Дата публікації допису: Jan 04, 2015 12:25:30 AM
Оля Коляда,
лідер учнівського самоврядування, волонтер
Декілька днів тому, в останні дні листопада, в Сокалі відбувся осінній бал. Не дарма ми обрали такий час, бо 3 грудня – це міжнародний день інвалідів. Але у нас так говорити не прийнято. Пишучи «ми», я маю на увазі волонтерську команду, яка сформована з учнів Забузької школи та читачів бібліотеки села Забужжя. Цих людей з обмеженими можливостями ми називаємо нашими друзями. Бо ж дружба, спільні інтереси, музика, фотосесії, пікніки, розмови, навчання та тренінги – це те, що нас об’єднує. Це чудове свято для наших товаришів організувала Районна асоціація інвалідів та бібліотека села Забужжя.Давайте задумаємось, у нас, здорових і повноцінних людей, є безліч днів, які можна пригадати з радістю, погортати фотографії, переглянути вкотре подарунки і згадувати ці дні, поки щось яскравіше не заповнить нашу пам’ять. На жаль, у цих людей таких справжніх днів практично немає. Але на осінньому балі ми старалися зробити їм свято і я думаю нам це вдалось. Знаєте, я помітила, що усмішки не сходили з обличчя наших друзів, вони начебто вирвались з цих рамок, які перед ними поставило суспільство. В їхніх очах горів вогник надії і порятунку. Мені стало краще, просто від того, що ми є волонтерами і можемо комусь подарувати щастя. Ще величезне спасибі учасникам Народного дому м.Сокаль, вони потішили нас усіх своїми танцями і співом. Влада м. Сокаль також зверталася до наших друзів, вони подякували нам за те, що в такий похмурий день ми всі зібралися, не побоялися холоду і дощу, адже люди, з якими ми мали справу того дня – сильні духом і вони сміло переступають через усі життєві перешкоди. Також міський голова Сокаля повідомив, що у місті протягом року були понижені тротуари. Це дійсно важливо для наших друзів, проте увага, якої вони так потребують – важливіша.
Протягом усього дня ми раділи, танцювали, спілкували і все було, як у звичайних людей одного незвичайного дня.
Прошу лиш одне! Не будьте байдужими! Спробуйте зрозуміти цих людей і допомогти їм. Я запевняю вас, якщо ви це зробите, то у вас з’явиться неймовірне відчуття, це так начебто хтось зігрів душу. Я думаю, що це любов і людяність дають про себе знати. Випромінюйте радість, щастя, доброту і цінуйте життя!