни

Крістіні Маринченко

У Крістіни іменини!

Цьому раді як пінгвіни,

Так слони і носороги,

Й бегемоти- недотроги!

Їй папуги шлють вітання,

Леви й тигри спозарання

Їй пакують подарунки -

Всі найвищого гатунку!

І вовки у лісі знають:

Буде пир на цілу зграю!

Ворон мудрий їй бажає

Щастя і любов без краю!

Мишка їй несе зернину,

А лиса - шматок полину!

Ще ведмідь у сні приносить

Ківш суниці й неба просинь!

Білка їй несе горішки,

Дятел - черв'яків хоч трішки,

Видра рибки їй наловить,

А весну готують сови.

З моря кит їй шле вітання - 

Його слово - не останнє!

Я ж орлів прошу, щоб взяли

Привітаннячко чимале!

М. Білефельд, 19.01.24

Андрій Будугай

В гостях у ангела

Тетяні Л.

Я до ангела у гості

Несподівано "прийшла".

Він живе у високості,

А у мене два крилА

Несподівано пробились

Від осяяння вночі,

Я відчула стільки сили,

Що хотіла у ключі

Із пташкАми полетіти

Пошукати вирій той,

Де ростуть небесні квіти

І куди потрапив Ной.

Та пташок я не зустріла

І помчалася сама

В край, де кожна хмарка -  мила, 

Де ніщо там недарма!

Я летіла і співала

Про це диво: "Я лечу!!!"

І відчула, що чимало

Стало раптом по плечу!

Несподівано я бачу

Чи то зАмок, чи палАц!

Він прозорим був впридачу

І в думках у мене - клац!

"Ну і ну! Це ж Перше Небо

Починається отут!

Може, це Будинок Феба?

Може, музи тут живуть?!"

Раптом бачу: йде крізь стіну,

Посміхається мені

Ангел - крила на всю спину,

А в очах його - вогні!

Він мені беззвучно каже:

"Ти запрошена до нас!

Я отут стою на стражі,

Бороню кордон весь час!

А ще я зАвжди стрічаю

Тих, на кого благодать

Небо шле у мить одчАю,

Щоб душа могла пізнать,

Що страждання не безмежні,

Що приходить день, коли

Кожен матиме належне -

Хтось - "кипіння у смолі",

Ну а хтось - творити стане

Новий світ без зла та бід.

Бог йому омиє рани

І розтопить в серці лід!"

Ще багато що я "чула"

Від привратника тоді.

Мовчки чистив він від мулу

Розум мій на висоті...

Пояснив причини карми,

Що не так чинила я.

Пояснив, як із "казарми"

Вийде душенька моя.

Показав "небесну віллу",

Дав дарунків повний ріг,

Одягнув у тогу білу

І приніс на мій поріг!

місто Білефельд, 20.01.24

Андрій Будугай