Пам'ятаємо... АТО ГЕРОЇ

Молодшого сержанта Я. Слободюка хоронили з усіма почестями: біля труни стояла почесна варта, грав оркестр Національної Академії Сухопутних військ зі Львова. У кожного в душі стояла печаль, а серце огортала туга. Війна, яка, здавалось, так далеко, знову нагадала про себе: у домовині повернувся додому боєць із зони АТО. Важко передати словами біль втрати сина, батька, чоловіка.

…Спочатку відбулася панахида за покійним у його власному домі, яку відслужили канцлер СокальськоЖовківської єпархії Роман Синицький, митрофорний протоієрей, настоятель катедрального храму св. ап. Петра і Павла м. Сокаль о. Ярослав Кащук, декан Сокальський, о. Петро Звір разом зі священнослужителями різних конфесій зі Сокаля та навколишніх сіл.

Звертаючись до присутніх, о. Я. Кащук сказав, що сьогодні ми зібралися тут, щоб віддати шану блаженної пам'яті воїну Ярославу і на крилах християнських молитов відпровадити його в останню путь, похристиянськи висловити співчуття родині та підтримати її у цю важку хвилину. Він наголосив, що, на жаль, війна забирає нові жертви. І українським військовим доводиться платити дуже дорогою ціною за наш мир і спокій ціною власного життя. Він нагадав усім Біблійний вислів, що "немає вищої любові понад ту, коли хтось життя віддає за друзів своїх". Та хотілося, щоб якнайскоріше настав мир, і більше ніколи матері, дружини та діти не хоронили своїх синів, чоловіків та батьків, які загинули в АТО.

Згодом багаточисельна колона з тілом загиблого під похоронні мелодії духового оркестру, які чергувалися зі співом хористів Забузького церковного хору, повільно попрямувала від його рідної домівки до церкви архістратига Михаїла в с. Забужжя. Люди, котрі в цей час були вдома чи їхали в авто, виходили, зупинялися, і також не могли стримати сліз розпачу. Адже це наша спільна біда. На початку Забужжя похоронну процесію з хоругвами, квітами та українським і бандерівським стягами зустрічали учні 711 класів Забузької школи та жителі села. Позаду хлопці та дівчата несли український стяг шириною 5 на 6 метрів, який пошили учні та батьки.

Біля церкви було багатолюдно. Чин панахиди виконали священики Йосип Скоробогатько, Петро Звір, Ярослав Кащук, Василь Партика, Павло Пащук, Орест Рубель, Володимир Августовський та митрофорний протоієрей Української Автокефальної Церкви о. Володимир Жарський.

Ярослава Слободюка поховали на цвинтарі в с. Забужжя під звуки духового оркестру, який виконав Гімн України, та залпи військового салюту. Військовий комісар Сокальського військкомату Микола Лисак вклонився матері військовослужбовця, подякував за сина та сказав: "Сьогодні ми провели в останню путь нашого земляка, який добровільно став на захист нашої Батьківщини і мужньо захищав її. Честь і слава Герою! Слава Україні!".

Вічна пам'ять Герою… Герої не вмирають… Вони повертаються Ангелами і оберігають своїх рідних і друзів.

Більше на golossokal.com.ua

*********************************************************************************************************