1.1. Чому так важливо займатися енергозбереженням?

Людство з давніх часів використовує енергію в тій або іншій формі її прояву. І досить швидко людина усвідомила, що для забезпечення свого розвитку, підтримки й підвищення життєвого рівня їй необхідно дедалі більше добувати (одержувати, виробляти) і використовувати енергію. Саме тому стільки зусиль інтелектуальних, фізичних, матеріальних і фінансових людство спрямовувало на освоєння нових і вдосконалення існуючих способів, методів, технологій та обладнання для виробництва корисної енергії.

Разом із тим стає очевидним, що:

- запаси корисних копалин на Землі поступово виснажуються;

- поновлювані джерела енергії за існуючого розвитку технологій та обладнання не в змозі покрити зростаючі потреби населення;

- атомна енергетика поки що не може забезпечити достатню міру надійності своєї роботи;

- унаслідок життєдіяльності людини і переважно під час виробництва необхідних для неї енергії та продуктів відбувається забруднення навколишнього середовища, що призводить, наприклад, до кислотних дощів, "парникового ефекту" тощо.

Останній показник уже став величезною проблемою людства і її необхідно розв'язувати вже цьому поколінню. Виникає запитання: а наскільки взагалі вистачить запасів планети Земля як у плані корисних копалин, так і в плані "стійкості" щодо впливів діяльності людини? Багато вчених світу проводять дослідження з цих проблем, прогнозують, моделюють можливі варіанти розвитку. І практично всі підтверджують, що якщо не буде знайдено практичних розв'язань перелічених вище проблем енергетики, то вже до 2020–2040 рр. людство зіткнеться зі значними енергетичними і екологічними проблемами.

І тут виникають інші важливі запитання: наскільки ефективно ми використовуємо енергію? Чи треба нам її так багато виробляти? Чи можливо організувати процеси життєдіяльності людини, щоб, не підвищуючи рівня виробництва енергії (або підвищуючи його трохи), істотно підвищити ефективність її використання і, таким чином, підвищити рівень розвитку і добробут суспільства? Чи можливо знизити вплив на навколишнє середовище, використовуючи нові, "чистіші" технології і способи одержання енергії і продуктів виробництва?

Досвід розвитку світової спільноти останніх двох-трьох десятків років свідчить, що ми у змозі відшукати позитивні відповіді на поставлені вище запитання.

Це і є сферою діяльності, яка пов'язана з енергозбереженням та енергоефективністю.

Ми розглянули загальнолюдський рівень енергетичних та екологічних проблем. Звернімося тепер до прикладу конкретних суспільств і держав.

Справа у тому, що поняття "енергозбереження" та "енергоефективність" взаємозв'язані. Справді, саме "енергозбереження" в дослівному розумінні цього слова не є самоціллю. Ніхто тепер не ставить завдання зберегти енергію будь-якою ціною, адже можна було б її тоді зовсім не витрачати, 10 а закрити все, відімкнути світло і зупинити всю технологію або знизити потребу в енергії до мінімуму. Однак що тоді було б із нами? Тому в поняття "енергозбереження" вкладається ширше значення. А, крім того, якщо розглядати енергію із філософської точки зору, то енергія – "...загальна кількісна міра руху і взаємодії усіх видів матерії. Енергія не виникає з нічого і не зникає, вона лише переходить з однієї форми в іншу...". Тобто енергія підкоряється закону збереження, а отже, її не можна зберегти. Проте поняття "енергозбереження" широко використовується у світовій практиці – “Energy Saving”, “Energy Conservation” (англ.), “Energieeinsparen” (нім.), але в це поняття вкладається більш загальний зміст. Наприклад, зниження питомої витрати твердого палива на одиницю виробленого 1 кВт·год в узагальненому вигляді приводить до “збереження” палива в надрах землі, яке буде витрачене для цієї самої мети, але в більш довгостроковій перспективі, тим самим відбувається збереження цього енергоресурсу на визначений період часу. У такому саме розумінні і використовується термін “енергозбереження”.

