Цукор

розчинилась повністю як цукор

у безодні рішень і думок

серце у грудях настирно стука

те своє "цок цок цок цок цок цок"

іноді собі не дам поради

як-то в біса жити на землі?

можна звинувачувати владу

можна протидіяти собі

от дурня у голову полізла!

клята фраза "буде все окей"

тільки от "змінити все не пізно"

лиш для самовпевнених людей

NG

21 січня 2023

Хочу зварити каву

Я хочу зварити каву,

І пити її без упину.

Набрати за звичкою маму

І говорити з нею годину.

Шукати дивацькі хмари

У вікнах своєї спальні,

І чути сусідські чвари,

Мов дійства якісь ритуальні.

А потім без втоми на море,

І так, щоб синіли пальці!

Я хочу до себе додому

Каву зварити вранці...

NG

22 січня 2023

Море

Хвилями солоними морськими 

День розпочинається у місті,

З морем вЕсни, літо, осінь, зими,

З морем на душі спокійно й чисто.

Бруд змивають краплі, а за ними

Чайки розбивають стогін серця,

Теплими стають холодні зими,

І пітніють в окулярах скельця. 

Гребінь моря досягає сонця,

Чути шелест хвиль на узбережжі, 

З пензлями довкола барбізонці, 

Створюють шедеври у безмежжі.

NG

2 лютого 2023

Як я хочу додому!

Як же я хочу додому...

Як нестерпно хочу додому...

До болю у скронях, до сліз,

І знову в альбомі ескіз.

Малюю я море і матір.

Немов у батьківській хаті

Накритий стіл, вишиванка...

Бердянські ночі і ранки...

Як же я хочу додому!

Як нестерпно я хочу додому!

До болю у серці, до сліз...

І знову новий ескіз.

Малюю я танки, окопи.

Римую віршовані стопи.

Молю я Бога щоранку:

Побачити матір на ґанку.

Живу...і хай усміхнеться...

І серце на мить стрепенеться...

Боже! Як я хочу додому...

Я нестерпно хочу додому...

NG

3 лютого 2023

Молитва 

Укрий нас, Господи, у тіні своїх крил, 

Врятуй від горя і прокляття Божого.

Хоч маємо підтримку Вищих сил,

Та ми вразливі у бою ворожому.

Дай сили врятувати отчий дім,

Поріг батьківський від лихого ока,

Хай омине його проклятий грім,

І стануть віщими слова Пророка.

Нехай твоє Благословення оживе,

Земля через Христа набуде сили,

А Україна знову вкотре розцвіте

У тій війні, яку перемогли ми.

NG

14.02.23.

Вуста мовчать, говорять очі

Вуста мовчать, говорять очі,

Та скільки болю і думок. 

Якесь мовчання те пророче,

І кожен з нас новий пророк.

Питання, відповіді стерті,

Карбують зорі гороскоп,

Зелений вогник в інтернеті -

Живий. Жива. Життя ковток.

Тут зникли правила і тони,

Звірячий стогін за кутком.

Сьогодні плакала Мадонна. 

А цвіт буяє за вікном.

Цей день, цей рік і цю годину

Не стерти більше на віки.

Ти стала іншою, країно.

Ми стали іншими людьми.

NG

26 лютого 2023

Весна 

Цьогоріч ти моя весна,

Не календарна і не звична.

Тебе накликала зима

І це зробила фантастично.

Раптове сонце із-за хмар

Птахів збудило у польоті,

Ти мій життєвий гонорар,

Останнє "ля" на верхній ноті.

Весна іде назустріч нам,

І кожен вірить, як дитина,

Нове життя дає словам,

І жде, і жде "свою" людину!

Шукай її серед очей,

Весна дарує знову шанси,

У натовпі чужих людей

Не бійся закружляти в вальсі.

NG

1 березня 2023

Як завжди сонце і весна,

І ароматів аж по вінця,

Та звістка зранку не одна

Про смерть на фронті українців.

Йому було лиш 23,

Удома мати зачекалась,

Та він не зможе вже прийти, 

Струна життя десь обірвалась. 

Загинув хлопчик,  дитинча...

Маленьке татове створіння.

На небі Бог його стріча, 

І спогади, немов видіння.

І марить,  марить уві сні,

Кричить,  заламуючи руки,

Нещасна мати голосить

Від болю, пекла і розлуки.

Як завжди сонце і весна,

Дев'ятий рік ростуть дерева.

А мати мертва і жива, 

Їй для онука жити треба.

NG

17 квітня 2023

Люби Україну в собі

Люби Україну в собі!

Нескореність сильного духу

І серце,  що з вірою стука, 

Люби Україну в собі!

Люби Україну в собі!

Незламність синів непохитну

І віру в них жовто-блакитну,

Люби Україну в собі!

