Як зайчик грівся взимку проти місяця

Холодно взимку Зайчикові.

Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала.

Мороз тріщить, сніг

проти Місяця повіває.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

- Місяцю любий, погрій

мене своїм промінням, бо довго ще Сонечка чекати.

Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

- Іди полем, полем, я тобі світитиму дорогу, а ти прямуй до великого стогу соломи.

Пострибав Зайчик, зарився в стіг, виглядає, усміхається:

- Спасибі, любий Місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле.