Компетентнісноорієнтовані завдання

1. Твій однокласник отримав завдання з низки фактів, подій, явищ обрати правильні, складаючи їх у хронологічну послідовність. Допоможи йому виконати завдання і разом попрацюйте із переплутаним хронологічним ланцюжком.

"чорні дошки" - постанови ЦБК та РНК СРСР "Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов'язкової прописки паспортів" - надзвичайна хлібозаготівельна комісія - курс на суцільну колективізацію - "ліквідація куркульства як класу - "Закон про п'ять колосків" - повстання селян - пік Голодомору - курс на проведення колективізації.

2. З представлених дат оберіть ту, яка відповідає наведеній події:

Кампанія "ліквідації куркульства як класу" розпочалась у: 1927 р., 1929 р., 1930 р., 1932р.

3. Яким роком датується цитований документ?

"1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т.п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты — расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества."

(Джерело)

1. Прочитайте уривок з документа і дайте відповідь на запитання.

У листі С. Косіора до Й. Сталіна від 15 березня 1933 р. стосовно посівної кампанії зазначається: "Те, що голодування не навчило ще багатьох колгоспників уму-розуму, показує незадовільна підготовка до посіву".

ЗАПИТАННЯ

Якого "уму-розуму" прагнула навчити Компартія колгоспників?

2. Прочитайте уривок з постанови "ПРО ОХОРОНУ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, КОЛГОСПІВ І КООПЕРАЦІЇ І ЗМІЦНЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ (СОЦІАЛІСТИЧНОЇ) ВЛАСНОСТІ" і дайте відповідь на запитання.

"За последнее время участились жалобы рабочих и колхозников на хищения (воровство) грузов на железнодорожном и водном транспорте и хищения (воровство) кооперативного и колхозного имущества со стороны хулиганствующих и вообще противообщественных элементов. Равным образом участились жалобы на насилия и угрозы кулацких элементов в отношении колхозников, не желающих выйти из колхозов и честно и самоотверженно работающих за укрепление последних.

Центральный исполнительный комитет и Совет народных комиссаров Союза ССР считают, что общественная собственность (государственная, колхозная, кооперативная) является основой советского строя, она священна и неприкосновенна, люди, покушающиеся на общественную собственность, должны быть рассматриваемы как враги народа, в виду чего решительная борьба с расхитителями общественного имущества является первейшей обязанностью органов советской власти.

Исходя из этих соображений и идя навстречу требованиям рабочих и колхозников, Центральный исполнительный комитет и Совет народных комиссаров Союза ССР постановляют:

II.

1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т.п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты — расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

III.

1. Повести решительную борьбу с теми противообщественными кулацко-капиталистическими элементами, которые применяют насилия и угрозы или проповедуют применение насилия и угроз к колхозникам с целью заставить последних выйти из колхоза, с целью насильственного разрушения колхоза. Приравнять их преступления к государственным преступлениям.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии по делам об охране колхозов и колхозников от насилий и угроз со стороны кулацких и других противообщественных элементов лишение свободы от 5 до 10 лет с заключением в концентрационный лагерь.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по этим делам".

ЗАПИТАННЯ

1. В якому році була видана постанова?
2. Яку назву дана постанова отримала в народі? З чим це пов'язано?
3. Проти кого була спрямована зазначена постанова?
4. Які заходи передбачає вищевказана постанова?
5. Яку мету переслідували автори постанови, впроваджуючи подібні заходи?
6. До яких наслідків призвела ця постанова?
7. Чим спричинено запровадження даної постанови?

1. Український історик С. Кульчицький стверджує: "Сталін знищував не етнічних українців як таких, а громадян України, тобто представників української національної державності, яка була для нього небезпечна навіть у радянській формі".

ЗАПИТАННЯ

Чи згодні ви з таким висновком? Свою думку аргументуйте.

2. Роберт Конквест в книзі "Жнива скорботи" зазначив, щодо причини сталінського геноциду проти українського народу:

"Сталін, щоб централізувати повну владу у своїх руках, мав вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію в розумінні народу, знищити Україну як таку. Розрахунок був дуже простим і вкрай примітивним: без народу немає й окремої країни, а в результаті - немає проблем"

ЗАПИТАННЯ

Чи погоджуєтесь ви з думкою автора?

Аргументуйте свої міркування.

3. Колективізацію і Голодомор Конквест у своїй книзі "Жнива скорботи" називає "найжахливішою соціальною катастрофою століття, яка призвела до більших жертв, ніж перша світова війна". Він підкреслює: то й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер.

ЗАПИТАННЯ

Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою автора? Свою позицію аргументуйте.

А в чому ви вбачаєте наслідки колективізації?

1. Уявіть себе журналістом і спробуйте і свої сили у цій професії.

1. Підготуйте запитання для інтерв'ю з людьми, яким пощастило пережити Голодомор.
2. Запропонуйте однокласнику дати відповіді на ваші запитання.
3. Підготуйте разом невелику замітку для газети.

2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням:

"...сталінський терор в Україні спрямовувався не проти осіб певної національності, а проти громадян Української держави, яка виникла під час розпаду Російської імперії і пережила власну загибель, відродившись у формі радянської республіки"?

Свою позицію аргументуйте.

