Інклюзивна освіта

Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

• Посібник "Участь батьків в організації інклюзивного навчання"

                                                             Алгоритм дій керівника ЗЗСО при зарахуванні

дитини з особливими освітніми потребами до закладу

Порядок організації інклюзивної освіти у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» із змінами внесеними згідно постанови КМУ від 09.08.2017  № 588.

Зарахування дитини з ООП до школи та створення інклюзивного класу

При зарахуванні дитини з ООП до школи з подальшими відкриттям інклюзивного класу, окрім обов’язкового пакету документів, додатково подається витяг з протоколу засідання міської психолого-медико-педагогічної комісії у якому прописано психологічні особливості дитини та надано рекомендації для навчання дитини з ООП у спеціальному чи інклюзивному класі (додаток 1).

У рекомендаціях ПМПК слід звернути увагу на:

-  навчальну програму для дитини з ООП;

-  кількість корекційно-розвиткових годин при організації інклюзивної освіти;

-  потребу в психолого-педагогічному супроводі.

У разі, коли дитина має інвалідність, рекомендуємо попросити надати індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда (ІПР дитини-інваліда). Цей документ видається батькам в медичних закладах і в ньому зазначаються освітні потреби дитини, які повинні бути враховані при організації освітнього середовища за кошти державного бюджету).

Окрім заяви на зарахування дитини до закладу, подається заява одного із батьків або особи, яка їх замінює, щодо організації інклюзивної освіти. Керівник ЗЗСО повідомляє листом управління освіти щодо відкриття інклюзивного класу. До листа додаються завірені керівником ЗЗСО ксерокопії заяви одного із батьків або особи, яка їх замінює, щодо організації для дитини інклюзивної освіти та витягу з протоколу засідання ПМПК.

Управління освіти, молоді та спорту СРДА на підставі листа Директора ЗЗСО, видає наказ про відкриття інклюзивного класу у закладі. На підставі наказу РУОМС директор видає наказ по школі.

Для дитини з ООП, яка навчається за інклюзивною формою, розробляється індивідуальний робочий навчальний план (Додаток 2) відповідно листа МОН від 14.06.2018 № 1/9-325 « Про навчальні плани та організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році».

Індивідуальний робочий навчальний план може бути як окремим документом, так і додатком до робочого навчального плану школи. (Це залежить від дати написання заяви про організацію інклюзивної освіти і дати затвердження робочого навчального плану закладу).

У пояснювальній записці індивідуального робочого навчального плану обов’язково додатково вказується.

1.     Нормативна база України, щодо організації інклюзивного навчання.

2.     Типові навчальні плани, затверджений наказом МОН, відповідно до яких розроблено індивідуальний робочий навчальний план, а саме:

- номер додатку типового навчального плану, відповідно до якого організовано навчання у класі (інваріантна частина);

- номер додатку типового навчального плану для спеціальних класів у частині корекційно-розвиткової роботи (варіативна складова). (Додаток слід обирати відповідно до нозології дитини з ООП та рекомендацій ПМПК) (Додаток 2).

1.     Корекційно-розвиткові години не входять до гранично допустимого навантаження та не оцінюються, однак ведеться облік годин у журналах встановленого зразка.

2.     Перерозподіл годин.

НАКАЗИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Що важливо знати вчителю інклюзивного класу про дітей з розладами аутистичного спектру?

Розповідає дитячий психолог медичного центру психотерапії та психіатрії «Софія» Талтанова Олександра.

Хотілося б почати з того, що статистично діти з аутизмом отримують за день у 8 раз більше негативних коментарів, ніж інші діти. Це так званий цікавий факт для розуміння складності соціалізації дітей з РАС (розладами аутистичного спектру). Зрозуміло, що негативні зауваження ці діти отримують не просто так, бо вони дійсно відрізняються поведінко та реакціями від дітей без діагнозу аутизм, але не варто забувати, що дитина так себе поводить не за своїм бажанням.

Аутизм – розлад розвитку нервової системи, що характеризується соціальними порушеннями, порушеннями комунікації, повторюваною поведінкою, сенсорними порушеннями.

Розберемо ці порушення на прикладах:

• Діти з аутизмом не приймають зміни будь-якого характеру. Зміни викликають в них тривогу та відчуття небезпеки. Вони мають певні ритуали, виконання яких, заспокоює дитину;

• Відсутній інтерес до інших дітей та дорослих на такому рівні, як у інших дітей. Їм просто не цікаве звичайне спілкування;

• Вибірковість у їжі;

• Поганий зоровий контакт. Саме тому важливо, щоб вчитель не змушував дитину дивитися в очі під час того, як він розповідає матеріал. Це не допоможе у засвоєнні матеріалу, а навпаки може викликати тривогу;

• Великий відсоток дітей з аутизмом мають мовленнєві порушення (ЗМР, ехолалія, інверсія займенників, неологізми, мутацизм);

• Непереносимість шуму або різких звуків;

• Чутливість до яскравого світла;

• Негативна реакція на тактильний контакт;

• Чутливість до запахів.

Особливості гри дітей з аутизмом:

• • Зі звичайними іграшками діти з аутизмом зазвичай грають інакше, ніж інші діти: сортування іграшок за кольором, розкладання від найбільшого елементу до найменшого;

  • Ігри з предметами не іграшкового характеру (гвинтики, ґудзики, застібки, інструменти і т.д.);

  • Біг по колу, або як «маятник» зі сторони в сторону;

  • Дітям з аутизмом цікаво безліч разів включати, виключати світло, відкривати, закривати воду, пересипати якісь сипучі матеріали з однієї ємкості до іншої.

Це лише частина прикладів характеристик поведінки дітей з РАС. Для всіх, хто зіштовхується з темою аутизма вперше, важливо підкреслити, що один чи декілька симптомів з вищеперерахованіх на дає можливість ставити діагноз «аутизм». Це питання завжди має індивідуальних характер.

Рекомендації щодо психолого-педагогічного підходу до дітей з РАС в умовах інклюзивного класу:

• Чітко пояснюйте задачі та завдання, розділяю їх на маленькі елементи;

• Якщо дитина не реагує на вас, не повертає голову у вашу сторону, не дивиться в очі, то це не означає, що дитина вас не слухає;

• Враховуйте відношення дітей з аутизмом до тактильних контактів, їм може не подобатись звичайний доторк до плеча або раптовий поцілунок у щоку від однокласниці, це може спровокувати гіперемоційну реакцію. Тому проведіть бесіду з усіма дітьми класу щодо цього;

• Плануйте зміни, з якими має зіштовхнутися дитини. Завчасно попереджайте дитину та підготуйте її до цих змін;

• Уникайте під час розмови з дитиною жартів, метафор, сарказму і т.д. Дітям з аутизмом важко це зрозуміти та може збити їх з пантелику;

• Майте при собі, або біля дитини, різні сенсорні іграшки та обладнання, яке може допомогти дитині зняти сенсорну напругу та як наслідок, запобігти емоційних «спалахів»;

  • Завжди починати звертання до дитини з її ім’я. Говоріть спокійно, без різкого змінення інтонації; 

• Враховуйте чутливість дитини на яскраве світло або голосні звуки. Якщо, наприклад, дитина потребує сидіти у сонцезахисних окулярах на уроці, то не заперечуйте.

  • Джерело:https://kidway.in.ua/scho-vazhlivo-znati-vchitelyu-nklyuzivnogo-klasu-pro-dtei-z-rozladami-autistichnogo-spektru?utm_source=email&utm_medium=email&utm_campaign=rassilka_06_07_21&spush=emFidXp6aWFAdWtyLm5ldA==