ПРЯМА I НЕПРЯМА МОВА

Вправи до теми «ПРЯМА I НЕПРЯМА МОВА, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНО-СМИСЛОВІ ОСОБЛИВОСТІ»

Вправа 1. Поясніть розділові знаки при прямій мові.

І. 1. Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде та у журби питається: «Де та доля пишається?» (Т. Шевченко). 2. «Бог з тобою, моя доле! - кажу їй у вічі. Та й подумаю, як кажуть в світі добрі люде: Що було вже, те бачили, побачим, що буде» (О.Афанасьєв-Чужбинський). 3. Що горе й море, що там кілометри, коли Наталка тужить: «Петре, Петре!» (М. Рильський). 4. Титарівна зустрічає, приспівує, примовляє: «Чи не той це Микита, що з вильотами свита?» (Т. Шевченко). 5. Бентежну душу кликав небокрай, і я сказав собі: «Не відступай!» (П. Перебийніс). 6. «Хто б це?» - подумав він та й пішов на голос (Панас Мирний). 7. «Хто там? - чути з хати. - Просимо! Чи не забув двері відчиняти?!» (Д. Павличко). 8. А мати вийшла на поріг і мовила: «Вертайся, сину» (О. Рубан).

ІІ. 1. Та робітнику строго промовив Христос: «Коли знаєш, що чиниш, блаженний єси; а не знаєш, що чиниш, - проклятий єси» (І. Франко). 3. «Хто із вас додому хоче, - каже власник бороди, - хай лишень заплющить очі - віднесу його туди» (В. Симоненко). 4. «Та, балакаєте, - мовив дід, - а потім знов побіжите» (О.Довженко). 5. «Та ми такі! - сказала одна молодиця. - А які ж ми?» (О. Довженко). 6. «Яка же то дурниця? - величаво запитався Головківський.- Хіба громада робить дурниці?» (Б. Грінченко). 7. «Я не сумніваюся, - впевнено сказала дівчина. - А хіба є для того підстави?» 8. «То вам на щастя, милі соколята, - сказала нам бабуся біля хати, - зустрівсь, мов диво, серед поля кінь» (В. Грінчак).

Вправа 2*. Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

1. Пам’ятаю, казала моя мати Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (О. Довженко). 2. Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино промовив він раптом якимось дивним голосом ні до кого Все! Навіть наші серця (О. Гончар). 3. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко). 4. Роби добро мені казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя (Гр. Тютюнник). 7. Чому звеліти власним почуттям Лишіться! не дозво­лено людині? (М. Рильський). 8. Яке то щастя дано людині заговорив знову Блаженко, заворожений картиною неосяжного світлого простору Отакий світ!.. Скільком би вистачило!.. А що з того?.. Не вміє вона його спожити! (О. Гончар).

Вправа 3. Запишіть діалог, членуючи його на репліки та розставляючи пропущені розділові знаки.

Скільки ж вона просить ваша курка А скільки дасте Та я за неї нічого не дав би Це ж чого Бо курка мовчить а не просить А ви в неї попитайте Я питаю та хіба ж ви курці хоч слово дасте сказати Торохтите й торохтите (Є. Гуцало).

Вправа 4. Перебудуйте речення, замінивши пряму мову непрямою. Поясніть, які при цьому відбуваються зміни.

1. «Я страшенно люблю поезію, - раптом соромливо, якось по-дівочому сказала Марія Каспарівна, - хоча сама ніколи й двох рядків не могла стулити» (О. Іваненко). 2. Дібровонька тоді загомоніла: «О зимо, не лякай безрадісним кінцем!» (Олена Пчілка). 3. Питає у неба земля: «Чи ти будеш моїм оборонцем?» (М. Нагнибіда). 4. «Прапороносці, в голову колони!» - пролетіла команда командира полку (О. Гончар). 5. «Чим я можу тобі допомогти?» - запитав я в друга.

Вправа 5. Проаналізуйте конструкції з прямою мовою. Зверніть увагу на місце слів автора, розставте розділові знаки.

1. Ми маємо жити в гармонії з природою озивається до Береговця власна душа Адже ми мандруємо у Всесвіті на природному космічному кораблі, який називається Земля. Чи ж дбаємо ми про те, щоб на нашому планетольоті все було у цілковитій справності? (Із mв. І. Цюпи). 2. Лесик, Толя й два Володі сумували на колоді. Лесик скаржився Хлоп’ята, страх як тяжко жить мені - слухай маму, слухай тата, умивайся день при дні. Ох, і тяжко жить мені! (В. Симоненко). 3. І будуть литись теплих сліз потоки і в них бринітимуть слова Я ждала, ждала цілі роки і в’яла, сохла, як трава... (Олександр Олесь). 4. Сумління знов шепоче Ой, не так, не так живеш, не те, мій друже, робиш, міняєш на поцоканий п'ятак днів золото незнайденої проби (В.Крищенко).

Вправа 6. Перепишіть речення, поставте пропущені розділові знаки і поясніть їх.

1. Одгородила доля шматочок поля та й каже Отут нам з тобою сіяти Хочеш - жито, хочеш - пшеницю, мак, свиріпу, овес, щирицю Чи по самісінький горизонт насій собі клопотів і гризот (Л. Костенко). 2. Один скимлів Якби в літа дитячі! І сталось так, і він уже малюк, і він, колишній, раптом як заплаче Це ж стільки знову пережити мук! (П. Скунць). 3. Ось я йду! обізвалась зима (Леся Українка). 4. ...Волаю, безмов’ям повен Світися в мені, любове!... (Б. Нечерда). 5. Ще б ми стільки прочитали, як ти докинула Василина і пояснила подрузі Взимку цілі ночі просиджує за книжками (О. Гончар). 6. А в темнім яру верба стрункій та брунатній вільсі Як мені вилізти звідси? В’ялить мене, сестро, журба (В. Чумак). 7. Я битий був малим. І кінь мені на вухо шепнув Терпи, не плач! Переболить, братухо! Донині ще болить, бо я не сплакав біль! О коню, коню мій, як вчив ти легкодухо! (Д. Павличко). 8. Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремно (Леся Українка). 9. Діду, а куди лебеді полетіли? запитав хлопчик (М. Стельмах).

Вправа 7. Замініть, де можливо, пряму мову на непряму. Поясніть заміну.

1. «Чому ви так дивитесь на мене, Шовкун?» - пристрасно допитувалась Шура (О. Гончар). 2. «Розумна річ!» - всі зачали гукать (Л. Глібов). 3. «А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте», - крикнула Кайдашиха тонким голосом (І. Нечуй-Левицький). 4. «Чого зажурився, мій любий козаче?» - питає дівчина вродлива (Леся Українка). 5. «Я, коли виросту, теж садівником буду!» - не зводячи очей з дядька Степана палко промовив Юрко (І. Цюпа). 6. «Від власного болю нікуди не втечеш», - опекла його гаряча думка, ніби спалах електричного світла (І. Цюпа). 7. Хтось колись казав: «Не було на молоці, не буде й на сироватці» (Нар. тв.). 8. «Жодна риса в моєму внутрішньому образі не змінилась», - сказав Т. Г. Шевченко, повертаючись із заслання. 9. «Ми приготували для мами пісню «Лебеді материнства», яку зараз виконаємо з Юрком», - сказала Оксана (І. Цюпа).