Роман Поланскі

Роман Поланскі

"ПАМ'ЯТЬ У ЛЮДЕЙ КОРОТКА. Коли почалося Косово, про Боснію встигли забути, не кажучи вже про Другу світову. Пам'ятаю, коли війна скінчилася і мій батько повернувся з концтабору, він сказав: "Знаєш, через п'ятдесят років все про це забудуть."

Роман Поланскі

Роман Поланскі (ім'я при народженні — Раймонд Роман Лі́блінг) — кінематографіст, уродженець Парижа єврейського походження, який виріс у Польщі і працював переважно у Великій Британії, США і Франції.

Він народився 18 серпня 1933 року в Парижі. У 1936 році його батько, Мойсей Ліблінг, вирішив разом з дружиною Беллою, падчеркою та трирічним Романом переїхати до Кракова.

У 1941 році 8-річний Раймон Роман Тьєррі Ліблінг опинився в краківському гетто разом з батьками, які 4 роками раніше, рятуючись від наростаючої хвилі антисемітизму у Франції, повернулися в рідну Польщу. Його вагітну матір Беллу незабаром вивезли в Освенцим, де вона загинула в газовій камері. Батькові вдалося врятувати сина і врятуватися самому. До кінця війни маленького єврейського хлопчика переховували польські родини. В цей же концтабір була вивезена зведена сестра Поланскі, яка після війни переїхала в Париж і вже ніколи не поверталася до Польщі. За допомогою друзів батько сховав малолітнього Романа поза територією гетто.

Поланскі розповів про те, як вперше побачив вбивство: "Одна літня жінка кричала і плакала. І коли вона впала на коліна, в руках у молодого есесівця з'явився пістолет. Він вистрілив їй в спину, і пішла кров, як з маленького фонтана, які стоять зараз в офісах".

Ховаючись від нацистів, Роман потрапив в село Висока недалеко від міста Вадовіце, щоб через кілька тижнів повернутися до Кракова. Тут він дочекався кінця війни і був знайдений своєю сім'єю: спочатку дядьком, а потім батьком.

У 2002 році Поланскі екранізував автобіографічну повість іншого єврея, що вижив під час Голокосту - Владислава Шпільмана. "Піаніст" отримав "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю і "Оскар" за кращу режисуру.