Культура Османської імперії формувалася на основі багатовікових здобутків народів Візантії, сельджуків та арабів. При цьому визначальний вплив на розвиток освіти та культури мав іслам.

Високого розвитку досягла архітектура. Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї.

Оскільки образотворче мистецтво було обмежене забороною реалістичних зображень, то будь-які поверхні (в спорудах, побутових предметах тощо) прикрашалися арабесками – складними орнаментами з геометричних фігур і стилізованих рослинних мотивів, куди часом включалися каліграфічні написи фраз з Корану. Скульптура як окремий вид мистецтва не розвивалася, але широкого розповсюдження набуло різьблення із каменя, дерева та металу. 

Взірцевими спорудами Османської імперії вважають Зелену мечеть, збудовану в м. Бурса в 1419 р., та палац Топкапи в Стамбулі, будівництво якого розпочалося за Мехмеда ІІ.

Широкого поширення набули книжкові мініатюри. Зразком цього жанру став рукопис «Хунер-наме». Він був, прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. 

Література розвивалася в основному як поезія: ліричні вірші (газелі), та хвалебні оди. Відмінними рисами османської поезії дослідники визнають засилля арабських та перських слів. Злет турецької поезії відноситься до XV ст., коли при дворі султана було напрацьовано поетичну мову, незрозумілу пересічним туркам. Також великої популярності набули короткі сатиричні твори, у яких висміювали людські вади, а інколи й чиновників та навіть візирів. Окремо варто відзначити розвиток богословської літератури та наукових текстів.

При мечетях існували школи (медресе), у яких вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Ці установи фінансувалися державою, виконуючи функції на зразок коледжів. В добу Середньовіччя така освіта була найбільш прогресивною, в тому числі й порівняно з європейською. Наукові здобутки ранньої Османської імперії стосуються переважно військової справи – впровадження вогнестрільної зброї. Розвивалися також астрономія та картографія. Наприкінці XV ст. було відкрито першу математичну школу.

Сторінки з Хунер-наме