3. Проаналізуйте міркування історика, професора Квебекського університету Канади Романа Сербина:

"Геноцид почався не з голоду, а зі знищення української інтелігенції, українського духовенства й селянства, яке було носієм української культури. Але, якщо говорити про наслідки геноциду, то, наприклад, сьогодні в Україні маємо 17% населення, які є російського походження, а більше половини українців говорять російською мовою щоденно. Це не є наслідком нищення фізичного людей, але це є наслідком тих, інших, складових геноциду, як нищення інтелігенції, нищення української мови."

ЗАПИТАННЯ

Чи поділяєте Ви міркування Р. Сербіна? Наведіть аргументи, які доводять логіку позиції яку ви вибрали.

1. Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте 2-3 твердження, які розкривають справжню сутність Голодомору 1932-1933 рр.

ДОКУМЕНТ № 1

З листа керівника Дніпропетровської обласної партійної організації М. Хатаєвича до Й. Сталіна (початок березня 1933 р.):

"Становище з браком продовольства на селі виявилось тут, у Дніпропетровській області, набагато важчим і серйознішим, ніж я міг передбачити. Я просто завалений щоденними повідомленнями і матеріалами про випадки голодної смерті, опухання і захворювань від голоду. Останніми днями дедалі частіше надходять повідомлення про трупоїдство і людоїдство".

ДОКУМЕНТ № 2

З довідки ДПУ УСРР "Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України" від 12 березня 1933 р.:

"Найбільш уражені продзатрудненнями - Дніпропетровська, Київська області та Автономна Молдавська СРР. За кількістю сімей, що голодують, з найвищим ризиком захворювань і смертності передує Дніпропетровська область. Більшість тих, хто потерпає від голоду, - колгоспники. До них належать переважно багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровані також факти голоду серед колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів, але не отримали в колгоспі харчових продуктів внаслідок розбазарювання і крадіжки хліба в момент збирання. Серед одноосібників зазнають продзатруднення багатосімейні, головним чином бідняцькі, господарства. Більшість із них останнім часом не вело сільськогосподарської діяльності".

2. Вам дали завдання підготувати розповідь від імені людини, що вижила в часи Голодомору. Але сучасникам важко зрозуміти людей, що жили понад 80 років тому. Тож хай у нагоді стануть світлини та свідчення документів.

З розповіді Котенко Катерини Никифорівни. Село Юрчинкове Печенізь-кого р-ну Харківської обл.

"Дєдушку нашого кулаком звали. Він сам робив, і три сини, три нєвістки з самунького ранку й до смерку... А в 1929 р. усеньке забрали у колхоз. Нічо не оставили нам. А хто не віддав у колхоз, того у Сибір, на Соловки. А зтуда ніхто й не вернувся. ...про голод не можна було говоріти. Не було голоду! А він був страшний. Мерло багацько, а асобієнно діти. Бо все позабирали, а їсти не було чого. Оце в марті люди і посипались. А вєсною траву їли, листя ... Людей не ховали — сил не було".

З розповіді Хмельника Миколи Петровича. Село Оленівка Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.

"Людей морили голодом до смерті... То всьо прикази Сталіна, який не любив українців і хотів їх масово повибивати. Ті грабіжники приходили і забирали все, що могли... Ті посіпаки Сталіна дозволяли собі все. Хотів — вдарив, хотів — плюнув на тебе... Хто згодився з колгоспом, той не був голоден. Але потім, в кінці 33-го року, навіть тим, хто туда пішов, не помагали... За то, що чоловік вкраде як то називалось "п’ять колосків", то його садять до тюрми на 15 років або засилають на Сибір. На полі стояли солдати або прості запроданці і дивилися, щоб хто не взяв якого колоска пшениці з поля... А більшість села не йшли в колгоспи... Ніхто не хтів віддавати свого хліба в колгосп, свою корову чи козу... Приходили і по два, і по три рази. Вони не вірили людям, що нема вже їжі. А як стали на горбку і дивилися, чи йде димок з димаря хати. Якщо йде, то, значить, хтось варить їжу. Йшли і забирали... По вулиці лежали каждий день нові трупи людей... Хто жив близько до міста, той міняв все з дому на хліб. Хто пробував стояти в очередях в місті за пайком хліба. Але провіряли, чи є паспорт. А люди з села не мали документа, і їх вивозили назад в село..."

1. Перевірте свою логіку і спостережливість. Перед вами ряд слів, об'єднаних спільним змістом, але серед них загубилось одне зайве. Знайдіть і вкажіть його. Що єднає ряд, який залишився?

Національно – політичні фактори: Сталін і його оточення асоціювали українських селян з українськими націоналістами і тому їх вирішили винищити при допомозі штучного голод - здобуття техніко – економічної незалежності СРСР - повернення до старої "політики воєнного комунізму" (терор, тощо), яка була посилена засухою і боротьбою з куркулями - крах економічної системи сталінізму і повна неспроможність та небажання всього тоталітарного ладу захистити свій народ - бажання московського уряду будь-якою ціною виконати укладені СРСР експортні контракти на продаж зерна.

2. Визначте спільне і відмінне в голодоморах 1921-1923 років і 1932-1933 років. Свої міркування запишіть у таблицю.

За допомогою картосхем визначте:

1. території України охопилені Голодомором
2. області, які постраждали найбільше внаслідок Голодомору