Незважаючи на науково-технічний прогрес, навіть у розвинених державах Європи й Америки значна частина людства живе в бідності. Вони розуміють, що їх оточує світ благополуччя, але вони не мають змоги користуватися його здобутками. Водночас є люди, які досягли значних успіхів, але вони також невдоволені досягнутим. Зростання їхнього добробуту стимулює в них нові прагнення й бажання. Ця проблема існує завжди: суперечності між потребами та можливостями їх задоволення. На вирішення цієї суперечності й спрямована господарська та економічна діяльність людини.

1. Потреби споживача та їх класифікація

У всіх людей є різні потреби, які вони задовольняють, щоб забезпечити своє існування.

Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ. Умовно потреби поділяються на духовні та матеріальні. Здатність речей і послуг задовольняти наші потреби називається споживчим благом. Щоб жити, людині, як і всім живим істотам, потрібна їжа, одяг та житло. Їй необхідний мінімум знань, залучення до цивілізації. Це життєво необхідні потреби. Потреби людини, зумовлені її індивідуальними особливостями, називаються особистими. Вони залежать від багатьох факторів, зокрема часу, місця і середовища проживання, особливо від рівня розвитку суспільства.

Суспільне життя людей зумовлює виникнення потреб колективного характеру. До колективних потреб належить, наприклад, бажання зручної транспортної мережі та зв’язку, доступність освіти, охорони здоров’я. Потреби змінюються як кількісно, так і якісно в міру їх задоволення.

- Завдання

Наведіть приклад особистих та колективних, первинних та вторинних, матеріальних та нематеріальних потреб.

2. Піраміда потреб людини

Своє розуміння того, чому люди мають неоднакові потреби, спробував пояснити американський учений А. Маслоу. Учений вважає, що потреби людини можна розташувати у порядку значущості від найбільш до найменш необхідних:

фізіологічні потреби → потреби безпеки і захисту → соціальні потреби → потреби поваги, самоствердження.

Людина прагне задовольнити насамперед найважливіші потреби, а далі – наступні за важливості потреби і т. д.

Отже, діяльність людини безпосередньо пов’язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалюючи себе і виробництво. Відтак зростає роль творчої праці в цілому, що зумовлює такі специфічні потреби працівника, як підвищення кваліфікації, удосконалення технологій для випуску продукції та підвищення її якості.

3. Споживче благо як засіб задоволення потреб

Економічна діяльність людини завжди спрямована на задоволення її потреб. Усе, що призначене задовольняти ці потреби, називається економічними благами, або ресурсами. У сучасній економіці, де більшість економічних благ продається і купується, їх називають товарами (продуктами і продукцією) та послугами.

Економічні блага – це товари та послуги, які задовольняють потреби людей.

Благо – загальне поняття для позначення цінності предметів і явищ.

Ресурси – це природні, сировинні, трудові, матеріальні запаси і засоби, фінансові цінності, кошти, які можуть бути використанні у господарській діяльності людини.

Товари – продукти праці, які задовольняють певні потреби людини і виготовляються для продажу, обміну.

Послуга – це така дія або вчинок людини, що дає користь чи допомогу іншій людині. Послуги, які ми отримуємо від інших людей, можуть бути матеріальними, фізичними чи духовними. Якщо товари використовуються, наприклад, для харчування або задоволення інших повсякденних потреб, вони називаються предметами споживання. Якщо якийсь із ресурсів використовується для виготовлення інших продуктів, він має виробниче призначення і є засобом виробництва.

Усі товари, послуги, соціальні й економічні вигоди, які людина так чи інакше використовує, називаються споживчими благами. За своїми характеристиками ці блага поділяються на групи:

1) За шляхами надходження:

- вільні - споживаються через привласнення без обмежень;

- економічні - споживаються шляхом купівлі-продажу на ринку;

- суспільні - надаються через суспільні та державні інститути.

2) За співвідношенням між собою:

- взаємозамінні (субститути), які можуть замінювати один одного у використанні;

- взаємодоповнюючі (комплементи), які можуть використовуватися у поєднанні.

3) За доступністю:

- винятково доступні - благо, доступне для тих, хто готовий заплатити за нього ринкову ціну;

- загальнодоступні - благо, споживання якого не можна обмежити шляхом встановлення плати за його використання.

4) За конкурентністю:

- конкурентні - споживання блага одним суб'єктом виключає можливість його споживання іншим суб'єктом;

- неконкурентні - споживання блага одним суб'єктом не виключає можливість його споживання іншим суб'єктом.