Робота з історичними джерелами

ДОКУМЕНТ № 1

Постанова Ради Народних Комісарів України від 20 листопада 1932 року "Про заходи до підсилення хлібозаготівель"

"1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р.;

5. Після оголошення цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель…

6. До колгоспів, що … зривають план хлібозаготівель, застосовувати натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м'ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м'яса як усуспільненої худоби, так і худоби у так і худоби колгоспників... Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання встановленого плану хлібозаготівель."

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте суть цієї постанови.
2. Якими засобами планувалось підвищувати хлібозаготівлі?

ДОКУМЕНТ № 2

Постанова ЦВК і РНК "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності" 7 серпня 1932 р.

(витяг)

"Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу РСР постановляють:

1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів майна державного...

2. Застосувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом'якшувальнихобставин позбавленням волі на термін, не нижчий за 10 років з конфіскацією всього майна".

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Яка інша назва цієї постанови?

Яку мету переслідував ця постанова?

ДОКУМЕНТ № 3

Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботували хлібозаготівлю

"Зважаючи на надзвичайно ганебний провал хлібозаготівлі в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами та обкомами, райвиконкомами і райкомами завдання зламати саботаж хлібозаготівлі, організований куркулями та контрреволюційними елементами, зламати опір частини сільських комуністів, що стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну зі званням члена партії пасивність до саботажників, забезпечити швидке зростання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівлі. РНК і ЦК постановляють:

За очевидний зрив плану хлібозаготівлі і злісний саботаж, організований куркулями і контрреволюційними елементами, занести села на чорну дошку. Щодо цих сіл здійснити такі заходи:

1. Негайно припинити підвезення товарів, повністю припинити кооперативну і державну торгівлю на місці і вивезення з відповідних кооперативних та державних крамниць всіх наявних товарів.

2. Повністю заборонити колгоспу торгівлю як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинити будь-яке кредитування,провести дострокове стягнення кредитів та інших фінансових зобов'язань".

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чим можна реально пояснити появу цієї постанови?
2. Якими були наслідки реалізації цієї постанови для селян?

ДОКУМЕНТ № 4

З розповіді Котенко Катерини Никифорівни. Село Юрчинкове Печенізького р-ну Харківської обл.

"Дєдушку нашого кулаком звали. Він сам робив, і три сини, три нєвістки з самунького ранку й до смерку... А в 1929 р. усеньке забрали у колхоз. Нічо не оставили нам. А хто не віддав у колхоз, того у Сибір, на Соловки. А зтуда ніхто й не вернувся. ...про голод не можна було говоріти. Не було голоду! А він був страшний. Мерло багацько, а асобієнно діти. Бо все позабирали, а їсти не було чого. Оце в марті люди і посипались. А вєсною траву їли, листя ... Людей не ховали — сил не було".

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. У якому році її родину розкуркулили?
2. Яку причину Голодомору називає Катерина Котенко?
3. На коли припадає найтяжчий період Голодомору?
4. Чому, на вашу думку, влада приховувала факт голоду?

ДОКУМЕНТ № 5

З розповіді Хмельника Миколи Петровича. Село Оленівка Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.

"Людей морили голодом до смерті... То всьо прикази Сталіна, який не любив українців і хотів їх масово повибивати. Ті грабіжники приходили і забирали все, що могли... Ті посіпаки Сталіна дозволяли собі все. Хотів — вдарив, хотів — плюнув на тебе... Хто згодився з колгоспом, той не був голоден. Але потім, в кінці 33-го року, навіть тим, хто туда пішов, не помагали... За то, що чоловік вкраде як то називалось "п’ять колосків", то його садять до тюрми на 15 років або засилають на Сибір. На полі стояли солдати або прості запроданці і дивилися, щоб хто не взяв якого колоска пшениці з поля... А більшість села не йшли в колгоспи... Ніхто не хтів віддавати свого хліба в колгосп, свою корову чи козу... Приходили і по два, і по три рази. Вони не вірили людям, що нема вже їжі. А як стали на горбку і дивилися, чи йде димок з димаря хати. Якщо йде, то, значить, хтось варить їжу. Йшли і забирали... По вулиці лежали каждий день нові трупи людей... Хто жив близько до міста, той міняв все з дому на хліб. Хто пробував стояти в очередях в місті за пайком хліба. Але провіряли, чи є паспорт. А люди з села не мали документа, і їх вивозили назад в село..."

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які причини голоду називає Микола Хмельник?
2. Чому люди не хотіли йти у колгосп?
3. Які методи застосовувала влада, щоб заморити людей голодом?

ДОКУМЕНТ № 6

Телеграма Й. Сталіна керівникам УСРР (1 січня 1933 р.):

"Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:

а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;

б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної соціалістичної власності)".

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться?
2. Чому Сталін наголосив на <<широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян?
3. Чому ця телеграма стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство?

ДОКУМЕНТ № 7

29 березня 1933 р. британський журналіст Ґарет Джонс скликає в Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні, свідком якого він був. Оглядач написав 20 статей у британські й американські газети.

"Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього. Я бродив кілька днів Україною, і там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови виздихали, й люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваних масштабів", — писав він у листі батькам одразу по поверненні з СРСР."

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку причину голоду називає журналіст?
2. Які масштаби голоду він вказує?

ЗАВДАННЯ

Розгляньте фото. Проаналізуйте ідеологічне навантаження плакатів.

1. З якою метою їх створено?
2. Яку думку вони мали донести, які почуття навіяти, які уявлення або стереотипи сформувати?
3. На підставі зображень доповніть перелік пропагандистських образів: куркулі - класові вороги; їх належить знищити; збройний захист колгоспів...
4. Чому справжня мета пропаганди тієї доби - не утвердження віри у "вітлі ідеали комунізму", а насадження страху?