В основному інформацію про ці вірування ми знаємо з двох текстів «Старшої Едди» та «Молодшої Едди» (ХІІІ ст.), записаних на основі давньоскандинавських поетичних творів – скальдів, у яких описано героїчні події минулого, сучасності та майбутнього.

У давніх скандинавів був особливий тип писемності – руни. Це символи, які позначали літери, слова або й словосполучення,в залежно від контексту. Здебільшого їх вирізьблювали на дереві, камені тощо з магічною метою або як меморіальні написи. Проте мали вони й повсякденне призначення – записати ім’я володаря певної речі. Окрім того, на основі рун скандинави розробили власні календарі.