Embedded Files
Суть злочину "геноцид" викладено у формулі початкової частини ст. ІІ Конвенції 1948 р., відповідно до якої "геноцид означає … акти, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку".
Ознаки злочину геноциду:
- наявність у суб’єкта злочину спеціального наміру (dolus specialis) знищити лише визначену у Конвенції групу
- спрямованість його злочинної поведінки проти визначеної групи як такої
- наявність зачинених дверей, тобто неможливість врятуватися для цієї групи людей, оскільки на державному рівні їм перекривають шляхи порятунку
- наявність злочинної ідеології, підготовка суспільної думки до "очищення країни від паразитів", медичної процедури з оздоровлення суспільства, «профілактичного» геноциду. Використання евфемізмів, мови ворожнечі, метафор
- планування і організація на державному рівні
- проведення акцій в обмежений проміжок часу, від лічених днів до кількох років
- геноцид проводиться не внаслідок війни, але часто нею прикривається
- заперечення, а не залякування народу (після геноциду, народ як такий не існує на теренах певної території або скорочується до дуже незначного відсотка громадян в суспільстві, загибель цілої культури)
Геноцид відрізняється від інших злочинів проти людяності:
- якістю наміру, а не кількістю жертв
- спрямованістю не проти людей взагалі, а проти чітко окресленого кола різновидів людських груп
- націленістю не проти окремих членів таких груп, а проти груп як таких.
Отже, для геноциду характерним є те, що члени визначених у Конвенції 1948 р. груп знищуються, частково чи повністю, через їхню приналежність до таких груп. Вирішальним і критичним для юридичної оцінки тієї чи іншої поведінки як злочину геноциду є встановлення спеціального наміру знищити певну групу і доведення того, що цей намір стосувався саме цієї національної, етнічної, расової або релігійної групи як такої, а не пошуки відповіді на запитання чому, з яких причин і мотивів, де й коли було вчинено злочин, або щодо так званого кількісного порогу, тобто чисельності жертв злочину.
Об’єктом геноциду є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп.
Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства.
До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать:
- расизм
- антисемітизм
- нетерпимість стосовно арабів і мусульман
- ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців)
- апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.
Національна група (нація) - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності.
Етнічна група (етнос) - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).
Расова група (раса) - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення.
Релігійна (конфесійна) група - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.
Формами злочину геноциду є:
- позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи
- заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень
- створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення
- скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі
- насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу
- публічні заклики до вчинення перелічених дій
- виготовлення матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій
- розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій.
За ознаками геноциду можна виділити такі його складові:
- дії чи бездіяльність у просторі та часі, які направлені на фізичне знищення певної групи осіб, виділеної родовими ознаками;
- спричинення шкоди, направленої на фізичне, моральне, психічне здоров’я визначеного кола осіб;
- планове, покрокове створення умов та обставин, за яких скорочується дітонародження та зростає смертність в певній країні чи то в певного народу, іншій соціальній групі тощо.
- насильницьке втручання соціальний уклад соціальної групи;
- зараження вірусами та бактеріями, до яких не пристосований організм певної групи осіб;
- насильницьке відібрання дітей та спотворення мови, історії, традицій осіб, які зазнають геноциду;
- фізичне знищення людей;
- проведення експериментів над тілом та психікою осіб тощо.
Page updated
Google Sites
Report abuse