Лінійка-реквієм "Дзвони Чорнобиля 1986-2016"

Минуло 30 років з моменту аварії на чорнобильській електростанції, яка спричинила найбільшу в історії людства техногенну соціально-екологічну катастрофу. Сотні тисяч квадратних кілометрів радіоактивно забруднених територій, багатомільярдні економічні втрати, сотні тисяч евакуйованих та переселених людей, сотні тисяч учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС – поламані долі, втрачене здоров’я і життя, – все це лише деякі з довгого переліку наслідків аварії, яка стала національною трагедією України.

Учні школи взяли активну участь у Всеукраїнському конкурсі «Чорнобильська катастрофа: 30 років опісля – що далі?» , у номінації вірш, малюнок.

30 літ тому …

Бринить весна, усе цвіте й буяє,

співа душа, летить аж до небес.

та кожен хай в серці своїм згадає

цю чорну дату на Чорнобильській АЕС.

Це 30 літ тому в прекрасну днину,

в квітневу пору увірвався смутку час,

завмер весь світ у цю тяжку годину,

накрила хмара попелу всіх нас.

І був це бій з незвіданим, підступним

й таким страшним і грізним ворогом людей –

це атом, радіація і біль наступним

всім поколінням нашим й наших всіх дітей.

Відважно наші люди захищали,

йшли у вогонь, рятуючи чуже життя.

І сотні з них своє там занедбали

з надією на новий день, і світле майбуття.

Спустошено стоїть примара-місто Прип'ять

й реактор цей пекельний давно спить.

Та в душах наших тліє смуток й пам'ять

і вогник болю до сих пір болить.

Дацишин Яна (учениця 4 класу)

Чорнобиль

Я пам'ятаю той квітень,

коли земля у веснянім розмаю,

коли молодий і так хочеться жити !

А тебе на реактор – бо треба гасити !!!

Аби зупинити ту чорну потвору,

що невидивим цезієм,

падала до кожного двору.

Моя земля, моя Україна,

у лоні отруєна ще ненароджена дитина,

на цвіт яблуневий – чорна хустина.

На чорному небі, ясніше видніються зорі

сини Твої, ненько, свою справжність

показують в горі.

Хохонь Оксана (учениця 8 класу)