«Існує багато проявів особистої кріпосної залежності. Адже частина кріпаків настільки підлеглі своїм сеньйорам, що ці сеньйори можуть розпоряджатися усім їхнім майном, мають над ними право життя і смерті, можуть кидати їх до в’язниці за своїм бажанням – винуватих чи безвинних – і ні перед ким за це не відповідають, хіба що перед самим Богом. З іншими поводяться милосердніше, бо за життя сеньйори не можуть нічого від них вимагати.., окрім їхніх чинів, ренти та повинностей… І коли вони помирають чи одружуються на вільних жінках, усе їхнє майно… дістається сеньйору… І якщо кріпак помирає, немає в нього спадкоємця, окрім сеньйора, і дітям кріпака нічого не дістається, якщо вони не заплатять викуп сеньйорові».