Люби Україну в собі!

Майбутнього долю щасливу,

Дощу переможного зливу,

Люби Україну в собі!

Люби Україну в собі!

Шалене чуття Перемоги!

На тебе чекають дороги!

Люби Україну в собі!

NG

27 квітня 2023

Хаос життя 

Усі біжать, як навіжені,

Сирени заважають жити.

Один дзвінок рідненькій нені

І знову від зневіри тліти.

Родина, діти, ryzzkij мотлох,

Знайомі, друзі, круговерть,

Змінила кулі. Морок. Порох.

Смерть і життя, життя і смерть.

Біжу, лечу, літаю, мрію,

Живу, померла, знов живу,

Згоріла, відродилась, тлію,

Впустила, підняла, несу.

Стоп...я не готова далі...

Бажання є, а сил нема,

Сховала в шафу всі медалі,

І знову в бій іду сама.

NG

3 травня 2023

Кохання

Каштановий дощ на Хрещатику,

Бузкові букети в руках, 

В кав'ярні хтось слухає класику

І щастя помітно в очах.

Дівча до коханого тулиться

Посеред людей і машин,

Зустрілися двоє на вулиці,

На кілька, здавалось, хвилин.

І дивляться очі зажмурені

Акторів театру тіней.

Ці двоє в кохання занурені

У натовпі сірих людей.

NG

12 травня 2023

Коли в житті трапляються проблеми,

І все не так, як ти цього хотів,

Руйнуються усі життєві схеми,

І крил немає, щоби полетів,

Коли приходить зрада і зневага,

І вітер дме, немов люта зима,

У тебе є одна лиш перевага:

Ти не один або ти не одна.

Підтримка друзів, рідних і не дуже,

Ранкове «як ти?» і нічне «де ти?»

І знову біле на плямистій смузі,

І знову крок, бо треба, треба йти!

Вмикаєш розум, одягаєш душу,

Тебе чекають крила і думки.

Ти їх почистити від бруду мусиш,

Бо забруднили сварки і плітки.

Бери надію, віру і бажання,

Зроби букет і хай собі стоїть,

Бо істина породжує чекання,

І вже від цього у душі тремтить.

Р.S.Усе буде добре!

NG

28 травня 2023

ВОВК

Оскаженілі очі степового вовка,

В них біль, туга і невгамовна лють.

Херсон, Олешки і Нова Каховка,

Як човники за хвилями пливуть. 

Заскреготав зубами сірий воїн,

Розрізав степ виттям немов навпіл,

Не чули за морями дикий стогін

І біль від московицьких хижих стріл.

Завмер на мить голодний сіромаха,

І серце калатало від жалю.

Шукав очима дерев'яну плаху,

Там катуватимуть сьогодні сатану.

Зібрав вовків і з вірою у себе

Пішов на захист втоплених осель, 

А два Атланти підпирали небо

Поки що окупованих земель.

NG

8 червня 2023

Політ 

Життя змінило знову курс,

І навігатор не працює, 

Ледве нащупую свій пульс,

Та голоси чужії чую.

Прямую зранку до  зірок, 

В руках тримаючи сопілку,

У мене лиш один квиток,

Не маю права на помилку.

Зайду до Бога хоч на мить, 

Там буду грати коломийки,

Недарма голос так бринить,

Я зможу,  я ж бо українка.

А Він послухає той спів

І подарує мир в країні. 

Молю, щоб голос долетів

До рік, озер, до полонини. 

Втомилася, лечу ізнов

Побачити свою родину.

Рятують сльози молитов

І Божа віра в Україну. 

NG

17 липня 2023

Крила

Заварила каву. Сьома.

Пахне борщем. Вдома.

Мовчить телефон.  Зрада.

Дощить за вікном. Торнадо.

Краплі по склу.  Картина.

Кілька мазків. Бригантина.

Камінь в душі. Сльози.

Інша. Метаморфози.

Серце щемить. Вільна.

Молитва у храмі. Недільна.

Зірка упала. Встигла.

Спина пряма. Крила.

NG

22 липня 2023

Діалог 

- Мамо, сьогодні зимно стало.

- Та ні, маленька,  літо  золоте.

- І якось кисню дуже - дуже мало,

- То ти втомилася,  дитя моє.

- Дощить ізнов і хмари пурпурові.

- На небі ні хмаринки,  подивись.

- І всі якісь довкола гонорові.

- Чудові люди, гарно придивись.

- І вітер виє дужче,  ніж учора.

- Та тихо так, дерева, мов скляні.

- Мені чомусь забракло, мамо, мови.

- Скажи, маленька,  як воно тобі?

- Ти знаєш, мамо,  іноді болюче, 

А в серці стугонить і рве душа,

І світ стає безжалісно колючим, 

Немов  потрапив в пекло до коша. 

