Як котові соромно стало

Вийшов кіт на поріг.

Мружиться від ясного сонечка.

Раптом чує — горобці зацвірінькали.

Принишк кіт, насторожився.

Тихенько почав пробиратися до паркана.

А там сидять горобці.

Підповз аж до паркана та як стрибне.

Хотів горобця схопити.

А горобчик — пурх та й утік.

Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав.

Вискочив мокрий, брудний.

Іде кіт додому. Соромно йому.

А горобці позліталися з усього подвір'я, літають над невдахою і цвірінькають.

То вони сміються з кота.