До прийняття християнства скандинави мали свої розвинуті вірування, які були основою для формування культури (літературних пам’яток, мистецьких об’єктів, повсякденних норм поведінки та ритуальних дій). Ці вірування можна назвати язичницькими – скандинави визнавали багатьох богів, які відповідали за різні природні та суспільні явища (грозу, війни тощо). Вищим богом був Одін, поряд із ним особливо вшановували ще дванадцять. У скандинавських віруваннях дуже важливою є ідея міцного зв'язку минулого, теперішнього та майбутнього і світів богів, людей, померлих, міфічних істот.