У ІІІ–ІV ст. натиск варварів на кордони Римської імперії посилюється. Варварські племена об’єднувались у союзи та обирали собі вождів. У 70-х роках ІV ст. на північних берегах Чорного моря з’явилися кочові племена гунів, які прийшли в Європу з Центральної Азії. Рухались вони на захід величезною ордою верхи на конях та повозках. Під їх натиском деякі європейські племена мусили переселятися на інші території. Історики називають цей рух племен Великим переселенням народів.
Що спонукало народи до переселення в V ст.?
Серед основних причин переселення племен дослідники називають:
1) приріст населення, що збільшило потребу варварських народів в пасовиськах та орних землях;
2) різка зміна клімату, а саме в ІІІ‑ІV ст. відбулося суттєве похолодання призвело до зменшення врожаїв, зумовило зміни тваринного та рослинного світу Європейського континенту;
3) нестача земель
4) прагнення вождів та племінної знаті варварських племен до загарбання нових земель та захоплення здобичі;
5) тиск кочівників зі Сходу.
Все це спонукало варварські народи шукати нове середовище для проживання. В таких умовах територія Римської імперії (Середземномор’я) була найбільш привабливою для них: теплий середземноморський клімат, багаті міста та маєтки знаті з доглянутими полями, садами та виноградниками.