Які цілі, принципи, завдання, заходи і форми національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладі освіти? + Банк досвіду з виховної роботи
Цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання
Кабінет Міністрів України ухвалив державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання.
Мета новоствореного документа — удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.
Передбачається, що процес удосконалення та розвитку державної політики національно-патріотичного виховання відбуватиметься за кількома пріоритетними завданнями, серед яких — формування української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання, формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання тощо.
Що таке національно-патріотичне виховання
Патріотичне виховання в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.
Основними складовими національно-патріотичного виховання є:
• громадянсько-патріотичне виховання
• військово-патріотичне виховання
• духовно-моральне виховання.
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):
• високої патріотичної свідомості
• почуття вірності
• любові до Батьківщини
• турботи про благо свого народу
• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Принципи національно-патріотичного виховання
• принцип національної спрямованості виховання
• формування у молоді:
- національної свідомості
- любові до України
- свого народу
- шанобливого ставлення до української культури
- здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
• принцип культуровідповідності
• виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу
• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії
• учасники виховного процесу:
- виступають рівноправними партнерами у спілкуванні
- беруть до уваги точку зору один одного
- визнають право на відмінності у поглядах
- узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності
• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на:
- гармонійний та різнобічний розвиток особистості
- формування цілісної картини світу
- забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип
• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості
• створення умов для досягнення життєвого успіху
• розвиток індивідуальних здібностей
• принцип особистісної орієнтації
• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності
• становлення особистості як творця свого життя, який:
- здатен приймати особисті рішення
- нести за відповідальність за свої рішення
- повноцінно жити і активно діяти
- постійно самовдосконалюватися
- адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
• принцип толерантності
• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір
• формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів
• здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах
• сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської
Цілі виховних завдань патріотичного виховання:
• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
- готовності до участі в процесах державотворення
- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
- спроможності дотримувати законів і захищати права людини
- готовності взяти на себе відповідальність
- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах
Український інститут національної пам’яті, 2017
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:
• єдиний урок
• загальношкільну лінійку
• позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
• фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
• патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
• пропаганда здорового способу життя
• волонтерська та пошукова робота
• проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.