Урок доброти Гуманне ставлення до тварин

Дата публікації допису: Oct 01, 2020 5:25:27 PM

З 5-6 жовтня 2020 р. в Забузькій ЗШ І-ІІІ ст. відбулися уроки доброти «Гуманне ставлення до тварин».

Урок доброти відбувся в 1 класі, вчитель Смілка Ганна Петрівна. На уроці вчитель розповіла про Всесвітній день тварин, діти подорожували світом та дізналися в якому місті і чому поставлено пам’ятник тваринам. Діти презентували свої невеличкі проєкти «Мій домашній улюбленець». Проведено ігри «Хто?Де?Як?», «Правильно чи хибно», інформаційну хвилинку «Тварини-метеорологи».

У 2 класі, вчитель Бобровська Ірина Іванівна розповіла дітям про Міжнародний день тварин, діти дізналися «Як потрібно доглядати за тваринами», домашнім тваринам обов’язково потрібно створити умови спокою, турботи… жодної тривожності. Проведено цікаві ігри, кросворди. Учениця Галус Яна принесла до класу хом’ячка, розповіла як потрібно доглядати за ним (дуже порадувала своїх однокласників).

У 3-4 класах вчитель Ракобовчук Ірина Миколаївна провела майстер – клас з паперкрафту «Лісове оленятко», основним месенджером майстер-класу це - «Волю диким тваринам!», дикі тварини мають перебувати на волі, це їхній найкращий природній стан.

Вони вміють дооовго нас слухати, не перебивати, не осуджувати, тримати таємниці, вони позитивні, вірні, не здатні до підлості...Хто вони? Дивись фото найкращих друзів...

(до Дня гуманного ставлення до тварин)

Ми відповідаємо за тих, кого приручили

Сент Екзюпері

Проведено онлайн-виставка 1-11 класів «Мої домашні улюбленці» на сторінці фейсбук загальнодоступна група Забузька ЗШ І-ІІІ ст. (72 фотографії / 152 учнів в школі).

Конкурс віршів про тварин, переможці:

Коновалець Тетяна, 4 клас

Мій котик

Рудий красень, що казати,

любить солодко він спати.

Довгі вуса, добрий нюх,

хитрі очі, гострий слух.

Він поважно походжає

сірих мишок поїдає.

Коли настрою немає,

котик мені допомагає.

На коліна сяде та й муркоче,

вусами мене лоскоче

Горилюк Софія, 6 клас

Найкращий подарунок

Мій котик Люсік –

шотландський висловухий –

Муркоче, мов пісню співа,

а спить як те немовля.

Ходить поважний такий,

хвіст догори підніма -

от такий наш Люсік щодня.

Ще любить наш котик

рідесеньку кашку,

а в ній маж бути корм або м’яко.

нечутними кроками ходить по хаті,

а потім помиється – і ляже спати.

Зорі вже світять у наше вікно,

а Люсьо ще спить, йому все одно.

Затишно котику в наші оселі,

і ми біля нього щасливі й веселі.

В дарунок мені татусь Люсіка дав,

щоб він у негоду мене розважав.

тож дякую долі за це подарунок,

що колись умістився в маленький пакунок.

Більше фото на https://www.facebook.com/groups/1554917281234124