Embedded Files
Ознайомтеся з матеріалом про епідемію чуми та її наслідки для країн Європи. Визначте, завдяки чому вдалося зупинити поширення чуми в Європі. Як змінилися соціальне й економічне життя в Європі через страшну епідемію «чорної смерті»?
Ознайомтеся з матеріалом про епідемію чуми та її наслідки для країн Європи. Визначте, завдяки чому вдалося зупинити поширення чуми в Європі. Як змінилися соціальне й економічне життя в Європі через страшну епідемію «чорної смерті»?
Поміркуйте, якими були причини швидкого поширення епідемії чуми в світі. Які висновки, на вашу думку, має зробити сучасне людство з історії поширення "Чорної смерті" в світі?
Поміркуйте, якими були причини швидкого поширення епідемії чуми в світі. Які висновки, на вашу думку, має зробити сучасне людство з історії поширення "Чорної смерті" в світі?
«Чорною смертю» називають епідемію чуми, яка лютувала в Європі в середині ХIV ст. За оцінками вчених, від неї померло в різних регіонах 30-60% населення. В деяких регіонах (наприклад, Тоскана в Італії) померло три чверті жителів.
«Чорною смертю» називають епідемію чуми, яка лютувала в Європі в середині ХIV ст. За оцінками вчених, від неї померло в різних регіонах 30-60% населення. В деяких регіонах (наприклад, Тоскана в Італії) померло три чверті жителів.
Епідемія страшної хвороби прийшла у Європу зі Сходу, і першим постраждав Константинополь. Далі надзвичайно швидко чума поширилася землями європейської частини середземноморського басейну, оскільки торгові судна швидко перенесли «чорну смерть» в Італію.
Епідемія страшної хвороби прийшла у Європу зі Сходу, і першим постраждав Константинополь. Далі надзвичайно швидко чума поширилася землями європейської частини середземноморського басейну, оскільки торгові судна швидко перенесли «чорну смерть» в Італію.
Найстрашнішими в епідемії для тогочасного люду були надзвичайна швидкість поширення містами та селами, а також «невблаганність» - заразитися і померти могли будь-хто: як королі, так і бідняки, як старі мудреці, так і молоді невігласи.
Найстрашнішими в епідемії для тогочасного люду були надзвичайна швидкість поширення містами та селами, а також «невблаганність» - заразитися і померти могли будь-хто: як королі, так і бідняки, як старі мудреці, так і молоді невігласи.
Картина Пітера Брейгеля Старшого «Тріумф смерті», сер. XVI ст.
Картина Пітера Брейгеля Старшого «Тріумф смерті», сер. XVI ст.
Франческо Петрарка (сучасник епідемії) так описував точасні події: "Рік 1348 був роком небачених лих. …Люди вмирали на полях, на дорогах, у лісах. Про них самих і про їх спорожнілі будинки, у яких нікого не залишилося в живих, знали тільки ворони. Позбавлені якої б то не було допомоги, немов прокляті людським суспільством, селяни щогодини чекали смерті та абсолютно закинули свої господарства... Чимало замків, що височіли над селами і зустрічали гостей скреготом підйомних мостів, сигналами труб варти, дзвоном дзвонів в каплицях, стояли тепер у мовчанні, і ніхто не знав, втекли звідти люди або померли".
Франческо Петрарка (сучасник епідемії) так описував точасні події: "Рік 1348 був роком небачених лих. …Люди вмирали на полях, на дорогах, у лісах. Про них самих і про їх спорожнілі будинки, у яких нікого не залишилося в живих, знали тільки ворони. Позбавлені якої б то не було допомоги, немов прокляті людським суспільством, селяни щогодини чекали смерті та абсолютно закинули свої господарства... Чимало замків, що височіли над селами і зустрічали гостей скреготом підйомних мостів, сигналами труб варти, дзвоном дзвонів в каплицях, стояли тепер у мовчанні, і ніхто не знав, втекли звідти люди або померли".
Картина Н. Пуссена «Чума в Ашдоді», поч. XVII ст.
Картина Н. Пуссена «Чума в Ашдоді», поч. XVII ст.
Бокаччо в «Декамероні» так описує ці події: "… наприпочатку хвороби набігали в чоловіків, як рівно і в жінок, у паху або попід руками такі пухлини, убільшки часом з добре яблуко чи яйце, котрі більші, а котрі менші: простий люд називав їх ґулями... Як спершу ґулі, так потім і плями … були нестеменною ознакою близької смерті… Рідко хто одужував, мало не всі помирали третього дня після появи вказаних прикмет, той раніше, той пізніше, здебільшого без гарячки чи ще чого такого".
