Характеристика, об’єкти та ознаки геноциду

Суть злочину "геноцид" викладено у формулі початкової частини ст. ІІ Конвенції 1948 р., відповідно до якої "геноцид означає … акти, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку".

Ознаки злочину геноциду:

  • наявність у суб’єкта злочину спеціального наміру (dolus specialis) знищити лише визначену у Конвенції групу
  • спрямованість його злочинної поведінки проти визначеної групи як такої
  • наявність зачинених дверей, тобто неможливість врятуватися для цієї групи людей, оскільки на державному рівні їм перекривають шляхи порятунку
  • наявність злочинної ідеології, підготовка суспільної думки до "очищення країни від паразитів", медичної процедури з оздоровлення суспільства, «профілактичного» геноциду. Використання евфемізмів, мови ворожнечі, метафор
  • планування і організація на державному рівні
  • проведення акцій в обмежений проміжок часу, від лічених днів до кількох років
  • геноцид проводиться не внаслідок війни, але часто нею прикривається
  • заперечення, а не залякування народу (після геноциду, народ як такий не існує на теренах певної території або скорочується до дуже незначного відсотка громадян в суспільстві, загибель цілої культури)

Геноцид відрізняється від інших злочинів проти людяності:

  • якістю наміру, а не кількістю жертв
  • спрямованістю не проти людей взагалі, а проти чітко окресленого кола різновидів людських груп
  • націленістю не проти окремих членів таких груп, а проти груп як таких.

Отже, для геноциду характерним є те, що члени визначених у Конвенції 1948 р. груп знищуються, частково чи повністю, через їхню приналежність до таких груп. Вирішальним і критичним для юридичної оцінки тієї чи іншої поведінки як злочину геноциду є встановлення спеціального наміру знищити певну групу і доведення того, що цей намір стосувався саме цієї національної, етнічної, расової або релігійної групи як такої, а не пошуки відповіді на запитання чому, з яких причин і мотивів, де й коли було вчинено злочин, або щодо так званого кількісного порогу, тобто чисельності жертв злочину.

Об’єктом геноциду є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп.

Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства.

До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать:

  • расизм
  • антисемітизм
  • нетерпимість стосовно арабів і мусульман
  • ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців)
  • апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.

Національна група (нація) - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності.

Етнічна група (етнос) - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).

Расова група (раса) - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення.

Релігійна (конфесійна) група - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.

Формами злочину геноциду є:

  • позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи
  • заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень
  • створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення
  • скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі
  • насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу
  • публічні заклики до вчинення перелічених дій
  • виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій
  • розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій.

За ознаками геноциду можна виділити такі його складові:

  • дії чи бездіяльність у просторі та часі, які направлені на фізичне знищення певної групи осіб, виділеної родовими ознаками;
  • спричинення шкоди, направленої на фізичне, моральне, психічне здоров’я визначеного кола осіб;
  • планове, покрокове створення умов та обставин, за яких скорочується дітонародження та зростає смертність в певній країні чи то в певного народу, іншій соціальній групі тощо.
  • насильницьке втручання соціальний уклад соціальної групи;
  • зараження вірусами та бактеріями, до яких не пристосований організм певної групи осіб;
  • насильницьке відібрання дітей та спотворення мови, історії, традицій осіб, які зазнають геноциду;
  • фізичне знищення людей;
  • проведення експериментів над тілом та психікою осіб тощо.