Як котові соромно стало
Вийшов кіт на поріг.
Мружиться від ясного сонечка.
Раптом чує — горобці зацвірінькали.
Принишк кіт, насторожився.
Тихенько почав пробиратися до паркана.
А там сидять горобці.
Підповз аж до паркана та як стрибне.
Хотів горобця схопити.
А горобчик — пурх та й утік.
Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав.
Вискочив мокрий, брудний.
Іде кіт додому. Соромно йому.
А горобці позліталися з усього подвір'я, літають над невдахою і цвірінькають.
То вони сміються з кота.