1.2 Основні поняття і визначення

Енергозбереження – це багатогранна діяльність, процес, комплекс заходів, які супроводжують усі стадії життєвого циклу об'єктів господарювання, спрямовані на раціональне використання енергетичних ресурсів. У ході цього процесу діяльності знижується потреба в паливно-енергетичних ресурсах на одиницю кінцевого продукту і зменшується несприятливий вплив на навколишнє середовище.

Механізм втілення енергозбереження в життя – реалізація законодавчих, правових, організаційних, технічних, економічних, наукових та інформаційних заходів, спрямованих на ефективне використання енергетичних ресурсів та поліпшення стану навколишнього середовища.

Енергоефективність – властивість обладнання, технології, виробництва або систем взагалі, яка характеризує міру використання енергії на одиницю кінцевого продукту. Енергоефективність може бути оцінена за допомогою показників як кількісно (кВт·год, тонни умовного палива, кДж на одиницю кінцевого продукту), так і якісно (низька, висока). Підвищення енергоефективності досягається за рахунок реалізації системи цілеспрямованих організаційних і технічних заходів.

Енергетичний менеджмент – діяльність, що спрямована на забезпечення раціонального використовування паливноенергетичних ресурсів і базується на отриманні енерготехнологічної інформації за допомогою обліку, проведенні типового енерготехнологічного вимірювання та перевіряння, аналізу ефективності використовування паливноенергетичних ресурсів та впровадження енергозберігаючих заходів.

Система енергетичного менеджменту – частина загальної системи управління підприємством, основним завданням якої є управління ефективністю споживання паливноенергетичних ресурсів.

Служба енергетичного менеджменту – частина системи енергетичного менеджменту, яка охоплює людські ресурси, апарат управління, засоби вимірювальної техніки, засоби контролювання та аналізу ефективності використовування паливно-енергетичних ресурсів тощо і яка забезпечує формування, впровадження і досягнення цілей виробничої системи у сфері енергозбереження.

Матриця енергетичного менеджменту – таблиця з набором критеріїв аудиту системи енергетичного менеджменту, яку використовують під час аудиту системи енергетичного менеджменту для візуалізації та аналізу стану функціонування СЕМ.

Система екологічного менеджменту – це частина загальної системи керування підприємством, що містить у собі організаційну структуру, планування, розподіл відповідальності, практичні методи, процедури, процеси й ресурси, необхідні для розроблення, впровадження, реалізації, аналізу й розвитку екологічної політики.

Енерговикористання – комплекс дій персоналу об'єкта та роботи його обладнання і технологій, пов'язаних із процесами від одержання (виробництва) енергії до її споживання.

Енергоаудит – складова частина енергоменеджменту, зорієнтована на обстеження об'єкта з погляду його енерговикористання, виявлення фактів нераціонального використання енергії, визначення заходів для енергозбереження, оцінки технічних та економічних можливостей щодо їх реалізації. Це вид діяльності, спрямований на зменшення споживання енергетичних ресурсів суб'єктами господарювання з їх ініціативи за рахунок підвищення ефективності використання енергії.

Енергоконсалтинг – консультаційна діяльність, спрямована на роз'яснення переваг реалізації завдань енергозбереження; на надання практичної допомоги в розв'язанні енергетичних проблем замовника; на вибір та обґрунтування енергоефективних рішень; на популяризацію знань, навчання персоналу замовника.

Енергосервісна компанія здійснює енергоконсалтингову діяльність у поєднанні з пошуком інвесторів для реалізації конкретних проектів енергозбереження або сама виступає як такий інвестор.

Енергетичний баланс – система показників, які відображають кількісну відповідність між надходженнями та витратою всіх видів енергетичних ресурсів на промислових та інших об'єктах.