Чому дідусь такий добрий сьогодні

Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди.

Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ.

Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться - сидить під шовковицею дідусь Петро.

Вийшов дідусь після дощу в сад.

"Що ж його робити? - думає Андрійко.

- Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє". Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки дідусь до хати піде.

А дідусь не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає: - Чому це ти сидиш на дереві, внучку? - Боюся струсити на вас краплі, дідусю...

- Злазь, Андрійку... Дідусь відійшов, Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка. "Чому це дідусь такий добрий сьогодні?" - з подивом подумав онук.