Волонтерська діяльність

Волонтерський рух для молодих людей є невичерпним джерелом надбання громадянської освіти, можливості вчитися та сприяти розвитку солідарності у країні, можливості реалізувати себе у служінні суспільству, а для старшого покоління можливістю допомогти і окремій людині, і суспільству в цілому.

Зміст і мета руху

Згідно із Загальною декларацією прав людини 1948 р. та Міжнародною конвенцією про права дитини 1989 р. волонтери розглядають свою діяльність як інструмент соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку.

Волонтерство:

• це добровільний вибір, що виявляє особисті погляди і позиції;

• це активна участь громадянина у житті людських спільнот;

• сприяє покращанню якості життя, особистому росту та поглибленню відчуття солідарності;

• виражається, як правило, в спільній діяльності у рамках різного роду асоціацій;

• сприяє реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру у суспільстві;

• сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та професій.

Основні принципи руху

Волонтери дотримуються та використовують на практиці такі основні принципи:

• визнають право на об'єднання за всіма чоловіками, жінками та дітьми незалежно від їх расової приналежності, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища;

• поважають гідність та культуру всіх людей;

надають допомогу, безкоштовні послуги особисто або організовано -в дусі партнерства і братерства;

• визнають рівну важливість особистих і колективних потреб, сприяють колективному забезпеченню цих потреб;

• ставлять перед собою мету перетворити волонтерство на елемент особистого розвитку, набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей шляхом стимулювання ініціативи та творчості людей, які при цьому мають можливість бути творцями, а не користувачами;

• стимулюють почуття відповідальності, заохочують сімейну, колективну та міжнародну солідарність.

Виходячи із основних принципів, волонтери повинні:

• сприяти тому, щоб особиста участь перетворювалася в колективний рух;

• активно підтримувати свої асоціації, бути відданими їх меті, знати їх політику та діяльність;

• прагнути в міру своїх здібностей та наявності вільного часу успішного завершення, згідно із взятою на себе відповідальністю, спільно розроблених програм;

• співпрацювати зі своїми колегами по асоціації в дусі взаєморозуміння та взаємної поваги;

• не ухилятися від нових завдань;

• не розголошувати конфіденційну інформацію, якщо така передбачається характером діяльності.

Зі свого боку, поважаючи права людини та основні принципи волонтер-ства, асоціації повинні:

• забезпечувати розумну регламентацію волонтерської діяльності, визначати межу добровільної співпраці, якісно формулювати та з повагою ставитися до функцій волонтерів;

• доручати кожному такий вид роботи, що йому найбільш підходить, при цьому забезпечити відповідні навчання та допомогу;

• регулярно підбивати підсумки діяльності і оприлюднювати їх;

• забезпечити, у разі необхідності, компенсацію ризику, пов'язаного з діяльністю волонтерів, а також шкоди, що ненавмисно завдана третій особі в результаті діяльності волонтерів;

• забезпечити доступ до волонтерської діяльності, відшкодовуючи у разі необхідності витрати;

• передбачити методи припинення волонтерами своєї діяльності як з ініціативи асоціації, так і з їх особистої.