Передумови та причини геноциду ромів

Негативне ставлення європейців до ромів сформувалося ще в середньовіччі. Причинами цього стало, по-перше, чітке переконання що все, що має темне забарвлення - зло і ущербність. Цигани стали жертвами цієї упередженності, насам перед за смуглявий колір шкіри. Навіть в Азії була пошорена думка, яку висловив перський поет Х століття Фірдуосі: "Як чорного цигана ні мій, він не побіліє."

По-друге, європейці не розуміли мови циган і вважали, що за їх спинами відбувається якась змова циган з метою їх надурити. Один іспанець висловив це так: "Коли я йду на ринок, там біля огорожі неодмінно стоять кляті цигани і тріщать на мові, якої я не розумію."

По-третє, оскільки у циган не було чітко вираженої форми власної релігії, вони почали зазнавати гонінь від християнського духовенства. Ця релігійна нетирпимість приймала, часом, трагічні форми. В 1787 році оди литовський пастор писав: "У доброчесній державі цигани подібні блохам на тілі тварини."

По-четверте, цигани, які займались ковальством, чоботарством, виготовляли посуд, ювелірні прикраси та знаряддя праці і продавали свої вироби за низькими цінами, становили серьозну конкуренці. цеховим майстрам. Цехові гільдії почали усіляко обмежувати циган в професійній діяльності. Це, в свою чергу, змусіло деяких з них добувати гроші шляхом дрібного шахрайства, що призвело до створення негативного стериотипу злодіів по відношенню до всього народу.

На межі ХІХ і ХХ століть теоретики расології, яка була поширена в країнах Європи й у Сполучених Штатах, дійшли висновку, що роми — це певний "расовий парадокс". Дослідники-расологи стверджували, що роми вийшли з Індії. Тобто, з того ж регіону, з якого вийшли й арійці, яких вважали вищою расою. Як таке може бути? І расологія знайшла простий вихід з цього парадоксу. Мовляв, дійсно, на початку, коли роми тільки-но вийшли з Індії, 1000 чи 1500 років тому, вони мали "благополучну і здорову расову сутність", але через міграцію на Захід через Азію, вони взаємодіяли з "неякісними" "расовими одиницями". Через це роми зіпсували свою початкову "здорову і благополучну расову сутність". Тому на початок ХХ століття вважалося, що цигани — це група, кров якої є "забрудненою". А якщо кров "неякісна", то це позначається і на соціальних характеристиках всієї групи. Вважалося, що всім ромам притаманні злочинні схильності. Навіть якщо людина жила осіло, мала постійну роботу, у неї не було проблем із законом, то це ще не означало, що вона або її діти будуть завжди таким чином поводитись: потенційно вони злочинці, і ці кримінальні схильності можуть проявитися в будь-який момент. Такою була сутність расового погляду не лише нацистів, які нічого нового тут не вигадали. Вони просто включили "циганське питання" у свій світогляд. Якщо ж сказати про Гітлера, то "циганське питання" не посідало якогось помітного місця в його особистих поглядах. В Mein Kampf він про нього не згадує взагалі. Для нього антисвітом були євреї. Якби його запитали, що він думає про ромів, то він, напевне, просто сказав би, що це якийсь зіпсований матеріал, який не є основним ворогом, а просто недоброякісним елементом, якого варто позбутися.

В 1930-ті роки, коли нацисти прийшли до влади в Німеччині, вони лише легітимізували всі ці расологічні штудії, зробили їх складовою свого політичного, соціального світогляду, частиною своєї політики.

Юридична база, на яку спиралась політика геноциду щодо ромів, формувалась поступово. 1922 року вони отримали "посвідчення кочовиків", 1927 році їх примусово дактилоскопіювали в Пруссії. У Баварії тоді ж було ухвалено закон, який обмежував права ромів:

"§ 1. Цигани і їм подібні кочівники -волоцюги - мають право на пересування лише за наявності у них письмового дозволу, виданого відповідними поліцейськими властями. Дозвіл дійсний протягом одного календарного року і може бути в будь-який момент анульовано ... "

"§ 2. Цигани і волоцюги не мають права подорожувати з дітьми шкільного віку. Виняток може бути зроблено відповідними поліцейськими властями за наявності умов, необхідних для навчання дітей ..."