Тоді я згадую своє дитинство, 

Кімнату, де писала про любов, 

І то було чарівне королівство,

Куди ві снах лечу  на крилах знов.

- Моя маленька,  ти така доросла, 

Уже матуся стала, як і я,

Життя прожити, донечко, не просто, 

Не всіх сприймає матінка Земля.

Твори добро, навчай красі і вірі,

Людьми  виховуй  покоління це, 

Життя буває безкінечно сіре,

Рятуй , як можеш, серця джерельце.

Я буду поряд, не образять люди, 

Чи на Землі, чи серед душ вгорі,

Бо мати - це твій янгол всюди,

Що серце і життя віддасть тобі.

NG

25 липня 2023

Пори року

Літо промайнуло крилами,

Спекою медовою і зливами. 

Чарувало ранками холодними,

Хвилями морськими повноводними.

Осінь дивувала різнобарвами, 

Фарбами яскравими, литаврами, 

Дзвіном громів, блискавицями,

Золотом налитими пшеницями. 

Віяла снігами зима-зимонька,

Від морозу гнулася калинонька, 

Стугоніла за вікном хурделиця,

Килимом сніги землею стеляться. 

А весна свою красу розсіяла, 

Танцювала у полях  замріяна, 

Знову віра у серцях з'явилася,

І природа вкотре відродилася.

Так життя проходить непомічено,

Кожна мить по-своєму насичена,

Ти  ж зумій  створити своє літо, 

Бо зимою не буяють квіти.

NG

30 липня 2023

Пересторога 

Не чекайте і не просіть

На колінах перед людиною.

Не згинайтесь, не голосіть,

Ви нікому нічого не винні.

Якщо сонця уже нема

І затягнуте небо хмарами,

То є просто ваша зима,

Скористайтеся її чарами.

Не принижуйтесь ні за що,

Незабаром усе зміниться, 

Не питайте: мені за що?

Почекайте і запроміниться.

Часом давить дев'ятий вал,

І безвихідь руйнує плани, 

Та колись буде повен зал

І від ран не залишаться шрами.

NG

1 серпня 2023

Життя

Я маю жити. Просто жити.

Робити каву попри все.

Я маю вірити й любити,

Хоч іноді мене трясе.

Я маю знати. Просто знати.

Дзвінок від мами. Я жива. 

Я маю мріяти й літати.

Я намалюю два крила.

Я маю жити. Просто жити.

Не там. Не з тими. Не змогла.

Я маю вірити й любити. 

Не з усіма. Не з усіма.

Я маю... тягне небо рідне.

Зірки малюють аніме.

Крокую за зірками слідом. 

Не забирайте! Це ж моє!

Ніхто у мене не питає,

Коли я плачу уві снах.

Живу. Лиш Бог єдиний знає,

Кому коли закрити шлях.

NG

6 серпня 2023

Не бійтесь своїх мрій і снів

Не бійтесь своїх мрій і снів,

Вони відбілюють вам душу.

Ця швидкоплинність буднів-днів

Працює лиш на ТРЕБА й МУШУ.

Можливо і лікує час,

Але ті ліки гидко пити.

Вони, на жаль, змінили нас,

Бо треба якось далі жити.

Не вірте, що життя летить,

Минають тільки пори року.

А мозок - зрадник, він не спить,

Йому не відійти від шоку.

Ламає протиріччя час,

І ми шукаєм порятунку.

А зверху дивляться на нас

І розділяють по ґатунку .

Слабких уліво, там є рай,

А сильних бажано в багнюку,

І ти щоразу відчувай,

Коли заламуються руки.

Як жити далі? Не збагну.

Сміюся зі слізьми на кутні,

І страшно те, що ще живу,

І навіть вірю у майбутнє.

NG

11 серпня 2023

Тобі

Присвячую жінкам, які чекають своїх коханих з війни.

Тихо в трубці...лиш гудки. 

Мовчання ріже на шматки.

Дорогу снігом замело. 

Життя обірване в АЛО.

Зомлілі пальці, мов жгути.

Не знаю я, де зараз ти.

Молю почути голос твій. 

Що ти живий, коханий мій.

Але мовчання сотий раз.

Не знаю день, не знаю час.

Зварила каву знов на двох.

Молитву чує тільки Бог.

Я дітям казку розкажу.

Що ти живий. І я живу.

І кожен ранок на столі

Мене чекає кава. Дві.

NG

13 серпня 2023

Повір у себе

Навчися жити на землі,

Кохати вірно,  до безтями, 

Ми всі, мов в морі кораблі, 

Обмежені лиш почуттями.

Мистецтво жити не складне,

Всього лиш боротьба і віра, 

І вітер корабель несе,

Розправив гордії вітрила.

