Незважаючи на величезні розбіжності в деталях, майже всі економічні проблеми мають ту саму суть. Цією суттю є потреба... зрівноважування попиту і пропозиції.

Альфред Маршалл, англійський економіст

Отже, ринкова угода, що передбачає домовленість про ціну, відбувається за умови, коли бажання покупців придбати товар збіглося з бажанням продавців його придбати.

• Рішення покупців придбати товар і є попитом.

• Рішення покупців продати товар називається пропозицією.

Робота в робочих зошитах (здобувачі освіти складають опорний конспект-схему)

Попит і пропозиція визначають співдію домогосподарств та підприємств на ринку.

Попитом (demand) називають ту кількість товарів та послуг, яку хочуть придбати покупці за певного рівня цін у визначений період. Інакше кажучи, попит — це платоспроможна потреба в продуктах та послугах.

Обсяг попиту (guantity demand) — кількість товарів (у натуральному вимірі) та послуг, які можуть бути придбані за визначеного рівня ціни впродовж певного періоду.

На обсяг попиту впливають різні чинники: ціна товару, кількість покупців, їхні смаки та вподобання, розміри грошових доходів покупців та їхніх заощаджень, ціни на схожі товари та інше. В економіці залежність обсягу попиту від його чинників називають функцією попиту: Qd = f (p, g, х, у), де Qd — обсяг попиту на певний товар; p — ціна на цей товар; g — ціни на інші товари (взаємозамінні або взаємодоповнювальні товари); х — грошові доходи споживачів; у — очікування покупців, їхні смаки та вподобання).

Попит можна зобразити графічно. Крива попиту описує залежність між ціною товару та обсягом покупок, які можуть бути здійснені при різних цінах на нього.

Закон попиту стверджує, що підвищення рівня цін призведе до зменшення обсягу попиту (кількості покупок товару), а їх зменшення, навпаки, його збільшує.

Покупець у ринковій економіці формує попит на певний вид товару, а продавець визначає пропозицію на нього. Пропозиція (supply) — це готовність продавця продавати на ринку товар за визначеного рівня цін у певний період часу. Найчастіше пропозицію позначають латинською буквою S (supply).

Обсяг пропозиції (guantity supply) (Qs) — це максимальна кількість товарів, які згодні запропонувати продавці на ринку в певний період часу і за визначених умов.

На формування рівня обсягу пропозиції впливають різні чинники: ціна на цей товар, ціни на інші товари; характер застосованої технології; податки та дотації; природно-кліматичні умови та ін. Отже, залежність обсягу пропозиції від чинників, які його визначають, називають функцією пропозиції. Описують її такою формулою: Qs = f (p, g, k, c, z), де Qs — обсяг пропозиції; p — ціна на цей товар; g — ціни на інші товари; k — характер застосованої технології; c — податки та дотації; z — природно-кліматичні умови.

Обсяг пропозиції залежить від ціни. Що вища ціна економічного блага (яке користується попитом у покупців), то більший його обсяг пропонують продавці на ринку. Їм необхідно отримати найвищу вигоду від проданих товарів, щоб задовольнити власні потреби.

Обсяг пропозиції змінюється у тому самому напрямку, що й ціна. Сукупність можливих обсягів пропозиції товарів за різних рівнів цін формують пропозицію на ринку певного економічного блага.

Крива пропозиції показує залежність обсягу пропозиції від ціни. Крива пропозиції за зростання ціни товару має не від’ємну, а позитивну залежність між ціною та кількістю пропонованого товару. Зростання ціни з Р1 до Р2 веде до зростання пропозиції з Q1 до Q2.

Закон пропозиції стверджує: що вища ціна товару за незмінних інших умов, то більша величина (обсяг) пропозиції; що нижча ціна, то величина пропозиції нижча. Закон пропозиції описує поведінку виробника (продавця) на ринку.

Дослідивши попит і пропозицію, бачимо, що продавці та покупці на ринку поводяться по-різному. Зростання ціни товару призводить до того, що виробники та продавці товару пропонують його більшу кількість, тоді як покупці зменшують попит на цей товар після зростання його вартості. Така поведінка спричинена різними економічними інтересами покупців і продавців. Покупці бажають купити на обмежену суму грошей якомога більше товару. Продавці, навпаки, бажають отримати за обмежений обсяг товарів, які вони пропонують, максимально можливу суму грошей.

Ринкова ціна

Ринкова ціна кожного конкретного товару регулюється співвідношенням між його кількістю, яка зараз запропонована на ринку, і попитом тих, хто готовий заплатити за цей товар його справжню вартість.

Для функціонування ринкової економіки важливе значення має визначення ринкової ціни. Ціна (Price) — це грошовий вираз вартості товару, кількість грошей, які сплачують та отримують за одиницю товару або послуги.

Ринкова ціна встановлюється внаслідок співдії попиту і пропозиції. Рівновага на ринку — це такий його стан, коли попит дорівнює пропозиції. Ринкова рівновага означає, що на ринку встановлюються унаслідок співдії попиту та пропозиції такі ціни на товари та послуги, які не ведуть до виникнення залишків у продавців і не створюють нестачі (дефіциту) для покупців.

Ринкова ціна (market price) — це такий рівень цін, за якого інтереси покупців та продавців збігаються. На ринку вона формує рівновагу. Ринкова ціна є певним фільтром на ринку, оскільки розподіляє обмежену пропозицію товарів між покупцями і продавцями.

На рисунку показано механізм співдії попиту і пропозиції під впливом ринкової (рівноважної ціни):

Пояснення до графіку: у точці N (точка рівноваги) обсяг попиту дорівнює обсягові пропозиції (Qd = Qs = Qn), а ціна Pn є ціною, що врівноважує їх. Її називають ціною рівноваги. У точці N (точка рівноваги) ціна Pn влаштовує як покупців, так виробників (продавців). Якщо ринкова ціна встановлюється на рівні, що нижчий рівноважного, то попит перевищує пропозицію і утворюється дефіцит. Покупці, які бажають купити товар, будуть конкурувати між собою, пропонуючи вищу ціну на товар, щоб задовольнити свою потребу. Якщо ж продавці збільшать ціну із рівноважної (Pn) до Pk, то обсяг попиту зменшиться, а обсяг пропозиції збільшиться, тому на ринку сформується надлишок товару. Щоб отримати прибуток, продавці (виробники) товару будуть змушені зменшити ціну.

Ціни на ринку перебувають у постійному русі під впливом змін пропозиції та попиту на товари. В умовах вільної конкуренції та ринкового ціноутворення ціна вирівнюється автоматично. Однак, за інших умов ринкове ціноутворення може бути порушене діяльністю монополій або ж втручанням держави (наприклад, держава встановлює ціни на електроенергію). Тоді ціни можуть бути вищими або нижчими за ціну рівноваги. В економіці для позначення таких цін використовують термін «підлога» або «стеля». Ціна «стелі» обмежує зростання цін (рух ціни вгору), а ціна «підлоги» унеможливлює зменшення ціни за межі встановленого ліміту. Отже, ринкова ціна є основним регулятором економічних відносин у ринковій економіці.