"§ 9. Цигани і волоцюги старше шістнадцяти років, які не здатні довести, що мають постійну роботу, можуть бути спрямовані відповідними поліцейськими властями в виправно-трудові табори строком до двох років з міркувань суспільної безпеки."

Із закону Баварії про боротьбу з циганами, волоцюгами і дармоїдами, 1926 рік

Отже, всюди насіння ненависті до циган падало на добре підготовлений ґрунт, і в масовій свідомості закріпився негативний образ цигана-інородця. Це і визначило майбутні події і стало передумовами геноциду.

• Першою причиною став початок розгляду "циганського питання" не лише крізь оптику соціальних і етнографічних критеріїв, а й за допомогою расових критеріїв. В 1936 році було створено Центр расової гігієни й біології населення медичного департаменту МВС під керівництвом Роберта Ріттера, який розпочав вивчення "циганського питання" шляхом генеалогічного аналізу походження кожної ромської сім’ї. Збиралися дані, робилися картотеки, створювались сімейні генеалогії. Нацисти нишпорили по церквах, вивчаючи родоводи, досліджуючи, чим займалися діди-прадіди і так далі. Також практикувалися методи антропологічних досліджень: досліджувався колір очей, форми черепів, групи крові тощо. Тому ми бачимо, що наприкінці 1930-х — на початку 1940-х років "циганське питання" переходить із компетенції поліції, як це було в Німеччині до нацистів, до рук расово-ідеологічних працівників.
• Другою причиною стала ідеологізація "циганського питання", зокрема створення відповідного фону. Наприклад нацисти, хоча самі вірили в Німеччину, а не в Христа, були переконані: цигани — єретики. Простолюд задовго до трагедії витворив забобонні оповідки про "синів Каїна, які вкрали четвертий цвях із Розп’яття, а тепер крадуть християнських немовлят і навіть поїдають людей". Такі ж байки поширювалися про "особливий потяг до крадіжок" у циган, хоча представники інших народів крали не менше. Немалу роль відіграв міф, що "цигани належать до низької раси", за винятком ромів, яких зарахували до арійців. Згідно з нацистською ідеологією, кожна раса задля уникнення конфліктів має посідати певну нішу – тих, хто потенційно може провокувати конфлікти, насамперед ромів, вважали чужаками.
• Матеріальна вигода. У першій половині ХХ століття циган, які вели осілий спосіб життя, було не багато. Велика частина з них жила в таборах, займаючись ремеслом, розведенням коней, торгівлею, цирковими та театральними виступами. При тому, що цигани багато заробляли, їх витрати були невеликі: вони не купували нерухомості, не платили податки і не віддавали в школи дітей. Кочуючи з міста в місто табори накопичували значні суми грошей, величезну кількість виробів з дорогоцінних металів і каменів. Циганське багатство не розпорошувалося, а лише примножувати, передавалося у спадок з однієї сім'ї в іншу, залишалося в одному таборі, в крайньому випадку, переміщалася в інший. Нацисти зробили висновок: у циган легко відняти гроші і коштовності - досить захопити табір, і все багатство, накопичене людьми в протягом декількох століть, легко "перекочує" в руки загарбників. При цьому цигани - це люди світу. У них немає і не було власної держави, армії і легітимного уряду, готового захисти своїх громадян. Німецькі стратеги взяли до уваги і таку особливість циганських таборів, як відсутність "єдиного інформаційного простору". Будь-які новини передавалися від табору до табору по-старому - "циганської поштою" - дуже повільно, а це давало нацистам величезну перевагу.
• Одним з кліше, що використовувалися нацистськими офіцерами при винищуванні населення ромів, було звинувачення в шпигунстві. В ході Нюрнберзького процесу группенфюрер СС Отто Олендорф заявив, що в травні-червні 1941 в Претцше під час формування айнзатцгруп їх командири отримали від рейхсфюрера СС Гіммлера і начальника РСХА Гейдріха через керівників відділів РСХА Штрекенбаха і Мюллера усні вказівки захищати тилові райони армії і для цього вбивати євреїв, циган, партійних функціонерів, активних рядових комуністів і всіх інших, хто представляв загрозу безпеки.