БУЛІНГ
Відеоролик „Ми - проти насильства” (в рамках інформаційної кампанії "16 днів проти насильства")
https://nssu.gov.ua/domashnye-nasilstvo/inform_karta
https://drive.google.com/file/d/1la749daWpHC_n5_A0ubb92V-UlwWG8jq/view
З метою якісного реагування на порушення ваших прав і свобод звертайтеся:
Служба у справах дітей (03257) 7-20-42 м. Сокаль, вул. Шептицького, 61/2
Сокальське відділення поліції (03257) 2-22-54 м. Сокаль, вул. Адама Міцкевича, 9
Сокальське Бюро правової допомоги 0800213103, (03257)7-21-14 або 7-21-37 м.Скаль, вул. Адама Міцкевича, 5
Анонімна Скринька довіри (для учнів, батьків, вчителів Забузької школи) dovira55@meta.ua
Зразок заяви
Керівнику
Забузької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Айриш О.Б.
ПІБ (заявника/постраждалого(повністю)
статус (постраждалий чи свідок булінгу),
повна дата народження,
адреса фактичного проживання,
контактний телефон
Заява
Я, ПІБ, інформую про випадок булінгу (цькування) щодо вчинення до мене (або вказати ПІБ постраждалого) з боку осіб, які були присутні (ПІ) або прізвище та ім’я булера.
(Далі в довільній формі викладаються всі обставини, причини, тривалість, можливі попередні прояву булінгу).
До заяви додаю фото- та відеоматеріали (за наявності).
Дата Підпис
Лист МОН № 1/9-207 від 13 квітня 2020 р.
tp://www.stopbullying.com.ua/Булінг - ми всі можемо допомогти це зупинити
http://elibrary.kubg.edu.ua/16977/1/Zhuravel_Liakh_Snitko_BMR_KSPSR_IL.pdf
Булінг, або шкільне цькування: налякати поліцією не вдасться, що ж робити
Не смійся з мене:просвітницько-профілактична програма тренінгових занять
Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля
Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення
Профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект
Тренінгові заняття «СТОП-Булінг»
КІБЕР-БУЛІНГ АБО АГРЕСІЯ В ІНТЕРНЕТІ: СПОСОБИ РОЗПІЗНАННЯ І ЗАХИСТ ДИТИНИ
Булінг у школі: в небезпеці педагог
Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити
Як виявити жертву цькування у школі. Алгоритм для батьків
Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу агресію
Як подолати булінг, на думку молоді
Булінг (цькування) у школах: як допомогти потерпілому, агресору та запобігти булінгу
Офіційний вебсайт системи Безоплатної правової допомоги (https://legalaid.gov.ua/)
Де можуть допомогти в разі булінгу
Поліція - всеукраїнський телефон Національної поліції України – 102
У Міністерстві юстиції України пропонують звертатися за юридичною консультацією в єдиний контакт-центр юридичної допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – слід звернутися у Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Перелік нормативно-правових актів
Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства
1. Закон України «Про охорону дитинства»
2. Закон України «Про захист суспільної моралі»
3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
4. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
7. Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
9. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами, Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
10. Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України”
11. «Нова українська школа»: концептуальні засади реформування середньої школи
12. Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”
13. Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”
14. Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293”
15. Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 “Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей”
16. Лист МОН від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”
17. Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”
18. Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII”
19. Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)”
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “”всі так роблять””, або “”він заслуговує на це””.
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “”хлопчики завжди будуть хлопчиками”” або “”глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства””.
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Як батькам і школі запобігти булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.
Джерело:http://cupovka.edu.kh.ua/psihologichna_sluzhba_shkoli/buling_u_shkoli/?pvi=no
Булінг: що це таке і як з ним боротися?
Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене серед підлітків. 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.
Ознаки того, що дитину цькують:
відмова іти до місця навчання з різних причин – «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»;
відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах;
психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції;
обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті;
бажання іти до навчального закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Що робити батькам?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне.
ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити. Розповісти на що інші люди мають право, а на що не мають.
СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до учбового закладу. Спершу дізнатися у дитини, що вона думає про існуючу ситуацію, і підтримати її. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до учбового закладу.
Або ж, коли застосовується фізична сила – в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до учбового закладу.
Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, або майстра виробничого навчання, щоб не допускати насилля.
З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через навчальний заклад або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.
Якщо булінг триває кілька місяців, – БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про навчання, розумійте їхні проблеми.
Наслідки
Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше – це замкнутість.
Психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх – це підліткові суїцидальні думки.
Безпека дітей в Інтернеті
З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв’язку із цим виникають Інтернет-ризики для дітей:
«дорослий» контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю;
незаконний контент: порнографія;
он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, участь у небезпечних квестах, сексуальної експлуатації тощо;
розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин;
контент, що може задати фінансових збитків – короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо;
Інтернет-залежність.
Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:
1. Виконання трьох основних правил:
Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:
регулярно обновляйте операційну систему;
використовуйте антивірусну програму;
застосовуйте брандмауер;
створюйте резервні копії важливих файлів;
будьте обережні при завантаженні нових файлів;
Захистіть себе в он-лайні:
з обережністю розголошуйте особисту інформацію;
думайте про те, з ким про що розмовляєте;
пам’ятайте, що в інтернеті не вся інформація надійна та не всі користувачі відверті;
Дотримуйтеся правового поля.
законів потрібно дотримуватися навіть в інтернеті;
дотримуйтеся загальноприйнятих норм спілкування;
при роботі в Інтернеті не забувайте піклуватися про інших так само, як про себе.
2. Створіть безпечну зону та контролюйте дотримання дитиною меж цієї зони.
Постарайтеся разом з дитиною знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. Ви можете заблокувати для дитини доступ до сайтів, які містять матеріали, визначені як небезпечні (порнографія, насильство, суїцид тощо).
Джерело:http://vpu40.ptu.org.ua/vyhovna-robota/sotsialni-pytannya/