Новій рік крокує по планеті та у всі шпаринки заглядає...
Багато говорили... Але багато лишилося несказанним...
Багато що залишилося у старому році... А багато що зайшло з нами у новий рік...
Ну що ж... Ми багато що хочемо, але не завжди це відбувається...
А є такі моменти у житті, що вони й не потрібні нам...
Вони нам заважають жити та вільно дихати...
Отаке наше життя... І вліво - щось не так... І вправо - щось не так...
Будемо вірити й надіятись...
Будемо посміхатися і дарувати цілунки...
Будемо радіти кожному ранку, який нам дарує життя...
Всім здоров'я й добробуту...
І головне - кохання... І кріпкої сім'ї...
5.01.2024, І.І.Онищенко
Те, що можна сказати сьогодні, - говори...
Не ховай слів десь - там далеко...
Летять чи втікають відчутно дні, вечори...
Виміряно все розбитим глеком...
Близько чи далеко ми... Це питання часу...
Може моє спотворення душ ...
Ілюзії відхопили частину ласу,
Від спогадів у нічній глуші ...
Неперевершено байдужість зі мною...
А слова мої - вони без фальші...
Думка не буде похвилинно голосною
І не хвилюють мене роздуми ваші...
Говори у вечоровій тиші... Спокійно...
Може почую я як захочу...
Гармонійність двох буває надійна,
Як не сховає спрагу жіночу...
Те, що можна сказати сьогодні, - говори...
Бо причин для мовчання немає...
Творець за нами спостеріга давно згори...
Путами досить кріпко тримає...
8.01.2024, І.І.Онищенко
Не віддам свої почуття...
Просто так не віддам - задаром...
Бо навчило всього життя...
Не поможуть стосункам чари...
Упадуть із небес дощі...
Збережуть прохолоду нині...
Непотрібні ці ревнощі
На любовнім німім почині...
Не віддам свої почуття...
Блукання слів у трясовині...
А жіноче серцебиття,
подорожує в часоплині...
Сперечається із сніжком...
Посміхається нишком вітру...
Добре у парі... Добре двом,
Полонити зимову палітру...
Не віддам свої почуття...
Просто так не віддам - задаром....
Бо навчило всього життя...
Не поможуть стосункам чари...
24.01.2024, І.І.Онищенко
Сивий туман на підвіконні...
Стукає у вікно місяць лютий...
Все, що навколо є, і ми - сонні,
Вчорашнього дня не забути...
Що там було !!! Пригадати може???
Щось важливо було для нас вчора???
Незрозуміло ... Та дай боже!!!
Прожити б ще довго... Думка хвора...
Сивий туман... Ще - гарні квіти,
Що подаровані вчасно мені...
Як душі жіночій не радіти,
У цій ранковій метушні...
Засяяла посмішка жіноча...
Бо для когось вона особлива...
Втікають довгі зимові ночі -
Жінка у ці хвилини щаслива...
Сивий туман на підвіконні...
Враз день новий загоряється...
Знаю, мої думки виліковні...
І душа цього не цурається...
13.02.2024, І.І.Онищенко
Хто сказав, що любов неповторна?
Хто придумав таке, написав?
Та любов, як натомлені жорна,
Хто любив - той і відчував.
Хто сказав, що любов не лікує,
Що лікують лиш час та роки ?
Якщо любить душа - то смакує
І лікує - але навпаки ...
Хто сказав, що любов неповторна?
Ви не вірте - любов розквіта!
Не зникає - вона старомодна
І з'явилась в життя неспроста!!!
14.02.2024, І.І.Онищенко
Я вибираю кохання!!!
Мрія моя така серед мрій ...
Пані я - моє зізнання,
І сузір'я моє - Водолій.
Все напишу особисто,
Бо один я такий персонаж.
Моє улюблене місто -
Незмінний, як завжди, пейзаж.
А до життя є жадоба,
І у кожного з нас різні смаки.
Упевнена у собі особа,
Не розголошує думки.
Що гордовита я трішки,
Що на душі є жіночий страх -
Все це загубиться нишком
Втратити життя... Оце жах!!!
Я вибираю кохання !!!
Взаємності нашої полоса.
Душі і сердець спілкування...
Омріяний адресат...
14.02.2024, І.І.Онищенко
На сайті Берда Ліра літературна спадщина Бердянщини, починаючи з початку 20 століття і до 24 лютого 2022 року.
Сайт Бердянського клуба садівників-городників ім. Я. Й. Левіна. Тут усі події з 1990 по 2023 р., відео та фотографії за цей період: Клуб садівників-городників Левіна
На этом сайте Бердянского клуба садоводов-огородников им. Я. И. Левина собраны рецепты за 30 лет: Сад Левина рецепты