Ти усміхнись,  коли болить,

Солоний бриз пече до крові,

Мине, повір мені, та мить,

І ти забудеш стогін болю. 

Навчися вірити в життя,

І йди вперед, якщо тримають,

Розріж ті пута до кінця,

Я вірю, що ти силу маєш.

З колін вставай, не треба так,

Тебе не змусили страждати,

Ти не якийсь ото простак,

Кого так легко поламати.

Навчись любити й берегти,

Навчись іти у бій сміливо, 

Серед людей  найкращий - ти!

Повір! І не втрачай ту силу! 

NG

18 серпня 2023

Життя під назвою війна

Життя під назвою війна.

Щодня відходять світлі душі.

Чия у тому є вина?

Чому так "обрані" байдужі?

Серця знедолених людей

Серед багатства і розкоші.

Хто нам поверне тих дітей,

Кого убили кляті гроші?

Як можна спати уночі,

Як врешті бути так щасливим,

Коли загострені мечі

Відтяли пів життя грайливо?

Цей світ  під назвою війна, 

Щодня болить маленьке серце.

Чия у тому є вина?

Кому так вигідно усе це?

NG

19 серпня 2023

Літній вечір в селі догора

Літній вечір в селі догора.

Чути спів солов'я у степу.

На ставку квакотиння стиха.

Совеня пролітає всліпу. 

Сонце обрій стрічає за мить.

Небо стало зірковим одраз.

Над водою шуліка летить.

І нікого довкола,  крім нас.

Плюскотить сіро - жовта вода.

Очерет від повітря дзвенить.

Серед степу я тут не одна.

Зупиніть назавжди оцю  мить!

NG

23.08.23

Український "мат"

Горіть у пеклі, нелюди прокляті,

Та й в пеклі лише тілом ниць,

Ви вже давно на небі розіп'яті,

Невиліковна нація убивць.

Химерне потойбіччя існування -

Це те, що обіцяє руцький кат.

Надія й та померла у мовчанні. 

На дошці шахмат в українців "мат".

NG

30.08.23

Пиши

І як мені забути тії ночі,

І як піти у світ такий чужий,

Коли повсюди бачу твої очі,

А ти з очима ніби як сліпий.

Хіба забув цілунки вечорові,

І плюскіт хвиль солоної води. 

Я думала у нас щаслива доля,

І будемо закохані завжди. 

Тепер чужі у мареві кохання,

Забутий спів мелодії душі,

Я зберегла даровану троянду,

Чекатиму, а ти мені пиши...

NG

9.09.23

Учительська кава

Запрошує осінь на каву,

Дарує тепло своїх днів, 

І листям тріпоче ласкаво

У сутінках жовтих вогнів.

Ранкова газета гаряча

Від відтисків друку в руках,

Читаю новини терпляче,

Шукаючи сенс у словах.

Ковтаю цю кавову пінку,

Мізки перетравлюють день,

Як добре, що я просто жінка,

В якої доволі натхнень.

Згортаю газету ранкову,

Вдягаю буденний костюм,

І їду в улюблену школу 

В полоні задумливих дум.

Життя переповнене знову,

Та я не зимую  його,

Ранкова дорога до школи -

Сюжет до нового кіно.

NG

15.09.23

Римована вуаль

Вдягну на рими я вуаль,

Мовчання тисне знову груди,

Прихована моя печаль,

Цього не прочитають люди.

Чому душа моя німа,

Кого чекаю на світанку?

Про це несказані слова, 

Мовчання рими до останку.

Спітнілі руки від тепла,

Метафори, метаморфози.

Тремтить чужа моя рука,

І серед рим гарячі сльози.

Таємний хтось мене гука,

Остання рима й коми, коми.

Моя душа давно блука,

Ні відпочинку, ані втоми.

Вдягну на рими я вуаль,

Холодні стомлені етюди.

Мелодія чужих страждань.

Ми просто люди. Просто люди.

 NG

16.09.23

Київська осінь

Попри повітряну ранкову тривогу...

Осінь за вікном жовтіє,

Падолистом спить на сонці,

Плаче краплями і гріє

Серце стомлене в долонці.

Вітер гне тонку тополю,

Дощ змиває страх і втому.

Осене, врятуй від болю,

Як же хочеться додому...

NG

21.09.2023

На дні

Не кажи про війну мені більше,

Я не хочу жахливих новин,

Мені треба спокою й тиші

Серед спогадів зламаних стін.

Не пиши про зруйновані долі,

Я не хочу чужих берегів,

Щоб тримати думки свої кволі

У кайданах розлючених слів.

Не кричи про війну мені знову,

Я тримаю своє при собі,

Хтось уклав цю теорію змови,

І тепер заховався на дні.

NG

24.09.2023