Бокаччо в «Декамероні» так описує ці події: "… наприпочатку хвороби набігали в чоловіків, як рівно і в жінок, у паху або попід руками такі пухлини, убільшки часом з добре яблуко чи яйце, котрі більші, а котрі менші: простий люд називав їх ґулями... Як спершу ґулі, так потім і плями … були нестеменною ознакою близької смерті… Рідко хто одужував, мало не всі помирали третього дня після появи вказаних прикмет, той раніше, той пізніше, здебільшого без гарячки чи ще чого такого".
Ілюстрація з книги XVII ст., на якій зображено «чумного лікаря» в захисному одязі
Ілюстрація з книги XVII ст., на якій зображено «чумного лікаря» в захисному одязі
В той час вважали, що натертий воском довгий плащ, захисні окуляри, рукавички і ароматичні речовини у масці з дзьобом рятують лікарів від смертельної хвороби.
В той час вважали, що натертий воском довгий плащ, захисні окуляри, рукавички і ароматичні речовини у масці з дзьобом рятують лікарів від смертельної хвороби.
Того часу була поширеною думка, що чума є карою людству за гріхи, тож зупинити епідемію намагалися за допомогою різних ритуалів, які на місцях вигадували священики. Окрім того, люди намагалися знайти винних у своїх бідах, адже, на їх думку, Господь не міг карати безвинних. Саме через такі домисли почали з особливим натхненням шукати відьом, громити іновірців (особливо іудеїв).
Того часу була поширеною думка, що чума є карою людству за гріхи, тож зупинити епідемію намагалися за допомогою різних ритуалів, які на місцях вигадували священики. Окрім того, люди намагалися знайти винних у своїх бідах, адже, на їх думку, Господь не міг карати безвинних. Саме через такі домисли почали з особливим натхненням шукати відьом, громити іновірців (особливо іудеїв).
Церква суворо засуджувала самосуд і всіляко намагалася не допустити кровопролиття, втім це далеко не завжди це вдавалося.
Церква суворо засуджувала самосуд і всіляко намагалася не допустити кровопролиття, втім це далеко не завжди це вдавалося.
Лікарі носили спеціальний чорний щільний одяг, а обличчя закривали маскою з дзьобом, в який вкладали різні ароматичні трави. Втім, такі заходи практично не допомагали, і чимало лікарів стали жертвами чуми.
Лікарі носили спеціальний чорний щільний одяг, а обличчя закривали маскою з дзьобом, в який вкладали різні ароматичні трави. Втім, такі заходи практично не допомагали, і чимало лікарів стали жертвами чуми.
Насправді, єдиним способом зупинити чуму став суворий режим карантину в епіцентрах епідемії, який на місцях впроваджували представники світської (державної) влади. Зокрема, заборонялися велелюдні зібрання, закривалися таверни тощо. Померлих від чуми намагалися якнайшвидше поховати. Згодом над багатьма спільними похованнями встановлювали пам’ятники-колони, яких й нині безліч у містах Європи.
Насправді, єдиним способом зупинити чуму став суворий режим карантину в епіцентрах епідемії, який на місцях впроваджували представники світської (державної) влади. Зокрема, заборонялися велелюдні зібрання, закривалися таверни тощо. Померлих від чуми намагалися якнайшвидше поховати. Згодом над багатьма спільними похованнями встановлювали пам’ятники-колони, яких й нині безліч у містах Європи.
«Чорна смерть» мала значні наслідки в усіх сферах тогочасного суспільства.
«Чорна смерть» мала значні наслідки в усіх сферах тогочасного суспільства.
Від чуми в Європі померло дуже багато люду. Втім, різні країни та частини Європи зазнали різних втрат – за підрахунками вчених від 30 до 60 %. Так, в Норвегії внаслідок чуми вимерло близько 3/4 населення і майже уся знать.
Від чуми в Європі померло дуже багато люду. Втім, різні країни та частини Європи зазнали різних втрат – за підрахунками вчених від 30 до 60 %. Так, в Норвегії внаслідок чуми вимерло близько 3/4 населення і майже уся знать.
Чумна колона у Відні
Чумна колона у Відні
Зменшення кількості працездатного населення призвело до збільшення оплати праці.
Зменшення кількості працездатного населення призвело до збільшення оплати праці.
Багато цехів, які раніше були практично закритими і де ремесло передавалось за спадком, були змушені запрошувати всіх бажаючих. Це призвело до значного переселення людей з сіл в міста. Подібним чином було змушене поповнювати свої лави духівництво, а також лікарський стан.
Багато цехів, які раніше були практично закритими і де ремесло передавалось за спадком, були змушені запрошувати всіх бажаючих. Це призвело до значного переселення людей з сіл в міста. Подібним чином було змушене поповнювати свої лави духівництво, а також лікарський стан.
