Чому дідусь такий добрий сьогодні
Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди.
Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ.
Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться - сидить під шовковицею дідусь Петро.
Вийшов дідусь після дощу в сад.
"Що ж його робити? - думає Андрійко.
- Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє". Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки дідусь до хати піде.
А дідусь не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає: - Чому це ти сидиш на дереві, внучку? - Боюся струсити на вас краплі, дідусю...
- Злазь, Андрійку... Дідусь відійшов, Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка. "Чому це дідусь такий добрий сьогодні?" - з подивом подумав онук.