Освітнє середовище

4.4.1. Освітнє середовище.

Освітній простір розглядається як специфічна комунікативна система, середовище взаємодії усіх учасників освітнього процесу, у якому можна самостійно здобувати знання.

Освітнє середовище – це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні. (В.А. Ясвін)

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту» (ст. 53, 54, 55), Закон «Про загальну середню освіту» (ст. 7, 9, 10).

4.4.1.1. Основні складові освітнього середовища:

- безпечні та комфортні умови освітньої діяльності:

ü стан будівлі, приміщень, подвір’я, універсальний дизайн;

ü допоміжні приміщення;

ü норми наповнюваності класів, груп;

ü стан навчального обладнання та його відповідність освітній діяльності;

ü дотримання вимог безпеки життєдіяльності;

ü забезпечення умов для здорового харчування;

ü безпечний Інтернет;

ü медіа грамотність;

- освітнє середовище вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації:

ü психологічна та фізична безпека учасників освітнього процесу;

ü адаптація учнів;

ü протидія булінгу, дотримання правил поведінки;

ü наскрізний соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу;

- інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище:

ü створення умов для учасників освітнього процесу з особливими потребами;

ü постійний зв'язок з родинами здобувачів освіти;

ü створення умов для саморозвитку учнів;

ü мотивація учнів до оволодіння ключовими компетенціями;

ü доступ учнів до різних джерел інформації, можливості здобувати освіту за різними формами, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії окремим здобувачам освіти.

4.4.1.2. Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

- забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу;

- створення належних умов для харчування;

- формування у здобувачів освіти компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

- впровадження демократичної культури, захист прав усіх учасників освітнього процесу і формування демократичних цінностей;

- запобігання та протидія таким негативним явищам, як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

- формування в учасників освітнього процесу навичок безпечної поведінки в Інтернеті;

- формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

- запобігання та протидія торгівлі людьми;

- формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

- формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

- профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

- профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

- формування творчого середовища, залучення учнів у позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою позитивної самореалізації, соціалізації;

- налагодження співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

4.4.1.3. Складові антибулінгової політики у закладі освіти:

- вивчення ситуації (аналіз звернень та чинників, анкетування, тренінги тощо);

- створення робочої групи;

- розроблення Плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля;

- ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибулінговою політикою та її складовою – Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню);

- схвалення документу рішенням педагогічної ради, затвердження керівником закладу та оприлюднення.

4.4.1.4. Принципи побудови антибулінгової політики:

- антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу, як Статут, правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству;

- антибулінгова політика стосується кожного;

- будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;

- кожен має почуватися захищеним;

- надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);

- будь-які прояви булінгу розглядаються дуже уважно та серйозно;

- постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;

- успішність виконання антибулінгової програми – це питання кожного у закладі освіти;

- антибулінгова політика - це співпраця з територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей тощо;

- без залучення батьків або інших законних представників дітей до побудови антибулінгової політики школи неможливо забезпечити її цілісність і послідовність.

4.4.1.5. Формування в закладі інклюзивного, розвивального та мотивуючого освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

4.4.1.5.1. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб (ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб. 4.4.1.5.2. Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (ст.20 Закону України «Про освіту») та забезпечує здобувачів освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

- необхідними ресурсами освітнього процесу;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

4.4.1.5.3. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей може бути реалізоване шляхом упровадження індивідуального (сімейного, екстернату, педагогічного патронажу) навчання на підставі відповідних рішень за бажанням батьків. Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. 4.4.1.5.4. Універсальний дизайн передбачає планування навколишнього середовища так, щоб у ньому було якомога комфортніше усім людям, незалежно від їхнього віку та фізичних чи когнітивних можливостей, без необхідності використання допоміжних (адаптивних) засобів.

4.4.1.5.5. Принципи універсального дизайну закладу освіти:

- принцип рівності та доступності середовища для кожного: дизайн має бути призначений для використання особами з різними фізичними та когнітивними можливостями;

- гнучкість у використанні середовища: дизайн пристосовано до потреб і можливостей багатьох осіб. В організації освітнього процесу – це використання гнучких методів навчання, викладання, пристосування навчального матеріалу, програм до особливостей розвитку дитини. 3. Простота та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти користувачів, мовного рівня та віку;

- сприйняття інформації, незважаючи на сенсорні можливості користувачів (використання світла, кольору, текстури);

- терпимість до помилок користувачів: дизайн зменшує можливі наслідки несподіваних і ненавмисних дій;

- не призводить до втоми: дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси користувачів;

- наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді, незважаючи на фізичні розміри, стан та мобільність користувача.

