а) Початок винищення ромів в концтаборах.
б) Закон "Про боротьбу з циганською загрозою."
в) Створення першого табору для тимчасового перебування циган в Баренфельді.
г) "Закон про боротьбу з циганами, волоцюгами і дармоїдами."
1922, 1926, 1936, 1928
"Доля циган під нацистською владою під час Другої світової війни викликала серйозні дискусії з приводу того, чи їх слід визнавати жертвами Голокосту, чи просто однією з багатьох груп, котрі стали жертвами пов'язаних із війною й окупацією арміями Осі конфліктів і руйнувань."
"Цигани були групою, до якої нацистський режим з самого початку планував застосувати переслідування. Згідно з нацистськими расовими теоретиками цигани були радше об'єктами або паразитами суспільства, а не людьми. Погане ставлення до них та їх фізичне знищення вважалося виправданим, оскільки воно мало своїм результатом знищення "небажаного" й "нечистого" елементу в Європі. Звісно, цигани стикалися з законодавчою дискримінацією й негативним ставленням іще від Середньовіччя, багато європейських держав видавали закони, спрямовані на дискримінацію циган; погане ставлення до них часто санкціонувалося владою. У Німеччині після приходу нацистів до влади цигани, як і євреї, підпали під дію "спеціальних законів", спрямованих на їх відокремлення від "арійського" населення і запобігання міжрасовому змішуванню. Циган, як і євреїв, німецькі расові закони перед Другою світовою війною класифікували як громадян другого сорту, вони розглядалися як чужинці. Крім того, як ми вже знаємо, після початку війни цигани ставали жертвами звірств, масових убивств, використання рабської праці і депортацій до таборів смерті. Під час депортації циган бюрократичні паралелі між класифікуванням їх та євреїв були надзвичайно схожими. Дійсно, незначну кількість німецьких циган було помилувано. Тим, хто мав чисту циганську кров, дозволялося існувати в межах їхніх громад. Коли циган почали депортувати до таборів смерті, ці відмінності втрачали значення."
ЗАПИТАННЯ