Через значне зменшення кількості селян феодали змушені були йти на поступки, значно розширивши їх права та зменшивши побори. В цей час впали вартість землі і орендна плата, помітно знизився лихварський процент.
Через значне зменшення кількості селян феодали змушені були йти на поступки, значно розширивши їх права та зменшивши побори. В цей час впали вартість землі і орендна плата, помітно знизився лихварський процент.
Через брак чоловіків до сфери виробництва почали залучатись жінки. Таким чином, в жінок-містянок стало більше можливостей для самореалізації та фінансової незалежності.
Через брак чоловіків до сфери виробництва почали залучатись жінки. Таким чином, в жінок-містянок стало більше можливостей для самореалізації та фінансової незалежності.
У зв’язку з пандемією в різних країнах почали приділяти більше уваги чистоті на вулицях та особистій гігієні населення.
У зв’язку з пандемією в різних країнах почали приділяти більше уваги чистоті на вулицях та особистій гігієні населення.
Карта поширення епідемії чуми в світі
Карта поширення епідемії чуми в світі
Для допитливих!
Для допитливих!
Як виникла епідемія чуми в світі?
Як виникла епідемія чуми в світі?
Вважається, що першопричиною епідемії була зміна клімату на планеті, а саме тогочасне глобальне похолодання, що призвело на початку 1330-х років до великого голоду. На території завойованої монгольською імперією Юань держави Південна Сун похолодання та голод спричинили міграцію великої кількості гризунів з пустельних рагіонів до місць проживання людей. Саме в пустелі Гобі, що поблизу сучасного монголо-китайського кордону, серед гризунів (мишей, щурів, бабаків, зайців) почалось поширення інфекційних хвороб). Вживання в їжу м'яса деяких з цих тварин (скоріш за все бабаків), стали причиною епідемії невідомої хвороби серед людей. Як наслідок, в 1331 р. на території сучасної китайської провінції Хенань загинуло близько 90% людей.
Вважається, що першопричиною епідемії була зміна клімату на планеті, а саме тогочасне глобальне похолодання, що призвело на початку 1330-х років до великого голоду. На території завойованої монгольською імперією Юань держави Південна Сун похолодання та голод спричинили міграцію великої кількості гризунів з пустельних рагіонів до місць проживання людей. Саме в пустелі Гобі, що поблизу сучасного монголо-китайського кордону, серед гризунів (мишей, щурів, бабаків, зайців) почалось поширення інфекційних хвороб). Вживання в їжу м'яса деяких з цих тварин (скоріш за все бабаків), стали причиною епідемії невідомої хвороби серед людей. Як наслідок, в 1331 р. на території сучасної китайської провінції Хенань загинуло близько 90% людей.
Цікавий факт! Невідомо з яких причин, втім епідемія чуми оминула деякі регіони Європи, зокрема Богемію, Саксонію, Сілезію, Наварру, Фінляндію і деякі регіони Італії, Баварії, Фландрії та Франції. В Азії епідемії смертельної смертельної уникли Корея та В'єтнам.
Цікавий факт! Невідомо з яких причин, втім епідемія чуми оминула деякі регіони Європи, зокрема Богемію, Саксонію, Сілезію, Наварру, Фінляндію і деякі регіони Італії, Баварії, Фландрії та Франції. В Азії епідемії смертельної смертельної уникли Корея та В'єтнам.
Чи відома точна кількість загиблих від "Чорної смерті"? Нині встановити точну кількість померлих від епідемії чуми неможливо. За розпорядженням папи Климента VI була зроблена спроба підрахувати кількість померлих від епідемії цієї смертельної хвороби у західноєвропейських країнах. Було встановлено, що у Західній Європі померло від "Чорної смерті" майже 24 млн людей (31% тогочасного населення). З цим погоджується і багато сучасних вчених. Науковці припускають, що в Європі і на Близькому Сході від епідемії чуми померло від 30 до 50% населення, в Китаї — до 50%, а вцілому по світу — 25%, тобто більше 70 млн осіб.
Чи відома точна кількість загиблих від "Чорної смерті"? Нині встановити точну кількість померлих від епідемії чуми неможливо. За розпорядженням папи Климента VI була зроблена спроба підрахувати кількість померлих від епідемії цієї смертельної хвороби у західноєвропейських країнах. Було встановлено, що у Західній Європі померло від "Чорної смерті" майже 24 млн людей (31% тогочасного населення). З цим погоджується і багато сучасних вчених. Науковці припускають, що в Європі і на Близькому Сході від епідемії чуми померло від 30 до 50% населення, в Китаї — до 50%, а вцілому по світу — 25%, тобто більше 70 млн осіб.
Page updated
Google Sites
Report abuse