4.4.1.5.6. Форми розумного пристосування в організації освітнього середовища:

- внесення змін чи модифікацій до будівель як ззовні, так і всередині: встановлення пандусу, зміна розміру дверного проходу, встановлення автоматичних дверей, перефарбування приміщення в контрастні кольори тощо;

- пристосування (модифікація) простору: доступність туалетних кімнат, достатній для пересування простір між меблями у класних кімнатах, зонування приміщення;

- інформативність: позначки, написи на дверях, вказівники;

- обладнання: підйомники, лампи на столах, меблі, висота яких регулюється. 4.4.1.5.7. Підготовка освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами включає:

- облаштування освітнього середовища (доступність);

- забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно - дидактичними посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб здобувачів освіти;

- облаштування ресурсної кімнати;

4.4.1.5.8. Забезпечення освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами включає:

- створення робочої групи з проблеми адаптації дітей з ООП в освітньому процесі;

- проведення консультацій з батьками з особливостей навчання і розвитку дитини;

- проведення консультації з учителями, які навчали дитину в попередні роки або у інших закладах освіти;

- аналіз особливостей психофізичного розвитку учнів з ООП, соціальних умов розвитку;

- виявлення разом з учнями і практичним психологом труднощів і проблем, які вони відчувають при сприйнятті навчального матеріалу;

- зосередження уваги на сильних сторонах учня під час проведення навчальних занять, підтримка позитивної мотивації навчання;

- створення команди психолого-педагогічного супроводу дитини;

- співпраця з інклюзивно-ресурсним центром.

4.4.1.5.9. Освітні технології та методики у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами:

- особистісно орієнтоване навчання;

- індивідуальна освітня траєкторія;

- формувальне оцінювання;

- SMART-технології;

- піскова терапія;

- арт-терапія;

- ігрова терапія.

4.4.1.5.10. Небажані освітні технології і форми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами:

- пояснення у формі лекцій;

- заучування тексту підручника;

- поділ дітей на групи за здібностями;

- використання оцінювання як спосіб покарання або рейтингування учнів. 4.4.1.5.11. Мотивуюче освітнє середовище передбачає:

- максимальне залучення учасників освітнього процесу до прийняття рішень щодо змін в організації освітнього середовища;

- дотримання балансу у «володінні» та «залученості» до формування освітнього середовища;

- забезпечення динамічності освітнього середовища;

- проведення навчальних занять поза межами класу.

4.4.1.5.12. Здоров’язбережувальне освітнє середовище керується принципом послідовності та позитивного прикладу.

4.4.1.5.13. Мотивація учнів до здорового способу життя передбачає наступні кроки:

- перерви під час уроків для вправ;

- спільні заходи для шкіл на свіжому повітрі;

- політика «розумного використання».

4.4.1.5.14. Простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації. Освітня діяльність у закладі освіти неможлива без створення інформаційного простору, використання інформаційних ресурсів та комунікацій між учасниками освітнього процесу. Під впливом процесів глобальної інформатизації змінюються мета і завдання освітнього закладу, вони стають більше особистісно-орієнтованими, спрямованими, у тому числі, на формування та розвиток здібностей учнів і вчителів щодо опрацювання освітньої інформації. Шкільна бібліотека має трансформуватися на сучасний інформаційно-методичний центр, який поєднує в собі інформаційну, освітню, розвиваючу, культурну, виховну, дозвіллєву функції.

4.4.1.5.15. Завдання шкільної бібліотеки:

- інформаційний супровід освітнього процесу;

- формування в учасників освітнього процесу інформаційної компетентності;

- зберігання інформаційних ресурсів, створених у закладі освіти;

- створення архіву відео- й аудіоматеріалів про заходи, проведені в закладі освіти, урочисті зібрання, пам’ятні дати.

4.4.2. Вимоги, критерії та індикатори оцінювання якості напряму «Освітнє середовище закладу освіти» (Додаток 1)

Вимога 1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

Критерій 1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

Критерій 2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

Критерій 3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

Критерій 4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

Критерій 5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

Критерій 6. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

Критерій 7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

Вимога 2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Критерій 1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

Критерій 2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

Критерій 3. Керівник та заступники керівника (далі - керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

Вимога 3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Критерій 1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

Критерій 2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)

Критерій 3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

Критерій 4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

Критерій 5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

4.5. Вимоги самооцінювання роботи ЗО визначені відповідно Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (п. 6), з урахуванням методичних рекомендацій та враховуючи актуальні проблеми розвитку закладу.

4.6. Критерії самооцінювання - мірила для оцінювання виконання вимоги, узагальнені показники якості. Це м’які орієнтири (формалізований опис) того, до чого прагне школа.

4.7. Індикатори самооцінювання - уточнені показників вимірювання критеріїв (уточнені мірила для оцінювання якості).